Правовий статус будинкового комітету визначається
Конституцією (ч. 5 ст. 140) та законами України "Про місцеве
самоврядування в Україні" (статті 4,14,16, 60) і "Про органи
самоорганізації населення" (далі — Закон).
Відповідно до Закону жителями населених пунктів
створюються комітети, будинкові, вуличні, квартальні, мікрорайонів, сільські,
селищні, для вирішення завдань, передбачених Законом (статті 2,3).
Органи самоорганізації населення створюються за
ініціативою самих жителів та з дозволу відповідної сільської, селищної,
міської, районної у місті в межах одного або кількох районів у місті, якщо його
межі не збігаються з межами діяльності районної у місті ради (ст. 7).
Законом детально врегульовано також порядок ініціювання,
надання згоди, обрання та легалізація органів самоорганізації населення.
На зборах (конференції) більшістю голосів їх учасників
обирається ініціативна група, яка подає до відповідної ради заяву про створення
органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) із зазначенням
основних напрямів діяльності цього органу, а також перелік учасників зборів
(конференції) жителів із зазначенням їх основних паспортних даних (ст. 8).
При цьому рада може і відмовити у наданні згоди на
створення органу самоорганізації населення, проте її рішення може бути
оскаржене "в установленому порядку" (ст. 9).
У разі надання радою згоди на створення органу
самоорганізації населення останній обирається зборами (конференцією) жителів
будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, села, селища на основі загального,
рівного виборчого права шляхом таємного голосування.
Орган самоорганізації населення обирається на строк
повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено її рішенням чи
положенням про цей орган (статті 10,11).
Орган самоорганізації населення вважається діючим тільки
після того, як відбулася передбачена ст. 13 Закону його легалізація, що
здійснюється шляхом його реєстрації або повідомленням про заснування.
Однією з суттєвих умов реєстрації є наявність Положення
про орган самоорганізації населення, яке затверджується зборами (конференцією)
та має відповідати встановленим Законом вимогам (ст. 12).
Основними функціями органу самоорганізації населення є,
як про це зазначається в Законі (ст. 3), створення умов для участі жителів у
вирішенні питань місцевого значення, задоволення їх (жителів) соціальних,
культурних, побутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних
послуг, а також участь у реалізації соціально-економічного, культурного
розвитку відповідної території (села, селища, міста, району в місті), інших
місцевих програм.
Обсяг цих функцій визначається у повноваженнях органів
самоорганізації населення, які, згідно зі ст. 2 Закону, за своєю природою
поділяються на власні (віднесені законом до відання цього органу) та делеговані
(повноваження сільської, селищної, міської ради, якими вона, відповідно до ч. 6
ст. 140 Конституції України наділяє орган самоорганізації населення з передачею
відповідних коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів необхідних
для її здійснення).
Що стосується власно повноважень органу самоорганізації
населення, то вони докладніше викладені у ст. 14 Закону.
Щодо делегованих повноважень органів самоорганізації
населення, то вони викладені у ст.15 Закону.
Отже, ради можуть делегувати виключні повноваження, які
мають вирішуватися лише на пленарних засіданнях цих рад відповідно до п. 21 ч.
1 ст. 26 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні".
Члени органу самоорганізації населення виконують свої
обов'язки на громадських засадах. Проте за рішенням зборів (конференції)
керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому і на постійній основі
з оплатою їх праці за рахунок коштів, переданих органам відповідною радою.
Законом врегульована також фінансова й економічна основа
органу самоорганізації населення. Що стосується фінансової основи, то вона
повинна складатися з коштів відповідного місцевого бюджету, які надаються
відповідною радою, а також добровільних внесків фізичних і юридичних осіб,
інших нарахувань, не заборонених законом (ст. 16).
Органи самоорганізації населення для виконання своїх
повноважень самостійно використовують фінансові ресурси, отримані з місцевого
бюджету, але на цілі та в межах, визначених відповідною радою. Це саме
стосується і використання переданого їм майна. Щодо контролю за фінансовою та
господарською діяльністю органу самоорганізації населення, то згідно з Законом
(ст. 24), його мають здійснювати і збори (конференції) жителів за місцем їх
проживання, і відповідна рада та її виконавчі органи, і державні органи.
Повноваження органів самоорганізації населення можуть
бути достроково припинені у разі: порушення ними Конституції і законів України,
інших актів законодавства — за рішенням суду; невиконання рішень відповідної
ради, її виконавчого комітету — за рішенням ради; невиконання рішень зборів
(конференцій) жителів — за рішенням цих зборів чи конференції (ст. 25).
Що стосується спеціальних принципів, притаманних лише
органам самоорганізації населення, то ними є: принцип добровільності щодо
взяття окремих повноважень місцевого самоврядування сільської, селищної,
міської, районної у місті ради, а також принцип підзвітності, підконтрольності
та відповідальності перед відповідними радами (див. ст. 5 Закону).
Органи самоорганізації населення є не тільки заснованими
на принципах правової, організаційної, матеріально-фінансової автономії, які
здійснювані територіальною громадою безпосередньо і через створювані ними
органами, а є проявом конституційних інститутів (ч. 6 ст. 140).
Таким чином, органи самоорганізації населення, відповідно
до Конституція України, Законів України про місцеве самоврядування в Україні та
про органи самоорганізації населення прямо відносяться до системи місцевого
самоврядування. Отже, це один з дійових суб'єктів місцевого самоврядування,
який потребує свого розвитку і вдосконалення та наповнення відповідною
практикою.
Отже, у сьогоднішній системи захисту прав і інтересів
територіальної громади органи самоорганізації населення знаходять своє нове
призначення, у захисті спільного майна співвласників багатоквартирних будинків
і створення нових форм управління спільного майна, що має дуже значуще значення
у соціальному захисті конкретного громадянина.
Почнемо разом відтворювати місцеве
самоврядування у відповідності до Конституції і Законів України!
Правозахисник Юрій Калюжний
Матеріали
по темі:
Немає коментарів:
Дописати коментар