- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятницю, 1 квітня 2016 р.

ДОКТРИНА НАРОДОВЛАДДЯ (проект)

проект
ДОКТРИНА НАРОДОВЛАДДЯ
Влада – народу!                Влада – громадам!


1. Загальні положення
1.1. Правовою основою народовладдя є рівність прав громадян на країну, на загальну власність, на безпечне і комфортне загальне навколишнє середовище.
1.2. Реалізація цих прав здійснюється через народовладдя як загальнонародне самоврядування, при якому на основі принципу більшості виключно дух, інтелект і воля народу визначають правила спільного буття в країні і кожен її громадянин має можливість на рівних з іншими брати участь у створенні та прийнятті управлінських рішень найвищого рівня, що стосуються його життя, контролювати діяльність органів управління.
1.3. Народовладдя – це влада народу, громади над:
–   загальнонародною власністю, власністю громади;
–   всіма і кожним в країні і громаді відповідно;
–   представницькими, виконавчими, судовими і контролюючими органами державного і місцевого значення.
1.4. Воля народу або місцевої громади виявляється за допомогою механізмів прямого волевиявлення – референдуму або загальних зборів, результати яких мають статус управлінських рішень найвищого рівня на загальнодержавному і місцевому рівнях відповідно.
1.5. У випадку невиконання державними або місцевими органами управління, а також окремими виборними особами волі народу або громад громадяни мають право припинити їхню діяльність за допомогою:
–   імперативного мандату;
–   місцевого або всеукраїнського референдуму та загальних зборів;
–   акцій непокори та інших дій, аж до повстання – як крайньої міри.

2. Власність
2.1. У загальнонародній власності перебувають:
–   земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які перебувають у межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виняткової (морської) економічної зони;
–   енерговидобувна галузь, державні електрогенеруючі підприємства та електромережі від цих підприємств до кінцевого споживача;
–   залізнична інфраструктура і рухомий склад, інші транспортні комунікації і засоби загальнодержавного значення;
–   оборонні підприємства, інші підприємства стратегічного для України значення;
–   державна система грошового обігу.
2.2. У громад адміністративно-територіальних одиниць, мікрорайонів, кварталів, вулиць, багатоквартирних будинків і т.д. перебувають:
–   у користуванні – виділені за законом ділянки землі;
–   у власності – спільне майно громад.

3. Референдум і загальні збори
3.1. Референдуми (загальні збори) проводяться щорічно, а також позачерговим чином на всеукраїнському і місцевому рівнях. Ухвалення рішення про проведення позачергового референдуму (загальних зборів) належить до компетенції представницьких органів управління. Ініціатива про проведення всеукраїнського або місцевого референдуму (загальних зборів) може бути реалізована на вимогу громадян, заявлену за допомогою інтернету або за допомогою збору підписів, не менш 1% від чисельності дієздатного дорослого населення України або громади відповідно.
3.2. На референдум (загальні збори) можуть бути винесені будь-які питання, підготовлені належним чином. Питання готують представницькі органи управління, а також громадяни і їхні об'єднання, що ініціювали референдум.
3.3. Відповідальними за проведення референдуму є виконавчі органи управління.
3.4. Проведення референдуму контролюється об'єднаннями громадян і здійснюється в умовах рівного доступу до засобів масової інформації представників різних точок зору на обговорювану проблематику.
3.5. Голосування на референдумі здійснюється або в очний спосіб, або по інтернету за правилом "один громадянин - один голос". У голосуванні мають право брати участь всі дієздатні громадяни України віком старше 18 років. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість громадян, що взяли участь у голосуванні.
3.6. На щорічний референдум (загальні збори) в обов'язковому порядку виносяться такі питання:
–   оцінка діяльності обраних посадових осіб органів управління, судів і прокуратури за минулий рік (задовільно, незадовільно, немає думки). У випадку незадовільної оцінки більшістю учасників референдуму (загальних зборів) повноваження відповідних осіб припиняються.
–   затвердження стратегічних напрямків розвитку країни, адміністративно-територіальних одиниць на майбутній рік.
3.7. Винятково за допомогою всеукраїнського референдуму затверджуються:
–   відчуження або передача в користування об'єктів загальнонародної власності, усуспільнення (націоналізація) об'єктів усіх форм власності за погодженням із власником;
–   затвердження конституційних положень, стратегічних напрямків розвитку України;
–   вступ України в міжнародні союзи і вихід з них;
–   рішення про зміну території країни.
3.8. Винятково за допомогою місцевих референдумів або загальних зборів здійснюється:
–   відчуження або передача в користування об'єктів власності громад, передача в користування ділянок землі, усуспільнення об'єктів усіх форм власності за погодженням із власником;
–   затвердження положень статутів, стратегічних напрямків розвитку громад.

4. Представницькі органи управління
4.1. Вищим представницьким органом управління в Україні є Віче, склад якого формується і оновлюється навпіл кожен рік шляхом репрезентативного випадкового вибору з числа дієздатних повнолітніх громадян України. Віче має такі виключні повноваження:
4.1.1. Здійснювати підготовку и внесення питань на всеукраїнський референдум;
4.1.2. Здійснювати конкурсний відбір соціальних проектів для подальшого внесення на всеукраїнський референдум;
4.1.3. Офіційно тлумачити Конституцію України та закони України, вирішувати питання про відповідність Конституції України актів державних органів управління;
4.1.4. Призначати на конкурсній основі і відкликати керівників судів, силових і контролюючих відомств всеукраїнського рівня;
4.1.5. Ввідміняти будь-які рішення державних органів управління, розпускати Верховну Раду України.
4.2. Представницькими органами управління народу і громад України є ради, які формуються шляхом самоорганізації за схемою покаскадного делегування представницькими органами повноважних представників знизу до верху (з можливістю заміни за фактом недовіри), починаючи з представників будинкових або вуличних рад і завершуючи Верховною Радою України.
4.2.1. Вибори представників на кожному рівні самоорганізації здійснюються за моральними і професійними якостями відкритим чином з числа кандидатур, запропонованих громадами багатоквартирних будинків або вулиць з відповідної території з урахуванням рекомендацій політичних і громадських організацій, інших об'єднань громадян.
4.2.2. Громада будинку або вулиці може в будь який час відкликати свого пред-ставника, якщо він не виправдав довіру. Здійснюється це шляхом відкликання свого голосу членами громади. Якщо буде відкликана більшість голосів, даних в його підтримку при висуванні, повноваження представника зупиняються.
4.2.3. Представницькі органи управління наділені повноваженнями приймати нормативно-правові акти, затверджувати бюджети і плани розвитку, призначати на конкурсній основі і відзивати вищих керівників виконавчих органів управління, які наділені у рамках наявного бюджету одноособовими повноваженнями формувати структуру виконавчого органа і здійснювати в ньому кадрові призначення.
4.3. Представницькими органами духовно-інтелектуальной еліти на всеукраїнському і місцевому рівнях є ради старійшин. Ради старійшин обираються загальними зборами представників територіальних громад. Всеукраїнська рада старійшин має повноваження формування складу Віче шляхом репрезентативного випадкового вибору та організації відкритого і публічного, за участю всіх бажаючих, соціального проектування, для чого:
4.3.1. За власною ініціативою або ініціативою громадян організовує розгляд суспільно значущої теми - інформує громадян, здійснює збір від них відповідних соціальних проектів, здійснює первинне відбраковування неадекватних пропозицій, організовує обговорення на спеціально створеному для цієї мети інтернет-ресурсі.
4.3.2. Вносить відібрані соціальні проекти на конкурсний розгляд Віче.
4.3.3. Забезпечує за підсумками конкурсу спільну роботу автора переможного проекту з авторами інших проектів з метою вироблення узгодженого варіанту, при цьому проект, що переміг, береться за основу, а його автор здійснює доопрацювання тексту в процесі обговорення.
4.3.4. Вносить дороблений проект на референдум відповідно до чинного законодавства.
4.4. Аналогічно організується соціальне проектування на місцевому рівні, вводячи інститут ради старійшин та інші організаційні моменти в статутах територіальних громад.

 5. Виконавчі органи управління
Виконавчі органи управління готують проекти бюджетів і програм розвитку, затверджують їх у відповідному представницькому органі і забезпечують виконання. Підготовка проектів здійснюється спільно з представниками громадських об'єднань у громадських радах.

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ