- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 23 січня 2016 р.

ХАРТІЯ КОНГРЕСУ МІСЦЕВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ВЛАД ЄВРОПИ (КМРВЄ)

(Ухвалена Комітетом Міністрів 14 січня 1994 року на 506-х зборах заступників Міністрів)

Стаття 1
Цілі КМРВЄ визначені у статті 2 Статутної резолюції (94)3 «Про заснування Конгресу місцевих і регіональних влад Європи». Стаття 2 1. КМРВЄ складається з представників, які повинні бути обрані з-поміж тих, хто обіймає виборну посаду в місцевих чи регі­ональних владах, або осіб які. безпосередньо підпорядковані ви­борному місцевому чи регіональному органу.
2.  Членство в КМРВЄ делегації кожної держави-члена має бути таким, щоб забезпечувалось:
а. збалансоване за географічним розподілом представництво представників з територій держав-членів;
б. пропорційне представництво різних видів місцевих та регі­ональних влад держав-членів;
в. пропорційне представництво різних політичних сил органів місцевих та регіональних влад держав-членів;
г. пропорційне представництво жінок і чоловіків з органів мі­сцевих та регіональних влад держав-членів.
3.       Кожна держава-член має право на таку кількість місць в КМРВЄ, яку вона має в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Кожна держава-член може надсилати таку ж кількість заступни­ків, скільки вона має представників. Заступники можуть бути членами палат, маючи однакові з представниками повноваження.
4.   Регламент і процедура щодо порядку вибору представників до КМРВЄ в однаковій мірі застосовуються і для вибору заступ­ників.
5.       Представники та заступники надсилаються на період двох регулярних сесій КМРВЄ і виконують свої функції до часу від­криття наступної за цим сесії. У випадку смерті або відмови пред­ставника чи заступника, або через втрату ними повноважень, про які йшла мова у викладеному вище параграфі 1, відбувається за­міщення на термін до закінчення мандату попередника, у відпові­дності з тими самими регламентом і процедурою.
Стаття З
1.        Представники та заступники призначаються до КМРВЄ згідно офіційній процедурі, яка існує в кожній державі-члені Ради Європи, і є властивою саме для цієї держави. Кожний уряд пові­домляє Генерального Секретаря Ради Європи про таку процедуру.
Ця процедура має бути схвалена КМРВЄ згідно з принципами, які визначені в його внутрішніх процедурних правилах.
2.        Кожна держава-член, повідомляючи Генерального Секре­таря про склад делегації, визначає тих представників та заступни­ків, хто буде членом Палати місцевих влад, та тих, хто буде чле­ном Палати регіональних влад.
Стаття 4
1.         Міжнародні асоціації місцевих та регіональних влад, які мають консультативний статус при Раді Європи, мають також статус спостерігачів при КМРВЄ. Інші організації можуть, на їхнє прохання, одержати статус спостерігача при КМРВЄ, якщо таке рішення прийме постійна комісія, або одна з палат, відповідно до внутрішніх процедурних правил.
2.         КМРВЄ може надавати статус «спеціального гостя», зва­жаючи на прохання делегацій місцевих та регіональних влад єв­ропейських країн, які не є членами Ради Європи за умови, якщо ці делегації мають такий статус в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Бюро КМРВЄ надає кожній делегації, яка має статус «спеціального гостя», таку ж саму кількість місць, яку ця делега­ція має в Парламентській Асамблеї. Надання повноважень деле­гаціям, які мають статус «спеціального гостя», здійснюється згід­но критеріїв, викладених в статтях 2 і 3.
3. Спостерігачі та члени делегацій, про яких згадується в па­раграфі 2, беруть участь у засіданнях КМРВЄ та його палат з пра­вом виступу, після дозволу на це Президента, але без права голо­су. Інші умови участі в постійній комісії та робочих групах визна­чаються внутрішніми процедурними правилами КМРВЄ .
Стаття 5
1. КМРВЄ збирається на регулярні сесії один раз на рік. Регу­лярні сесії відбуваються в приміщенні штаб-квартири Ради Євро­пи, якщо немає іншого рішення, прийнятого як спільна угода між КМРВЄ або його постійною комісією та Комітетом Міністрів.
2.   Сесії кожної з двох палат передують та/або відбуваються відразу після сесії КМРВЄ. За пропозицією бюро КМРВЄ кожна з палат може проводити інші сесії за попередньою домовленістю з Комітетом Міністрів.
Стаття 6
1. КМРВЄ організовує свою роботу через роботу обох палат: Палати місцевих влад і Палати регіональних влад. Кожна палата складається з такої кількості місць, яке є в розпорядженні у само­му Конгресі.
2.   Кожна палата обирає своє бюро, яке складається з прези­дента палати і шести членів, дотримуючись, по можливості, про­порційного географічного представництва держав-членів. Жодна держава-член не може мати більше одного представника в бюро кожної з палат.
Стаття 7
1.     Завдання постійної комісії забезпечувати послідовність у роботі КМРВЄ та в міжсесійний період діяти від його імені. Ко­місія повинна, зокрема, брати участь в різних напрямках міжуря­дової діяльності Ради Європи.
2.  До складу постійної комісії входять по два представники від кожної національної делегації. В число цих представників мають входити члени бюро КМРВЄ. Держави, які мають предста­вників лише в одній з палат, мають в постійній комісії тільки одне місце.
Стаття 8
1.      Два бюро разом складають бюро КМРВЄ, яке відповідає за підготовку пленарної сесії КМРВЄ і координацію роботи обох палат; йдеться, зокрема, про розподіл питань між обома палата­ми, підготовку бюджету та розподіл бюджетних ресурсів.
2.  Головою бюро КМРВЄ є Президент конгресу, однак він не має права голосу на бюро.
Стаття 9
1. Після розподілу питань між двома палатами згідно статті 8, бюро палати, якій доручено підготовку питання, може створюва­ти спеціальні(ad Hoc) робочі групи з обмеженою кількістю членів (максимум - одинадцять); ця група отримує спеціальні повно­важення (підготовка доповіді, організація конференції, участь у програмі співробітництва або в спеціальній міжурядовій діяльно­сті Ради Європи). Організація роботи спеціальних робочих груп визначається внутрішніми процедурними правилами.
2.   Якщо питання належить до компетенції обох палат, бюро КМРВЄ може спільно з обома палатами утворити змішану робочу групу.
3.       КМРВЄ та обидві його палати відповідно до положень, що визначаються їхніми внутрішніми процедурними правилами, мо­жуть надавати консультації представникам міжнародних асоціа­цій місцевих та регіональних влад, про яких зазначено в статті 4, а також представникам національних асоціацій місцевих та регіо­нальних влад, яких визначають національні делегації. Витрати за участь у таких консультаціях відноситься на рахунок цих органі­зацій або асоціацій.
Стаття 10
1. Всі рекомендації та звернення, які адресовані Комітету Міні­стрів та/або Парламентській Асамблеї, так само як і резолюції, які адресуються всім місцевим та регіональним владам, приймаються під час пленарного засідання КМРВЄ або ж постійною комісією.
2.   Якщо ж одне з питань оцінюється Бюро КМРВЄ як таке, що належить до виняткової компетенції однієї з палат, то:
а. адресовані Комітету Міністрів та/або Парламентській Аса­мблеї рекомендації та звернення у цьому питанні приймаються постійною комісією; якщо в цьому існує необхідність, то отриму­ється думка другої палати, але вже без детального вивчення;
б. резолюції з цього питання, адресовані всім місцевим та ре­гіональним   владам,  які   представляє   ця   палата,   приймаються постійною комісією без детального вивчення.
Стаття 11
Умови, за яких Комітет Міністрів Ради Європи та Парламент­ська Асамблея Ради Європи можуть бути колективно представле­ні під час засідань КМРВЄ або однієї з його палат, а також умови, за яких окремі представники Комітету Міністрів та Парламентсь­кої Асамблеї можуть брати слово для виступу під час роботи кон­гресу чи однієї з його палат, визначаються Комітетом Міністрів після консультацій з КМРВЄ та вносяться в розпорядок роботи конгресу.
Стаття 12
1. КМРВЄ та кожна з палат приймають внутрішні процедурні правила. У цих правилах фіксується:
а. кворум;
б. питання відносно права голосу та необхідної більшості при голосуванні - під цим мається на увазі, що рекомендації та звернення, адресовані Комітету Міністрів та Парламентській Асамб­леї Ради Європи, приймаються більшістю в дві третини від кіль­кості членів, які є присутніми і беруть участь у голосуванні;
в. процедура виборів президента, віце-президента та інших членів бюро;
г. процедура визначення розпорядку дня і оповіщення делега­тів про цей розпорядок;
д. організація роботи у спеціальних (ad Hoc) групах.
2. Крім того, внутрішні процедурні правила КМРВЄ визна­чають терміни та спосіб затвердження представників та їхніх за­ступників і процедуру визначення їхніх повноважень, з посилан­ням, зокрема, на статті 2 та 6 цієї Хартії.
Стаття 13
1. Конгрес обирає свого президента із числа членів, кожної з палат на альтернативній основі, чергуючи представників від кож­ної з палат. Мандат президента дійсний на час двох регулярних сесій.
2.   Кожна палата КМРВЄ обирає з числа своїх членів свого президента,  який  наділяється  повноваженнями  президента  на термін двох регулярних сесій.
Стаття 14
Служби секретаріату КМРВЄ знаходяться на забезпеченні Генерального Секретаря Ради Європи


Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ