- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

неділя, 20 квітня 2014 р.

Місцеве самоврядування: Королівство Швеція


Швеція володіє багатим досвідом організації місцевого самоврядування, накопиченим ще з давніх часів. Вже в середні століття в містах і селах цієї держави сформувалася цілісна самоврядна система.


Вже тоді держава законодавчо гарантувала особисту і господарську свободу селян, а також їх право впливати на вирішення питань загальнодержавного значення.
Незабаром поступово місцеве самоврядування проникло не тільки в світську , а й в церковно - релігійну сферу шведського суспільства. Істотний вплив на розвиток місцевого самоврядування Швеції надали комунальні реформи 1862. У результаті них було розмежовано церковне і світське самоврядування, а також були утворені ландстинги.
В даний час адміністративно - територіальний поділ Швеції триступеневий: державний рівень, регіональний та місцевий, відповідно (24 лена - 23 ландстінга - 288 комун).


На загальнодержавному рівні проблемами місцевого самоврядування займаються Риксдаг, Кабінет Міністрів, міністерства та спеціалізовані державні агентства. На регіональному рівні паралельно функціонують губернатор, який очолює Адміністративна рада (представник держави в лене) з одного боку, і Регіональні збори, форміруючі свій Виконавчий Комітет, з іншого боку, а також адміністрації та служби держави. На первинному рівні паралельно Муніципальним зборам функціонують місцеві органи виконавчої влади.
Основний обсяг проблем місцевого значення покладено на комуни.


Можна виділити наступні принципи місцевого самоврядування Швеції:

• забезпечення вільного вираження волі громадян і загального виборчого права;
• право на прийняття всіх рішень в комуні належить зборам обраних її представників (раді);
• всі питання принципового і загального значення вирішуються муніципальними зборами;
• кожен представницький орган самоврядування повинен мати свій же сформований їм виконавчий орган;
• органам місцевого самоврядування дозволено самостійно стягувати з платників власні податки.


Що стосується розмежування повноважень між центром та місцевою владою, то у Швеції закон визначає (і тим самим обмежує) тільки повноваження органів державної влади. Так, на державному рівні вирішуються питання будівництва доріг, залізниць, організація центрів зайнятості, охорона громадського порядку. Всі інші питання потрапляють під сферу відповідальності місцевих органів влади. У цьому полягає докорінна відмінність від російської системи, де законодавство встановлює перелік питань, вирішення яких належить до повноважень органів місцевої влади, залишаючи, таким чином, велику сферу відповідальності державної влади.


Подібний підхід у законодавстві зумовлює, таким чином, широкі повноваження шведського муніципалітету. У той же час шведське законодавство обмежує поле для зловживань.
По-перше, комуни не володіють правом вільно продавати муніципальну власність для забезпечення поточних витрат, або брати позики для фінансування адміністративно - виробничих витрат.
По-друге, хоча муніципальний бюджет включає точно підрахований підсумок, баланс і аналіз фінансування, поправок до яких більше бути не може. Одночасно з бюджетом приймається рішення про розмір муніципального податку. Крім того, до бюджету обов'язково додається план економічного розвитку на трирічний період і план діяльності комун.
По-третє, муніципальна власність не може бути віддана під заставу, через що, зокрема, шведська комуна за визначенням не може бути банкротом.
По-четверте, контрольно - ревізійна діяльність є інструментом внутрішнього демократичного контролю. Її здійснюють не професіонали, а виборні представники, на допомогу яким призначаються професійні аудитори.
По-п'яте, за підсумками щорічного звіту збори мають право звільнити окремих обраних представників або комітет в цілому від виконання обов'язків.


Досить проста структура органів місцевого самоврядування. Її складають муніципальні збори, які обираються населенням, при цьому кількість депутатів залежить від чисельності населення. Мінімальне число депутатів встановлюється законом про місцеве самоврядування.
Муніципальні збори формують зі свого складу виконавчий комітет, а також профільні комітети. Обов'язковою є наявність у структурі контрольного органу, який створюється з депутатів ради і йому підпорядковується.
Державне регулювання місцевого самоврядування здійснюється за допомогою законодавства. Проводиться спостереження з боку державних галузевих відомств. Зауваження цих органів мають рекомендаційний характер, тобто муніципальна рада має право не враховувати їх. Рішення муніципальних зборів можуть бути скасовані адміністративним судом лише на підставі звернення мешканців.


У Швеції значну роль має міжмуніципальне співробітництво. Всі муніципалітети об'єднані в асоціацію. Основне завдання асоціацій - відстоювання інтересів місцевого самоврядування. Це досягається шляхом участі в підготовці прийнятих державою рішень. Важливим напрямком діяльності є надання працюючими в асоціації фахівцями консультативної допомоги муніципальним утворенням.
Доходи муніципальних утворень формуються в основному за рахунок прибуткового податку, який складає 65 % бюджету. Зазначений податок встановлюється і в муніципалітетах, і в ландстингах. До державного бюджету податок стягується тільки в тому випадку, коли річний дохід громадянина перевищує 300000 крон.


Приблизно 15 % доходів муніципальних утворень складають державні трансферти. Існують загальні дотації, спрямовані на фінансове вирівнювання, яке здійснюється відповідно до законодавства. Основними критеріями, відповідно до яких проводиться процес вирівнювання, є податковий потенціал муніципального освіти і різниця у витратах муніципальної освіти на кожного жителя в залежності від географічних, соціальних, демографічних факторів. При визначенні зазначеної різниці прораховується кожен напрямок діяльності муніципальної освіти. У ході фінансового вирівнювання визначається середній рівень фінансової забезпеченості муніципальних утворень, потім з доходів муніципальних утворень, що мають рівень вище середнього, вилучається частина коштів, яка використовується для дотацій муніципальних утворень, які мають рівень нижче середнього. Крім загальних дотацій муніципальних утворень надаються цільові дотації. Крім того, у місцевих органів влади є право звертатися до Міністерства фінансів для надання екстреної допомоги. Дана система фінансового вирівнювання є однією з форм державної підтримки місцевого самоврядування.

Переклад та редагування: Сергій Філіпенко


Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ