- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 10 травня 2017 р.

Децентралізація зблизька

Мало не щодня із високих трибун нас запевняють, що децентралізація влади — одна із найуспішніших реформ в Україні. Чому ж тоді вона не на радість невеличкій громаді села Спаське Новомосковського району, що на Дніпропетровщині?

ЗГІДНО з планом обласної держадміністрації, цей район «рекомендовано» поділити на чотири об’єднані територіальні громади. Дізнавшись про вказівку згори, селищні та сільські ради занепокоїлися, бо ж закон про децентралізацію наділив їх правом самостійно вирішувати, з ким брататись. Ось і Спаська сільрада, очолювана Андрієм Горбом, зваживши всі за і проти, забажала піти з рідного району, аби надалі жити разом із громадою ближнього містечка Підгороднє Дніпропетровського. Бо у них багато спільного — поля, дорога до обласного центру, річка... Але всупереч закону селянам Спаського заборонили навіть думати про таке. Натомість ледь не в примусовому порядку «порадили» об’єднуватися з громадою селища Губиниха. Мало того, що воно розташоване за 30 кілометрів в інший бік, так ще й потрібно «перестрибнути» аж через дві сільради! Однак «провідник» децентралізації в районі — народний депутат, член фракції «БПП» Вадим Нестеренко — наполягає: слід не розбігатися на укрупнено-дрібні громади, а й надалі триматися разом. Був Новомосковський район — а тепер буде Новомосковська об’єднана територіальна громада.
Може, в цьому є рація? Андрій Горб так не вважає. Уже хоча б тому, що народовладдя досягає своєї повноти на території, де люди живуть гуртом. А за планом Нестеренка виходить, що громади будуть розрізнені, без права розпоряджатися землями за межами своїх сіл. Вадим Нестеренко, який до обрання був директором великої агрофірми, давно контролює понад дві третини орних земель у Новомосковському районі, а зараз, прикрившись децентралізацією, хоче розширити межі свого панування. Тому й агітує об’єднати в одну громаду 15 сільських і селищних рад свого району, шість — із сусідніх і райцентр Новомосковськ. Площею така громада майже зрівняється з Києвом! Іншими словами, йдеться про зосередження влади і земель району в одних руках, переконані у Спаському.
Свій план нардеп (уважайте, поміщик) виніс на обговорення мешканців села Знаменівка, де як головуючий провів громадські слухання. Та не так сталося, як гадалося. Багато присутніх висловили свою думку, побажавши об’єднатися з сільськими радами, обраними самостійно. Прихильник такої пропозиції, голова Піщанської сільради Микола Мазниця пояснив: вони обстоюють, аби не на панщину ходити, а займатися власним бізнесом, розвивати на своїй території фермерські та сімейні форми землекористування. Звісно, думка селян Вадима Нестеренка не обходить. Він просто знехтував нею, як і самою ідеєю децентралізації, котра має на меті левову частку повноважень передати територіальним громадам. Народний депутат, за словами місцевого фермера Анатолія Гайворонського, переймається протилежним: як сконцентрувати у своїх руках побільше фінансових, земельних та інших ресурсів.
Не зміг пан Нестеренко переманити на свій бік селян Знаменівки. Втім, не набрала більшості голосів й альтернативна пропозиція. Нестеренко не розгубився. Підуть, сказав, по хатах опитувати всіх, за яку вони громаду. У селі вбачають у цьому підступну пастку. «Все залежатиме не від тих, кого опитуватимуть, а від тих, хто опитуватиме», — переконані тут.
Миколаївська сільська громада питання свого об’єднання вирішувала на відкритій сесії, де з перевагою в один голос перемогла ідея народного депутата. Але село з цим не змирилося: воно мітингує, збирає підписи, доводячи, що рішення депутатів сільради не має юридичної сили — необхідно скликати громадські слухання.
Поступово пристрасті щодо «добровільного» об’єднання в громади завирували в усьому районі. Їх підігрівають повідомлення щодо застосування брудних технологій. Так, виявилося, що в Знаменівку на громадські слухання доправляли немісцевих прихильників народного депутата, котрі й голосували так, як їм наказали. Дізнавшись про таке, в Орлівщині, готуючись до своїх громадських слухань, перестрахувалися: при реєстрації учасники отримували мандати, якими й голосували, непрошених «гостей» тут не пропускали. У результаті селяни відхилили варіант Нестеренка, обравши власний.
«Нас фактично хочуть загнати у резервацію гнути спини на пана, — обурюється мешканець Орлівщини Сергій Яцуба. — Землю спочатку роздали на паї, а тепер знайшовся один ласий, що хоче її відібрати. При цьому ніхто не пояснює, для чого потрібно створювати величезну за розмірами об’єднану громаду, що вона може дати кожному селу».
На ці запитання не дав відповіді й виконувач обов’язків мера міста Новомосковськ Сергій Горошко, який був присутній на слуханнях в Орлівщині. Він уникав говорити про те, як майбутня громада розподілятиме бюджет, визначатиме пріоритети, вирішуватиме проблеми, в якій послідовності «жалуватиме» кожен із майже 70 населених пунктів. Натомість уперто наполягав на якнайшвидшому об’єднанні. Мовляв, затим створимо робочі групи і будемо домовлятися. Та жителі Орлівщини йому не повірили. Відкрито кажуть: він «людина пана Нестеренка». Обов’язки голови виконує півтора року — від самих виборів. Думаєте, немає законного голови? Ні, такий є — Віктора Литвищенка народ уп’яте (!) обрав півтора року тому. Та всупереч закону він і досі через різні юридичні «підніжки» не зайняв крісло мера. Ні суди, ні звернення в державні органи не можуть відновити справедливість. За словами жителів міста, за цим усім стоїть Нестеренко, якому Литвищенко як кістка у горлі.
Ось у таке зневажене «верховенство» народовладдя чимдуж тягнуть весь район! Не інакше як замірилися на велике Новомосковське князівство, скарбницю якого планують наповнювати за рахунок селян та врожайних дніпропетровських чорноземів.

Дніпропетровська область

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ