- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 3 травня 2017 р.

ТИПОВИЙ СТАТУТ ТГ

Типовий статут на прикладі проекту Статуту
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ПАВЛОГРАДА під загальною редакцією Володимира Степаненка

 Дніпропетровська обласна Спілка громадських об’єднань
Асоціація «Хід»
_________________________________________
                                  З М І С Т
ПРЕАМБУЛА
§3.1. Територіальна громада
§3.2. Структура органів самоврядування
§3.3. Вищі органи самоврядування територіальної громади міста Павлограда
§3.4. Староста територіальної громади міста Павлограда
§3.5. Наглядова рада територіальної громади міста Павлограда
§3.6. Міська Громадська рада
§3.7. Постійні комісії Громадської ради територіальної громади міста Павлограда
§3.8. Осередки громадського самоврядування мікрорайонів  (ОСМ)
§3.9. Президія міської Громадської ради
§3.10. Голова міської Громадської ради
§3.11. Виконавчий орган міської Громадської ради –
                муніципалітет
§3.12. Голова муніципалітету міської Громадської ради
(бургомістр)
§4.1. Народний дім
§4.2. Громадські слухання
§4.3. Загальні збори громадян за місцем проживання
§4.4. Інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні
§6.1. Матеріальна основа міського самоврядування
§6.2. Фінансова основа громадського самоврядування міста Павлограда
§6.3. Міський бюджет
§6.4. Цільові фонди
§7.1. Відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування перед територіальною громадою
§7.2. Відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування перед державою, юридичними та  фізичними особами (громадянами).
==============================================
 Редакційна передмова
Наша мета: Встановлення конституційного народовладдя
 Порівняємо законодавство про власність до 2007 року і після:
ЗУ ПРО ВЛАСНІСТЬ, м. Київ, 7 лютого 1991 року  N 697-XII.
З–н втратив чинність на підставі З–ну №997-V (997-16) від 27.04.2007р.
Стаття 1. Національне багатство України  власність її народу
     1. Національне багатство України: земля, її надра, повітряний простір,  водні  та  інші природні ресурси, що знаходяться в межах території  України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної  (морської) економічної зони, основні засоби виробництва у промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв’язку,  житловий  фонд,  будівлі  та споруди, фінансові ресурси, наукові  досягнення,  створені завдяки  зусиллям  народу  України… є власністю народу України. 
      2. Національне багатство України забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття, а також право працюючого на особисту участь в управлінні народним господарством.
Стаття 10.
1. Народ України, як єдине джерело державної влади в республіці має право шляхом референдуму вирішувати питання щодо правового стану природних об’єктів, їх використання та охорони.
2. Народ України здійснює право власності  через Верховну Раду України, а також через місцеві Ради народних депутатів.

*** Після 2007р:
ЦК України, Стаття 324. Право власності Українського народу
1. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.
2. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. (меж немає)
Звертаємо увагу, що до 2007р ми мали реальну власність, яка гарантувала нам соціальний захист; а після 2007р ми отримали паперові правà на власність, але при цьому у нас Радами всіх рівнів правà власника були узурповані. Тепер узурповані ради володіють, користуються і розпоряджаються народною власністю, як своєю.
Ми позбавлені прав власника наших багатств. І далі ми позбавлені права на працю, а через безгрошів’я позбавлені багатьох інших людських прав: на житло, на тепло і електроенергію, на достатнє харчування, на лікування, на освіту, на вільне пересування по країні…
Під виглядом законів, які приймаються цією владою, створюються корупційні схеми пограбування і бюрократичного визиску. Без довідки, виписки, копії, – не ступити кроку. Під це безглуздя роздувається державний чиновницький апарат. Масово плодяться нотаріати, адвокатури, експертні та інші навколодержавні фірми-паразити, які разом з держструктурами утворюють систему визиску через плату «за послуги», «за дозволи», «за довідки». Все, що потрібно державі для нормального функціонування  повинна утримувати держава.
У всіх органах виконавчої влади, в податкових, правоохоронних структурах, в судах, в органах галузевого нагляду, в освіті та лікувальних закладах – тотальна корупція, що спричиняє повне безправ’я простої людини. Нас не вважають людьми. Всякому терпінню є межа. Ми дійшли межі, за якою або перемога, або небуття.
На цій межі була би можливість мирного вирішення проблем – це вибори до місцевих рад.  Але діюча зараз шулерська виборча система знову гарантує чергову перемогу слуг олігархії, в результаті якої народ може повстати, або ж надовго утвердиться система сучасного рабства. Ми повинні це зупинити. За нас цього ніхто не зробить.
Для цього ми повинні перш за все – прийняти Статут територіальної громади, який би став основою спрямування держави в конституційне русло. За чинною Конституцією України ми, народ, є джерелом влади і владою прямої дії; до того ж, сучасна влада використовує незаконні методи, а ми діємо в правовому полі.
Не кожен може ризикувати життям, свободою, здоров’ям, спокоєм, особистим часом, майном та ін. заради досягнення цієї мети. Але кожен повинен знайти ту межу власної пожертви, на яку він зараз спроможний заради спільного порятунку.
Наші військові патріоти жертовно захищають нашу свободу від зовнішніх посягань агресора; завдання цивільних патріотів, наше завдання – відстояти свободу від внутрішніх злочинних посягань.
Ми маємо перемогти на обох фронтах. І ми це зробимо!
Слава Україні і її Героям!
СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ПАВЛОГРАДА 
  (Проект.  Редакція 14.05.2015)
 ПРЕАМБУЛА
Усвідомлюючи відповідальність перед нинішнім, минулими і майбутніми поколіннями українців;
на виконання свого громадянського обов’язку і гарантованого статею 5 Конституції України вищого права народу України на реалізацію влади безпосередньо;
з метою встановлення конституційного устрою на адміністративній території міста Павлоград Дніпропетровської області;
задля реалізації гарантованих Конституцією України (1996 року), Законом України «Про місцеве самоврядування», положеннями Декларації про державний суверенітет України розділ VI, положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікованої Верховною Радою від 15.07.1997 року № 452/97-ВР ) прав місцевих територіальних громад на самоврядування – приймаємо Статут територіальної громади міста Павлограда.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
В 1660 році Кошем Запорізьким на території сучасного Павлограда був зроблений перевіз через річку Вовчу. Саме тут проходив таємний козацький шлях на Кальміус і Кагальник.
На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, від якого пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка.
Невдовзі зимівнику було надано ранг державної військової слободи, яка одержала назву Луганська. Матвія Хижняка було призначено осадчим слободи та земським наглядачем.
22 січня 1784 року за іменним указом Катерини Другої «Про розпорядження та налагодження Катеринославської губернії» Павлоград, названий на честь Павла, сина Катерини ІІ, одержав статус повітового міста і став центром Катеринославського намісництва.
Під кінець ХІХ століття Павлоград став відомим центром торгівлі зерном і борошном. На його території працювали салотопний, шкіряний, ливарний, олійний заводи, тютюнові фабрики, парові млини. Одночасно у місті росла мережа загальноосвітніх установ: чоловіча та жіноча гімназії, приватні школи і училища, церковно-приходська школа.
В 1925 році місто Павлоград стало окружним, а в 1926 році – районним центром. В 1939р. Павлоград став окремою міською адміністративною одиницею, містом обласного підпорядкування.
Під час Другої Світової війни з жовтня 1941 року місто було окуповане німцями. Повне звільнення міста відбулося 18 вересня 1943 року. Саме цей день став щорічним загальноміським святом – Днем міста.
Сьогодні Павлоград – великий промисловий центр Дніпропетровської області. Його промисловий потенціал представлено  підприємствами різних галузей господарства.
До комунальної власності територіальної громади міста відносяться об’єкти нерухомості в т.ч. житлові будинки, об’єкти соціального призначення, об’єкти житлово-комунального, виробничого та іншого призначення.
В місті існують шість доріг, що суміщаються з загальнодержавними шляхами, по яких проходять маршрути руху транзитного транспорту.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА
Місто Павлоград є самостійною адміністративно-територіальною  одиницею Дніпропетровської області, центр Павлоградського району, центр вугільного басейну Західний Донбас.
Місто розташоване в межиріччі річок Самари і Вовчої на заплавних терасах р.Самари та її приток, відноситься до північно-східного схилу Українського кристалічного масиву та простягається вздовж південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини.
З півдня на північ територію міста перетинає річка Вовча (упродовж 2,85км), а річка Самара є її природним кордоном з північного сходу. Територією міста протікають також річка Гніздка (3,9км) і річка Кочерга (2,9км). Довкола міста є значні масиви соснових борів.
Населення міста на 2011рік – 110,6 тис. чоловік. Загальна площа земель – 5,93 тис. га. За загальним переписом людності України 2001р. чисельність осіб, що вважають себе українцями у Павлограді складала близько 75%.

РОЗДІЛ І. Загальні положення
Стаття 1.1. Статут територіальної громади міста Павлограда на її адміністративній території має вищу юридичну силу в межах повноважень територіальної громади, визначених Конституцією України.
Стаття 1.2. Цей Статут, відповідно до Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, положень Цивільного Кодексу України та інших законів України, а також до положень Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Верховною Радою України встановлює форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальної громади міста Павлограда, функції і повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначає статус та наділяє повноваженнями органи самоврядування мікрорайонів міста.
Стаття 1.3.Після затвердження цього Статуту Вищим органом Територіальної Громади і його реєстрації, територіальна громада (в особі її громадян) набуває статусу суб’єкта публічного права, закріпляє права і обов’язки власника комунального майна, набуває права і обов’язки користувача і розпорядника виключної власності народу України, яка знаходиться в межах її адміністративної території і відноситься до її відання.
Стаття 1.4. Самоврядування територіальної громади міста Павлограда здійснюється безпосередньо, або через свої спеціально уповноважені представницькі та виконавчі органи.
Стаття 1.5 Територію, в межах якої здійснюється міське самоврядування, визначають адміністративні межі міста Павлограда.
Стаття 1.6. Міська мережа міста Павлограда (всі види забудов, зони відпочинку, вільні території, мережі енергопостачання, життє-забезпечення та інше), його адміністративні межі, а також перспективи розвитку міста відображаються в Генеральному плані міста, який має бути представлений на офіційному сайті Громадської ради.
Будь-які зміни міської мережі, що здійснені у відповідності із Статутом чи законодавством, відображаються в Генеральному плані міста Павлограда з посиланням на закон, чи відповідне рішення територіальної громади про внесення змін.
Стаття 1.7. Розпорядження землею в адміністративних межах міста Павлограда здійснює територіальна громада при дотриманні прав власників та інших законних користувачів земельними ділянками.
Стаття 1.8. Рішення про віднесення земель міста Павлограда до різних категорій, а також оголошення в межах адміністративних кордонів міста територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення – приймаються територіальною громадою міста у відповідності до вимог Земельного Кодексу України.
Стаття 1.9. З метою раціональної організації міського управління територія міста поділяється на мікрорайони. Кожен мікрорайон повинен мати розвинену інфраструктуру життєзабезпечення своїх жителів.
Список мікрорайонів міста та опис їх меж додається до Статуту в додатку №1.
Стаття 1.10. В межах території кожного мікрорайону управлінські функції здійснює осередок самоврядування мікрорайону (ОСМ), в складі депутатів Громадської ради міста від мікрорайону в межах функцій, визначених цим Статутом, чи делегованих Громадською радою.
Стаття 1.11. Органи місцевого самоврядування міста можуть створювати з органами місцевого самоврядування інших базових ТГ України асоціації, фонди, союзи тощо.
Стаття 1.12. Органи місцевого самоврядування міста на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами самоврядування ТГ зарубіжних країн (або з їх асоціаціями) та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів самоврядування.
Стаття 1.13. Повноваження органів самоврядування територіальної громади міста Павлограда не можуть передаватися асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів самоврядування.
Стаття 1.14. Територіальна громада міста має свою символіку – герб, прапор, славень.
Описання і зміст символіки міста, а також положення про порядок її затвердження і використання подаються в додатках до Статуту.
Зміни в кількості додатків та зміни в самих додатках не є змінами Статуту.
Стаття 1.15. 18 вересня визначається Днем міста. Ця дата пов’язана з днем звільнення міста від німецько-фашистських загарбників у 1943 році.
 РОЗДІЛ ІІ Правові засади Статуту
Стаття 2.1. Статут територіальної громади міста Павлограда приймається Вищим органом самоврядування територіальної громади, згідно з вимогами §3.3.
Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюються в тому ж порядку, що і прийняття Статуту.
Стаття 2.2. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міської територіальної громади міста Павлограда приймаються у відповідності до Конституції, до діючого законодавства, та до цього Статуту.
Стаття 2.3. Тлумачення положень Статуту здійснює Наглядова рада.
Наглядова рада територіальної громади утворюється вищим органом територіальної громади у відповідності до порядку, обумовленого §3.5.
Стаття 2.4. У випадку внесення змін до Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, до Цивільного Кодексу України та інших законів України, які торкаються місцевого самоврядування, Статут має бути приведений у відповідність до вимог законодавства.
Зміни і доповнення, які передбачають приведення Статуту у відповідність до положень Конституції та законів України, вносяться у відповідності до вимог статті 2.1 цього Статуту.
В термін до внесення таких змін до Статуту всі органи самоврядування міста Павлограда керуються відповідними положеннями Конституції, чи законів.
РОЗДІЛ ІІІ.  Система самоврядування міста Павлограда
  • 3.1 Територіальна громада
Стаття 3.1.1 Базовою одиницею політичної системи самоврядування є територіальна громада міста Павлограда – жителі адміністративної території міста, які мають реєстрацію на постійне проживання на цій території.
Представлення і захист інтересів неповнолітніх та недієздатних жителів в системі місцевого самоврядування здійснюють найближчі дієздатні родичі чи опікуни.
Право на участь у здійсненні права самоврядування мають громадяни України – члени міської територіальної громади, які відповідно до статті 70 чинної Конституції України мають право голосу.
Стаття 3.1.2 Територіальна громада може безпосередньо вирішувати будь-які питання, що віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.
Після реєстрації у відповідних реєстраційних органах держави, територіальна громада набуває статусу юридичної особи публічного права – власника комунального майна. Як юридична особа, територіальна громада має свою печатку з гербом міста Павлограда та інші реквізити юридичної особи.
Територіальна громада міста Павлограда створює реєстр власників і власності ТГ, як власник, виступає засновником усіх комунальних підприємств та засобів масової інформації – газети «Західний Донбас», Громадського телевізійного каналу, інформаційного радіоканалу та інших ЗМІ.
Стаття 3.1.3 Право жителів міста брати участь у здійсненні самоврядування може бути реалізоване в наступних формах:
– безпосередня участь в прийнятті рішень вищими органами самоврядування територіальної громади – референдум, а також збори довірених осіб з обумовлених питань, ініційованих громадянами ТГ;
– надання довіреності громадським представникам на прийняття рішень зборами представників від імені довірителя;
– висунення кандидатур, підтриманих збором підписів виборців, на обрання своїх представників до представницьких органів місцевого самоврядування.
– ініціювання процесу відкликання членів Наглядової ради територіальної громади, депутатів міської Громадської ради та міського голови;
– ініціювання процесу висунення і відкликання депутатів Січеславської обласної Громадської ради;
– ініціювання проведення загальних зборів громадян за місцем проживання;
– ініціювання колективних та здійснення індивідуальних звернень жителів міста до органів і посадових осіб міського самоврядування;
– громадські слухання;
– місцеві ініціативи;
– участь у роботі органів самоврядування та робота на виборних посадах міського самоврядування;
– інші форми участі у здійсненні місцевого самоврядування, що не заборонені законом.
Стаття 3.1.4 З метою вирішення місцевих проблем, які неможливо вирішити представницьким органам, або коли їх вирішення торкає глибинні інтереси громади:
– проводяться громадські слухання;
– проводяться місцеві опитування;
– проводяться місцеві референдуми;
– приймаються рішення вищого органу самоврядування територіальної громади згідно з положеннями ст.3.3.1.
Результати громадських слухань, місцевих опитувань є дорадчими і використовуються відповідними органами місцевого самоврядування для прийняття обґрунтованих рішень.
Рішення референдуму чи вищого органу самоврядування територіальної громади є остаточними.
  • 3.2 Структура органів самоврядування
Стаття 3.2.1 Органи самоврядування територіальної громади міста Павлограда мають наступну ієрархічну структуру:
– вищий орган самоврядування територіальної громади;
– Наглядова рада територіальної громади;
– міська Громадська рада територіальної громади;
– президія міської Громадської ради територіальної громади (на розсуд громади);
– виконавчі органи міської Громадської ради територіальної громади;
– осередки самоврядування мікрорайонів;
– виконавчі органи осередків місцевого самоврядування мікрорайонів.

  • 3.3 Вищі органи самоврядування територіальної громади міста Павлограда
Стаття 3.3.1 Вищим органом самоврядування територіальної громади, як засобом для прийняття нею рішень є:
– місцевий референдум;
– збори громадських представників, які уповноважені приймати рішення з обумовлених питань від імені дієздатних громадян територіальної громади за персоніфікованими їх довіреностями;
Стаття 3.3.2. Рішення територіальної громади є легітимними, якщо приймаються:
–місцевим референдумом, за участі в ньому більше половини від загального числа дієздатних громадян територіальної громади – при підтримці рішення простою більшістю учасників референдуму;
– зборами громадських представників, якщо громадські представники сукупно з довірителями представляють більше половини від загального числа дієздатних громадян територіальної громади – при підтримці рішення простою більшістю від сукупного числа учасників зборів та голосів їх довірителів за результатами поіменних голосувань громадських представників;
Стаття 3.3.3 Вищий орган самоврядування територіальної громади міста Павлограда скликається за необхідністю, але не рідше, ніж один раз на рік.
Ініціатива позачергового скликання вищого органу належить:
– Наглядовій раді територіальної громади;
– міській Громадській раді територіальної громади;
– президії міської Громадської ради територіальної громади;
– ініціативній групі виборців, за умови: збору ними 3% підписів виборців територіальної громади міста; або ініціативній групі, що отримала довіреності від більше половини виборців територіальної громади міста на представлення їх інтересів з конкретних питань на зборах громадських представників;
Ініціатори скликання вищого органу:
– обирають один із рівносильних перерахованих варіантів на свій розсуд;
– визначають питання, з яких має бути прийняте рішення та регламент роботи вищого органу;
– разом з Виконавчим комітетом міської Громадської ради організують роботу вищого органу.
Стаття 3.3.4 Вищий орган самоврядування територіальної громади міста Павлограда повноважний вирішувати наступні питання:
– затверджує Статут територіальної громади міста Павлограда і зміни та доповнення до нього;
– утворює Наглядову раду, що здійснює контроль діяльності міської Громадської ради і її виконавчих органів з питань дотримання ними Статуту та бюджетної дисципліни;
– обирає Старосту територіальної громади міста Павлограда;
– затверджує Генеральний план розвитку міста Павлограда, прийнятий міською Громадською радою після двомісячного його обговорення за участі жителів мікрорайонів, інтереси яких торкають заплановані зміни;
– приймає рішення з інших доленосних питань компетенції територіальної громади міста.
  • 3.4 Староста територіальної громади міста Павлограда
Стаття 3.4.1 Староста територіальної громади міста Павлограда – гарант дотримання Статуту громади та бюджетної дисципліни на адміністративній території міста Павлограда.
Стаття 3.4.2. Повноваження Старости територіальної громади міста Павлограда:
– очолює міську територіальну громаду – юридичну особу публічного права;
– виступає від імені територіальної громади;
– зберігає і в необхідних випадках використовує печатку з гербом міста (міської територіальної громади);
– представляє громаду в відносинах з усіма суб’єктами права держави, а також із зарубіжними організаціями;
– очолює Наглядову раду територіальної громади і організує її роботу;
– забезпечує присутність щонайменше двох членів Наглядової ради на засіданнях органів громадського самоврядування для отримання інформації і реагування у випадку виявлення протиправних, або необґрунтованих їх рішень.
  • 3.5 Наглядова рада територіальної громади міста Павлограда
Стаття 3.5.1 Наглядова рада територіальної громади міста Павлограда утворюється шляхом обрання Осередками самоврядування мікрорайонів рівної кількості представників від жителів кожного мікрорайону міста. Члени Наглядової ради повинні бути старшими 21 року, мати всі права і обов’язки громадянина та не мати іншого представницького мандата.
Стаття 3.5.2. Наглядова рада територіальної громади міста Павлограда:
– за поданням Старости територіальної громади міста Павлограда затверджує структуру та штатний розпис громадської канцелярії, а також кошторис на її утримання за рахунок міського громадського бюджету;
– за поданням Старости територіальної громади міста Павлограда затверджує Секретаря – очільника громадської канцелярії;
– затверджує заступника старости за поданням Старостою кандидатури з членів Наглядової ради територіальної громади міста Павлограда;
– ініціює скликання вищого органу територіальної громади, виносить на розгляд питання, готує проекти рішень з винесених ним питань;
– здійснює затвердження положень про діяльність осередків самоврядування мікрорайонів;
– накладає вето на рішення міської Громадської ради та президії міської Громадської ради, на рішення виконавчих органів міської Громадської ради, – якщо вони виходять за межі їх компетенції, чи суперечать положенням цього Статуту, або спрямовані на шкоду громадським інтересам;
– заявляє протест на неправомірні дії органів і посадових осіб місцевого самоврядування і, при необхідності, передає матеріали про порушення до відповідних правоохоронних органів;
– контролює роботу комунальних підприємств, закладів і організацій;
– здійснює контроль за раціональним використанням комунального майна і бюджетних коштів;
– затверджує рішення міської Громадської ради про відчуження об’єктів комунальної власності;
– вносить пропозиції до міської Громадської ради про повернення приватизованих об’єктів у комунальну власність та про націоналізацію підприємств, чи об’єктів нерухомості;
– організовує збір статистичних матеріалів для потреб системи врядування усіх адміністративних рівнів;
– засновує міський комунальний архів, організовує його роботу.
– здійснює інші функції контролю;
– призначає місцеві вибори, місцеві референдуми та плебісцити;
– вирішує спори у відносинах між мікрорайонами міста;
– визначає межі депутатських округів з виборів депутатів до міської та обласної громадських рад;
– створює територіальну виборчу комісію (чи комісію з проведення місцевого референдуму);
– створює виборчі дільниці та організує дільничні виборчі комісії (чи дільничні комісії з проведення місцевого референдуму);
– Організовує складання списків виборців на кожну виборчу дільницю на день голосування;
– видає розпорядження з інших питань організації виборів.
Рішення Наглядової ради є обов’язковими для застосування і виконання в межах адміністративної території міста Павлограда.
Стаття 3.5.3. Члени Наглядової ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах, не пориваючи з виробничою, службовою, комерційною або підприємницькою діяльністю.
Староста, Секретар та канцелярія працюють на постійній основі.
На час засідань Наглядової ради, семінарів, а також в обґрунтованих випадках для здійснення деяких інших статутних повноважень член Наглядової ради звільняється від виконання виробничих, або службових обов’язків без збереження заробітної платні за місцем роботи.
Компенсаційні витрати за виконання членами Наглядової ради своїх повноважень в робочий час та пов’язаних з ними відряджень здійснюються з бюджету Громадської ради.
Стаття 3.5.4. Наглядова рада територіальної громади, на умовах договору може залучати відповідних фахівців для здійснення незалежного бухгалтерського аудиту за рахунок громадського бюджету.
Стаття 3.5.5. Громадська канцелярія:
– здійснює реєстрацію актів громадського стану (додаток 2);
– здійснює реєстрацію власників і власності (додаток 3);
– здійснює реєстрацію органів самоорганізації населення;
– здійснює реєстрацію місцевих осередків громадських організацій та громадських рухів;
– здійснює інші технічні функції, визначені Наглядовою радою.
  • 3.6 Міська Громадська рада
Стаття 3.6.1 Міська Громадська рада  є представницьким органом самоврядування юридичної особи публічного права – територіальної громади міста Павлограда з терміном повноважень 5 років.
Витрати на її діяльність передбачаються міським громадським бюджетом.
Стаття 3.6.2 Міська Громадська рада формується шляхом вільних виборів, які проводяться в лютому-березні на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом відкритого, чи таємного голосування.
Територія громади ділиться на депутатські округи з представництвом одного громадського депутата від 300 до 400 мешканців депутатського округу, утворених в межах одного мікрорайону.
Депутатські округи, як правило, формуються з цілого числа будинків з урахуванням територіальної цілості. Виключення стосуються будинків, з кількістю мешканців більше 400 осіб. (Бажано, щоб будинки округу мали спільний двір).
Кандидат в депутати Громадської ради міста Павлограда має проживати в своєму депутатському окрузі більше 3-х років до дня виборів, або від дня прийняття в експлуатацію і заселення будинку до дня виборів.
Утворення власного виборчого фонду та запровадження грошової (чи іншої матеріальної) застави, а також надання будь-яких преференцій окремим кандидатам заборонено.
Передвиборча програма кандидата в депутати є формою договору кандидата з виборцями, за недотримання якого обраний депутат може бути відкликаний виборцями свого округу.
Стаття 3.6.3. Основною організаційною формою роботи Громадської ради міста Павлограда є її сесія.
Чергові пленарні сесії проводяться березні-квітні (весняна, контрольна) та в жовтні-листопаді (осіння, бюджетна).
Позачергові сесії скликаються по мірі необхідності.
Сесія Громадської ради міста Павлограда складається з пленарних засідань Громадської ради, а також з засідань постійних та інших комісій.
Повідомлення про термін проведення сесії, питання до розгляду на сесії, проекти рішень та пояснювальні матеріали до цих питань розсилаються усім депутатам не пізніше ніж за 14 днів до початку сесії, а проект річного бюджету – за 28 днів;
Сесія міської Громадської ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше 2/3 депутатів від загального складу ради.
Стаття 3.6.4. Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської Громадської ради питань черги денної, розклад її пленарних засідань та порядок і процедура прийняття рішень, визначаються Регламентом міської Громадської ради, який приймається на окремому пленарному засіданні першої сесії.
Стаття 3.6.5. Діяльність депутата міської Громадської ради включає:
– участь у засіданнях ради;
– участь у засіданнях комісій ради, їх підкомісій та робочих чи підготовчих груп;
– виконання доручень ради та її органів;
– роботу з виявлення проблем в своєму окрузі та в мікрорайоні;
– здійснення індивідуального прийому мешканців свого мікрорайону з особистих питань та колективні зустрічі з жителями свого округу і мікрорайону з метою отримання інформації для вдосконалення системи громадського самоврядування і роботи комунальних закладів, а також для формування громадських ініціатив по вдосконаленню державного законодавства через свого депутата Верховної Ради.
Стаття 3.6.6. Депутат міської Громадської ради здійснює свої повноваження на громадських засадах, не пориваючи з виробничою, службовою, комерційною або підприємницькою діяльністю.
Стаття 3.6.7. На час сесії, семінарів, засідань постійних комісій, а також в обґрунтованих випадках для здійснення деяких інших депутатських повноважень депутат звільняється від виконання виробничих, або службових обов’язків без збереження заробітної платні за місцем роботи.
Компенсаційні витрати за виконання депутатами своїх повноважень в робочий час та пов’язаних з ними відряджень здійснюються з бюджету Громадської ради.
Стаття 3.6.8. Депутат міської Громадської ради не може мати представницького мандата в інших органах державного управління.
Депутати міської Громадської ради не можуть входити до складу виконавчих органів самоврядування.
Стаття 3.6.9. Депутат на першій сесії міської ради складає присягу такого змісту:
“Вступаючи в права депутата Павлоградської міської Громадської ради, присягаю:
– гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права,
– дотримуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Павлограда,
– сумлінно виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади міста”.
Присягу зачитує найстарший депутат міської Громадської ради перед відкриттям першої сесії новообраної ради, після чого депутати скріпляють присягу своїми підписами.
Підписаний депутатом текст особистої присяги зберігається в архіві ТГ.
Факт відмови оголосити і підписати текст присяги тягне за собою позбавлення депутатських повноважень.
Порушення депутатом присяги дає право за ініціативою 20% виборців його округу, або 20% депутатів його мікрорайону провести перевибори депутата в цьому окрузі.
Стаття 3.6.10. Міська Громадська рада формує місцеву політику в межах своїх повноважень; її діяльність спрямована на виявлення, вивчення і задоволення потреб та інтересів населення міста Павлограда.
Головні завдання міської Громадської ради:
– відродження і розвиток громадського (колективного) сектору економіки – комунальних підприємств місцевого виробництва, обслуговування і торгівлі;
– всебічне сприяння відродженню і розвиткові державного (загальнонародного) конкурентного сектора економіки;
– всебічне сприяння розвиткові приватного сектора економіки;
– запровадження і підтримка якісної життєвої загальної освіти дітей від півтора рочку до випуску із середньої школи;
– впровадження спеціальних класів і шкіл освіти та розвитку обдарованих дітей;
– незворотнє викоріненя алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, сексуальної розбещеності серед молоді, пропаганда здорового способу життя, організація їх культурного дозвілля;
– впровадження ефективних форм доступного медичного обслуговування населення;
– створення умов для самореалізації людини в суспільстві і особистому житті.
Стаття 3.6.11. Міська Громадська рада виступає від імені територіальної громади у відношеннях з іншими органами самоврядування, органами державної влади, іншими державними та громадськими організаціями.
Стаття 3.6.12. Міська Громадська рада призначає і звільняє свого секретаря;
Стаття 3.6.13. Повноваження міської Громадської ради:
– подання пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Статуту територіальної громади;
– забезпечення ефективного управління і розвитку (примноження і збереження) наявної власності територіальної громади;
– створення комунальних підприємств та установ, діяльність яких спрямована на задоволення потреб територіальної громади;
– затвердження на посаду керівників підприємств комунальної власності, призначених муніципальним урядом, та їх звільнення;
– визначення та затвердження і цільових програм у сфері економічного, екологічного, соціального, культурного розвитку міста;
– створення цільових фондів сприяння місцевому розвитку;
– сприяння економічному, науковому, культурному та соціальному співробітництву з представниками зарубіжних країн;
– забезпечення контролю за станом навколишнього середовища та екологічною безпекою;
– підготовка (а в необхідних випадках – замовлення фахівцям) та прийняття нормативно-правових актів міста;
– встановлення і зміна структури ради, створення постійних депутатських та тимчасових цільових робочих груп;
– затвердження бюджету міста, звіту про його виконання, створення позабюджетних фондів і контроль за використанням коштів з них;
– встановлення і відміна місцевих податків і зборів та інших обов’язкових платежів, порядок надання пільг по місцевих податках і зборах окремим суб’єктам цивільно-правових відносин;
– встановлення плати за користування природними ресурсами в межах, які визначені законодавством;
– встановлення штрафів та інших видів адміністративної відповідальності громадян, посадових осіб, підприємств, установ і організацій за порушення законодавства та інших нормативно-правових актів з питань, віднесених до відання Громадської ради;
– здійснення контрольних функцій ради, встановлених чинним законодавством України і нормативно-правовими актами ради;
– прийняття постанови про недовіру Голові міської Громадської ради, та призначення місцевого референдуму про звільнення його з посади;
– прийняття надзвичайних рішень в екстремальних ситуаціях, що загрожують життю і здоров’ю жителів.
Засоби реалізації статутних повноважень міської Громадської ради обумовлюються в регламенті роботи Громадської ради міста Павлограда.
Стаття 3.6.14. По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Павлограда міська Громадська рада здійснює такі функції:
– утворює, реорганізує, перепрофілює та ліквідує підприємства, установи і організації комунальної власності міської громади;
– визначає мету, функції, організаційні форми і порядок діяльності та затверджує статути створюваних підприємств, установ і організацій;
– встановлює для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частини прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;
– контролює ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста;
– приймає рішення про відчуження об’єктів комунальної власності;
– встановлює тарифи оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються жителям міста підприємствами та організаціями комунальної власності міської територіальної громади.
Стаття 3.6.15. Громадська рада територіальної громади міста Павлограда формує свій виконавчий орган – Муніципалітет, та Муніципальний Уряд;
  • 3.7. Постійні комісії Громадської ради територіальної громади міста Павлограда
Стаття 3.7.1. Перелік постійних комісій та їх персональний склад визначаються новообраною Громадською радою на першій сесії.
Стаття 3.7.2. Постійні комісії Громадської ради формуються з числа депутатів ради з метою вивчення та попереднього розгляду питань, які віднесені до відання ради, формулюють завдання виконавчому комітетові на фахову підготовку проектів рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з співдоповідями по доповіді ведучого фахівця виконавчого комітету.
Стаття 3.7.3. До складу постійної комісії входять її голова, члени комісії та секретар.
Засідання постійної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загального складу комісії.
Стаття 3.7.4. Протоколи, завдання виконавчому комітетові на фахову підготовку проектів рішень ради та висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності – заступником голови, або секретарем комісії.
Стаття 3.7.5. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, мають право отримувати від керівників підприємств, установ і організацій необхідні матеріали і документи (крім документів, порядок ознайомлення з якими регламентується законодавством).
Стаття 3.7.6. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у погоджений сторонами строк.
Стаття 3.7.7. З метою підготовки і попереднього розгляду окремих питань, міська рада може утворювати тимчасові комісії.
  • 3.8. Осередки громадського самоврядування мікрорайонів (ОСМ)
Стаття 3.8.1. Осередок самоврядування мікрорайону (ОСМ, рада мікрорайону) складається з депутатів міської Громадської ради від цього мікрорайону.
Осередок самоврядування мікрорайону діє на підставі Статуту територіальної громади міста Павлограда та Протоколу делегування йому частини повноважень міської Громадської ради, підкріплених бюджетним фінансуванням.
На підставі Статуту територіальної громади міста та протоколу делегування частини повноважень міської Громадської ради осередок громадського самоврядування мікрорайону розробляє регламент своєї роботи.
Протокол делегування повноважень та Регламент роботи осередку самоврядування мікрорайону реєструються Наглядовою радою  територіальної громади.
Стаття 3.8.2 Положення регламенту ОСМ відображають:
– фіксують розподіл повноважень між ОСМ і міською Громадською радою;
– принципи обрання Старости (Війта) мікрорайону, його статус і повноваження.
– принципи делегування уповноваженого представника ОСМ мікрорайону на засідання Президії міської Громадської ради;
– визначають регламент роботи добровільних дружин мікрорайону (народна дружина охорони громадського порядку; народна санітарна дружина; народна природоохоронна дружина; та інші);
– узгоджені з Статутом міської Громадської ради принципи участі в формуванні та підборі кадрів муніципальних служб в мікрорайоні;
– інші питання відання ОСМ.
Стаття 3.8.3. Депутати осередку громадського самоврядування мікрорайону в своєму мікрорайоні по черзі щоденно здійснюють прийом громадян з метою:
– надання практичної допомоги у вирішенні їхніх проблем;
– надання консультацій, роз’яснень;
– виявлення типових проблем, які вимагають вирішення шляхом прийняття рішень відповідними органами місцевого самоврядування.
– виявлення типових проблем, які вимагають подання до вищих органів народовладдя для їх вирішення.
Стаття 3.8.4. Для системності в роботі з громадськими зверненнями і забезпечення обов’язковості реагування на них в громадській приймальні здійснюється реєстрація письмових звернень, та ведення стислих протоколів по суті усних звернень з подальшою відміткою депутата відповідного округу про результати реагування.
Подальший аналіз та узагальнення звернень та результатів їх вирішення має бути підставою для прийняття відповідних організаційних та кадрових рішень в системі громадського самоврядування.
Стаття 3.8.5. Осередок громадського самоврядування мікрорайону у відповідності до Генерального плану розвитку міста здійснює виділення землі під всі види будівництва, приймає в експлуатацію та реєструє права власності на новобудови, засвідчує акти зміни права власності (купівлі-продажу, дарування та інше) на нерухомість на своїй території, засвідчує заповіти, довіреності жителям мікрорайону та здійснює інші нотаріальні дії, наслідки від вчинення яких не спричиняють правових колізій ні в адміністративних межах територіальної громади ні поза її межами.
Стаття 3.8.6. Здійснює реєстрацію жителів мікрорайону міста в складі єдиної паспортної системи держави.
Відомості реєстрації в мікрорайонах міста передаються до органів паспортизації та управління статистики в установленому порядку.
Органи самоврядування мікрорайонів складають списки виборців по виборчих дільницях мікрорайону, які передаються до дільничних комісій, які в свою чергу надають їх для перевірки громадським активістам на їх вимогу.
Стаття 3.8.7. Осередок громадського самоврядування мікрорайону, відповідно до протоколу делегування частини повноважень міської Громадської ради та свого регламенту, формує порядок освоєння бюджетних асигнувань муніципальними службами в мікрорайоні.
Стаття 3.8.8. Представники муніципальних служб організовують добровільні об’єднання громадян для реалізації функціональних завдань відповідних муніципальних служб на території мікрорайону.
Не менше, ніж 4 рази на рік працездатні громадяни мають почесний обов’язок виконання громадських робіт по благоустрою території свого мікрорайону.
Особи, які стоять на обліку в державній службі зайнятості, мають право на отримання допомоги по безробіттю при виконанні громадських робіт не менше ніж 60 годин на місяць. (До громадських робіт відносяться: роботи по благоустрою території; чергування в добровільних народних дружинах; волонтерська допомога людям похилого віку, хворим та інвалідам; виконання депутатських обов’язків та інші суспільно-корисні роботи).
Стаття 3.8.9. Осередок громадського самоврядування мікрорайону здійснює інші повноваження, делеговані їм міською Громадською радою та муніципальним урядом.
  • 3.9. Президія міської Громадської ради
Стаття 3.9.1. Голова та секретар міської Громадської ради разом з головами та секретарями постійних комісій, а також по одному уповноваженому депутату міської Громадської ради від кожного мікрорайону міста складають Президію міської Громадської ради.
Стаття 3.9.2. Порядок підготовки і розгляду на засіданнях Президії міської Громадської ради питань черги денної, скликання її засідань, а також порядок і процедура прийняття рішень визначаються Регламентом президії Громадської ради, який приймається на окремому пленарному засіданні першої сесії Громадської ради.
Повідомлення про термін проведення засідань Президії, питання до розгляду, проекти рішень та пояснювальні матеріали до цих питань розсилаються усім депутатам не пізніше ніж за 14 днів до початку засідань Президії.
Стаття 3.9.3. Президія міської Громадської ради скликається для прийняття невідкладних рішень з питань, віднесених до повноважень міської Громадської ради, а також прийняття надзвичайних рішень в екстремальних ситуаціях, що загрожують життю і здоров’ю жителів.
Стаття 3.9.4. Рішення Президії приймаються на її засіданнях простою більшістю, за умови присутності не менше 2/3 облікового складу Президії з обов’язковим представництвом від усіх постійних комісій.
На засіданнях президії обов’язкова присутність з дорадчим голосом представника Наглядової ради територіальної громади з фіксацією змісту його висновків щодо прийнятих президією рішень у протоколі засідання президії.
  • 3.10. Голова міської Громадської ради
Стаття 3.10.1. Голова міської Громадської ради та його заступник обираються на першому пленарному засіданні новообраної міської Громадської ради з числа громадських депутатів.
Стаття 3.10.2. Голова міської Громадської ради та його заступник, після їх обрання, складають на пленарному засіданні міської Громадської ради присягу наступного змісту:
“Я, (ім’я та прізвище), волею територіальної громади міста Павлограда обраний головою (заступником голови) міської Громадської ради, заступаючи на цю посаду, присягаю:
– гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права;
– дотримуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Павлограда;
– сумлінно виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади міста;
– підносити авторитет міста Павлограда як у державі, так і за її межами”.
Стаття 3.10.3 Повноваження голови міської Громадської ради та його заступника починаються з моменту складення ними присяги і закінчуються на момент вступу на цю посаду інших обраних відповідно до Статуту осіб.
Стаття 3.10.4. Голова міської Громадської ради головує на засіданнях міської Громадської ради, а за його відсутності – головує його заступник.
  • 3.11. Виконавчий орган міської Громадської ради – муніципалітет
Стаття 3.11.1. Міська Громадська рада призначає і звільняє керівника міського виконавчого органу – голову муніципалітету (бургомістра), затверджує структуру муніципалітету і за поданням, чи згодою бургомістра призначає очільників головних муніципальних служб:
– муніципальна експлуатаційна служба комунальної власності;
– муніципальна служба доходів, податків і зборів;
– муніципальна міліція;
– муніципальна служба порятунку;
– муніципальна служба охорони здоров’я;
– муніципальна санітарно-епідемічна служба;
– муніципальна служба освіти;
– муніципальна природоохоронна служба;
– адміністрація бургомістра;
– інші доцільні муніципальні служби, організації, установи.
Стаття 3.11.2. Муніципальний суд формується шляхом прямих виборів громадських (народних) суддів з терміном повноважень 5 років.
Структура суду і його керівництво визначаються на принципах суддівського самоврядування.
Судові провадження при розгляді судом справ цивільних і кримінальних правопорушень здійснюється за участі судді і двох народних засідателів, а при розгляді справ про тяжкі правопорушення – судом присяжних.
Порядок призначення народних і присяжних засідателів визначається окремим положенням, яке приймається міською Громадською радою за погодженням з Наглядовою радою  територіальної громади.
Стаття 3.11.3. Штатний розпис муніципальних служб затверджується міською Громадською радою за поданням бургомістра.
Стаття 3.11.4. Міська Громадська рада призначає і звільняє начальника (завідувача) фінансового відділу та головного бухгалтера муніципалітету.
Стаття 3.11.5. Муніципалітет, а також муніципальні служби є юридичними особами, мають свою печатку, рахунок в муніципальному банку та інші реквізити юридичної особи.
Стаття 3.11.6. Очільники головних муніципальних служб є обов’язковими членами муніципального уряду.
Інші рівноправні члени муніципального уряду призначаються міською Громадською радою за поданням бургомістра.
Стаття 3.11.7. Засідання муніципального уряду є правомочними за умови присутності більше двох третин його облікового складу. Рішення муніципального уряду приймаються більшістю голосів від його облікового складу.
Стаття 3.11.8. Засідання муніципального уряду скликаються міським головою (або одним із його заступників у разі відсутності міського голови) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
  • 3.12. Голова муніципалітету міської Громадської ради (бургомістр)
Стаття 3.12.1 Голова муніципалітету міської Громадської ради – бургомістр:
– координує роботу усіх муніципальних служб;
– координує роботу усіх комунальних підприємств;
– видає розпорядження стосовно питань, які входять в його компетенцію;
– разом з головним бухгалтером керує виконанням бюджету;
– забезпечує сприятливі умови економічного і соціального розвитку міста.
РОЗДІЛ ІV. Участь громадян у місцевому самоврядуванні
  • 4.1 Народний дім
Стаття 4.1.1 Для сприяння розвитку громадських ініціатив територіальна громада виділяє окремий будинок і засновує НАРОДНИЙ ДІМ з актовим залом і кімнатами під офіси.
Стаття 4.1.2 Наглядова рада територіальної громади розміщається в Народному домі, і одночасно є його розпорядником.
Стаття 4.1.3 Окремі офіси виділяються масовим дієвим громадським організаціям і рухам – з метою сприяння їх діяльності по активізації громадської свідомості населення.
Виділення в Народному домі приміщень для офісів партійних осередків – заборонено.
Стаття 4.1.4 Новим та малодієвим громадським організаціям і рухам може надаватися офісне приміщення в спільне користування на випробувальний термін до 6 місяців на їх розвиток.
  • 4.2. Громадські слухання
Стаття 4.2.1 Громадські слухання проводяться у вигляді зустрічей членів територіальної громади з посадовими особами органів місцевого самоврядування та депутатами.
Громадські слухання проводяться за необхідності прийняття рішень,
які торкають фундаментальні інтереси громадян.
На громадських слуханнях:
– обговорюються проекти рішень міської ради та її виконавчого комітету, а також інші питання місцевого значення з метою внесення пропозицій;
– обговорюються акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади міста;
– розглядаються місцеві ініціативи.
Стаття 4.2.2 Право ініціювати проведення громадських слухань належить:
– Старості міської громади;
– Наглядовій раді територіальної громади;
– Голові міської Громадської ради;
– профільній постійній комісії міської Громадської ради;
– осередку громадського самоврядування мікрорайону;
– органу самоорганізації населення;
– Бургомістру;
– муніципальному уряду
– ініціативній групі членів територіальної громади, за умови зібрання ними 100 підписів дієздатних громадян, об’єднаних проблемою, що виноситься на обговорення.
Стаття 4.2.3 Громадські слухання призначаються в двотижневий термін із дня внесення ініціативної пропозиції.
Призначає слухання очільник того органу самоврядування, у віданні якого знаходиться обговорювана проблема.
Стаття 4.2.4 Ініціативна пропозиція про проведення громадських слухань вноситься до  органу громадського самоврядування, у віданні якого знаходиться обговорювана проблема, у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються питання, що виносяться на обговорення, пропозиції щодо запрошення посадових осіб.
Стаття 4.2.5 Звернення, подане ініціативною групою членів територіальної громади, повинно бути підкріплене підписними листами із зазначенням прізвища, ім’я та по-батькові, року народження, домашньої адреси, серії та номеру паспорта підписантів.
Стаття 4.2.6 Територіальна громада не пізніше, ніж за 5 днів сповіщається про дату, місце й час проведення громадських слухань, а також про питання, що винесені на обговорення.
Стаття 4.2.7 До початку слухань проводиться реєстрація їх учасників, про що робиться відмітка в протоколі. 
Стаття 4.2.8 Запитання й пропозиції, висловлені під час громадських слухань, фіксуються в протоколі слухань і протягом п’яти робочих днів за підписом головуючого на слуханнях та секретаря, направляються у встановленому порядку органам та посадовим особам місцевого самоврядування для обов’язкового розгляду.
Стаття 4.2.9 До протоколу може додаватися інформація або звіт особи, яка запрошена на слухання.
Стаття 4.2.10 Під час громадських слухань члени територіальної громади можуть подавати колективні звернення (петиції), які оприлюднюються на громадських слуханнях, прилучаються до протоколу слухань.
Стаття 4.2.11 За результатами обговорення питань, простою більшістю від числа учасників слухань приймаються рішення, які заносяться до протоколу, та мають рекомендаційний характер (крім випадків, встановлених законодавством щодо обов’язковості). Ці рішення у семиденний строк надсилаються відповідним органам та посадовим особам і підлягають обов’язковому розгляду.
Стаття 4.2.12 Протокол і рішення громадських слухань оформляються, зберігаються й оприлюднюються в порядку, встановленому регламентом Громадської ради щодо протоколів і рішень сесії ради.
Стаття 4.2.13 Найбільш важливі для громадян питання можуть виноситися на громадські обговорення через засоби масової інформації.
  • 4.3. Загальні збори громадян за місцем проживання
Стаття 4.3.1 Загальні збори громадян за місцем проживання скликаються за ініціативою будинкових, вуличних, квартальних комітетів, осередків самоврядування мікрорайонів міста, ініціативними групами громадян або іншими внутрішньоміськими територіальними утвореннями з метою:
– обговорення питань загальноміського значення;
– обговорення питань, що віднесені до відання загальноміських органів громадського самоврядування, які мають важливе значення для жителів відповідних територій, та подання пропозицій з цих питань;
– заслуховування повідомлень та звітів про роботу органів і посадових осіб міського самоврядування;
– прийняття рішення про участь на громадських засадах жителів міста в роботах з благоустрою, сприянні охороні громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам’ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;
– прийняття рішення про запровадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування;
– прийняття рішення про добровільні внески та пожертви жителів міста на громадські потреби;
– вирішення інших питань місцевого значення відповідно до чинного законодавства.
Стаття 4.3.2. У великих внутрішньоміських територіальних утвореннях (у межах мікрорайонів), де неможливо провести загальні збори громадян за місцем проживання, скликаються представницькі збори.
Форму зборів, вид, чи норми представництва на ці збори встановлюються органом, який їх скликає.
Стаття 4.3.3. Під час проведення загальних, чи представницьких зборів громадян за місцем проживання складається протокол, який підписується головою і секретарем цих зборів.
До протоколу зборів додається лист реєстрації їх учасників із зазначенням місця їх проживання.
Стаття 4.3.4. Рішення загальних зборів громадян за місцем проживання приймаються простою більшістю голосів присутніх громадян та підписується головою і секретарем зборів.
Стаття 4.3.5. Рішення загальних зборів громадян за місцем проживання є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення цієї території і враховуються органами міського громадського самоврядування.
Стаття 4.3.6. Рішення зборів, які прийняті з питань, делегованих органами державної влади до органів міського громадського самоврядування, мають рекомендаційний характер.
  • 4.4. Інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні
Стаття 4.4.1. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб міського самоврядування подаються в письмовому вигляді.
Стаття 4.4.2. Колективні звернення, які підписані більш як п’ятдесятьма жителями міста, розглядаються органами і посадовими особами міського самоврядування, до яких вони надійшли, у невідкладному порядку.
Стаття 4.4.3. Інформація про колективні звернення, які підписані більш як двостами жителями міста, негайно передається до міської Громадської ради (у випадку, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб міського самоврядування) і такі звернення є обов’язковими для розгляду на сесії міської Громадської ради.
Стаття 4.4.4. Члени міської громади мають право ініціювати розгляд міською радою (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, що віднесені Конституцією і законами України до відання міського самоврядування.
Місцева ініціатива передбачає внесення до міської ради проекту нормативно-правового акту з питань, які належать до її відання і доповіді представника ініціативи на сесії Громадської ради та співдоповіді представника відповідної депутатської комісії.
Стаття 4.4.5. Звернення та ініціативи громадян, подані в письмовому вигляді підлягають обов’язковій реєстрації, розгляду і відповіді в установленому порядку.
РОЗДІЛ V. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної влади, державними установами, підприємствами і організаціями
Стаття 5.1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування сприяють органам державної влади та державним правоохоронним органам в їх діяльності на території громади.
Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної виконавчої влади, діяльність яких здійснюється на адміністративній території міської громади, будуються у відповідності з Конституцією і законами України.
Стаття 5.2. Взаємовідносини органів і посадових осіб місцевого самоврядування з державними підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на території громади, здійснюються на податковій і договірній основі у відповідності з Конституцією і законами України.
Розділ VI. Матеріальна та фінансова основа міського громадськогосамоврядування
  • 6.1. Матеріальна основа міського самоврядування
Стаття 6.1.1. Матеріальною основою міського самоврядування згідно з Конституцією України є об’єкти права комунальної власності територіальної громади міста, об’єкти спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, що перебувають в управлінні обласної ради, а також земля, природні та інші ресурси, якими розпоряджається територіальна громада міста у межах повноважень, встановлених законодавством України.
Стаття 6.1.2. До об’єктів права комунальної власності належать:
– цілісні майнові комплекси комунальних підприємств, установ та організацій, в тому числі майно, закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління;
– комунальні корпоративні права – частки (паї, акції) у статутному фонді (майні) господарських організацій;
– кошти бюджету міської територіальної громади;
– земля і природні ресурси на адміністративній території громади міста;
– інше майно та майнові права, визначені відповідно до закону або договору як об’єкти права комунальної власності.
6.1.2.1. Перелік об’єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності, фіксується реєстром комунальної власності та супровідними відомостями інвентаризації, рівносильні екземпляри яких зберігаються в Наглядовій раді міської територіальної громади, в міській Громадській раді та в Муніципальному уряді міської територіальної громади.
6.1.2.2. До об’єктів, які можуть перебувати виключно у комунальній власності територіальної громади міста та не підлягають відчуженню, відносяться:
– земля адміністративної території;
– майно, що забезпечує діяльність міської ради і утворених нею органів;
– кладовища;
– об’єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міста, які пов’язані з виробництвом і постачанням споживачам води, газу, тепла, світла, а також відведення і очищення стічних вод;
– споруди для захоронення промислових і побутових відходів.
Стаття 6.1.3. Суб’єктом права комунальної власності територіальної громади міста є територіальна громада міста.
Територіальна громада здійснює повноваження власника безпосередньо, або через утворені нею органи міського самоврядування відповідно до законодавства і Статуту.
Стаття 6.1.4. Суб’єктами управління об’єктами права комунальної власності територіальної громади міста є:
– вищі органи самоврядування територіальної громади;
– міська Громадська рада;
– виконавчі органи міської Громадської ради;
– керівники, органи управління комунальних підприємств, установ та організацій у межах повноважень, визначених договором (контрактом), Статутом (Положенням) підприємства та законом;
– фізичні та юридичні особи в разі передачі їм об’єктів комунальної власності у позичку, оренду, концесію або на інших цивільно-правових підставах відповідно до закону та договору;
– уповноважені особи щодо управління комунальними корпоративними правами в органах управління господарських товариств.
Стаття 6.1.5. Виключно на пленарних засіданнях міська Громадська рада розглядає питання, пов’язані з володінням, розпорядженням і управлінням комунальною власністю, які віднесені законодавством до виключної компетенції міської ради.
Стаття 6.1.6. До відання виконавчих органів міської Громадської ради відносяться наступні функції:
– управління, майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в межах, визначених міською Громадською радою;
– встановлення порядку використання прибутків підприємств та організацій, що є об’єктами права комунальної власності територіальної громади міста та здійснення контролю за використанням цих прибутків;
– заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної форми власності та прийняття відповідних управлінських рішень;
– підготовка і внесення на розгляд міської Громадської ради:
– пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна та повернення майна в комунальну власність;
– проектів міських програм приватизації;
– переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
– організація виконання цих програм;
– подання міській раді звітів про хід та результати відчуження комунального майна та повернення майна в комунальну власність.
– підготовка і внесення на розгляд міської Громадської ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об’єктів, які можуть надаватися у концесію.
Стаття 6.1.7. Територіальна громада міста безпосередньо або через органи місцевого самоврядування може об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності з об’єктами інших форм власності, а також кошти місцевого бюджету з коштами юридичних та фізичних осіб інших форм власності для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Стаття 6.1.8. Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності територіальної громади міста та спільної (змішаної) власності здійснює Наглядова рада територіальної громади. 
  • 6.2. Фінансова основа громадського самоврядування міста Павлограда
Стаття 6.2.1 Фінансовою основою діяльності ТГ міста є:
– доходи міського бюджету;
– цільові фонди.
Стаття 6.2.2 Надходження до міського бюджету:
– податкові надходження;
– плата за оренду землі;
– плата за користування природними ресурсами;
– отримання відшкодувань за екологічні збитки, що заподіяні на території міста підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності;
– частина прибутків комунальних підприємств;
– інші надходження згідно Статуту міської територіальної громади і законодавства.
Стаття 6.2.3. Міська Громадська рада, або за її рішенням інші органи міського самоврядування, можуть в межах, що визначені законодавством, випускати облігації міської позики, цінні папери і лотереї, отримувати кредити в банківських установах, створювати комунальні фінансово–кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності ТГ.
  • 6.3. Міський бюджет
Стаття 6.3.1. Місто має власний бюджет, який розробляється, затверджується і виконується органами міського самоврядування самостійно, в межах їх повноважень та згідно з Конституцією України, законом «Про місцеве самоврядування» та з Бюджетним кодексом України.
Стаття 6.3.2. Самостійність міського бюджету гарантується власними та закріпленими за ним загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначити напрями користування коштів міського бюджету.
Стаття 6.3.3. Мінімальні розміри дохідної частини міського бюджету визначаються на основі нормативів забезпеченості на одного мешканця, користувача послуг з урахуванням економічного, соціального та екологічного стану життєзабезпечення територіальної громади, виходячи з рівня соціальних потреб, встановлених Законом.
Стаття 6.3.4. Держава фінансово підтримує органи місцевого самоврядування, бере участь у формуванні доходів міського бюджету, здійснює контроль за законним, доцільним, економним та ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Стаття 6.3.5. Бюджет міста складається із загального та спеціального фондів і містить у собі надходження і витрати, які складають єдиний баланс міського бюджету.
Стаття 6.3.6. Доходи міського бюджету формуються за рахунок власних джерел та закріплених у встановленому Законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
Стаття 6.3.7. Порядок зарахування доходів до міського бюджету визначається Бюджетним кодексом України та іншими законами.
Стаття 6.3.8. У доходній частині міського бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень і доходи, необхідні для забезпечення делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.
Стаття 6.3.9. Міський бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. В міському бюджеті окремо передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.
Стаття 6.3.10. Кошти загального та спеціального фонду міського бюджету (за винятком коштів бюджету розвитку), спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань і не належать до бюджету розвитку, фінансування міських програм соціально – культурного значення та інших програм, затверджених міською радою.
Стаття 6.3.11. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально – економічного розвитку міста, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків пов’язаних з розширеним відтворенням.
Стаття 6.3.12. Видатки міського бюджету поділяються на видатки, пов’язані з виконанням власних надходжень і видатки, пов’язані з виконанням делегованих Законом повноважень органів державної виконавчої влади.
Стаття 6.3.13. Доходи, додатково одержані в процесі виконання міського бюджету, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках, вилученню не підлягають. Рішення про використання таких коштів приймається міською радою.
Стаття 6.3.14. Міський бюджет повинен бути достатнім для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.
Стаття 6.3.15. При забезпеченні збалансування доходів і видатків міського бюджету вільні залишки бюджетних коштів не враховуються.
Стаття 6.3.16. У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків міського бюджету і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, з Державного бюджету передаються необхідні кошти до міського бюджету у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до положень Бюджетного кодексу.
Стаття 6.3.17. З метою збалансованості міського бюджету міська рада може приймати бюджет з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку у разі наявності обґрунтованих джерел його фінансування.
Стаття 6.3.18. Міський бюджет повинен передбачати резервний фонд, який використовується відповідно до встановленого порядку за рішенням виконавчого комітету міської Громадської ради (муніципального уряду) без попереднього погодження з міською Громадською радою на фінансування видатків, які неможливо передбачити при формуванні міського бюджету.
Стаття 6.3.19. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори, які зараховуються до міського бюджету.
Стаття 6.3.20. Міська Громадська рада затверджує міський бюджет і здійснює контроль за його виконанням.
  • 6.4. Цільові фонди
Стаття 6.4.1. Міська Громадська рада може утворювати цільові фонди. Кошти цільових фондів перебувають на спеціальних рахунках в установах банків і вилученню не підлягають. До цільових фондів можуть залучатися кошти підприємств і організацій усіх форм власності за рахунок відрахувань від прибутку та обсягів реалізації, згідно діючого законодавства України, на виконання програм соціально-економічного розвитку міста.
Порядок формування та використання цільових фондів органів місцевого самоврядування, визначаються положеннями про ці фонди, що затверджуються міською Громадською радою.
Розділ VII. Гарантії міського громадського самоврядування
  • 7.1. Відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування перед територіальною громадою
Стаття 7.1.1. Органи та посадові особи міського самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед міською громадою за результати своєї роботи.
Стаття 7.1.2. Жителі міста мають право на отримання достовірної інформації щодо діяльності органів і посадових осіб міського самоврядування.
Порядок та періодичність надання цієї інформації, її оприлюднення в комунальних засобах масової інформації громади міста визначаються їх редакціями за погодженням з органами громадського самоврядування.
Стаття 7.1.3. Посадові особи міського самоврядування повинні не рідше ніж два рази на місяць проводити прийом жителів міста з особистих питань.
Стаття 7.1.4. Всі органи і посадові особи міського самоврядування зобов’язані сприяти забезпеченню додержання прав, законних інтересів об’єднань громадян, які є легалізованими згідно чинного законодавства.
Стаття 7.1.5. Щороку, після звіту про виконання річного бюджету, проводиться офіційний плебісцит з оцінювання роботи депутатів, посадових осіб та органів самоврядування. Депутати та посадові особи, які отримали негативну оцінку звільняються, або переобираються.
  • 7.2. Відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами
Стаття 7.2.1. Шкода, яка завдана юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів та посадових осіб міського самоврядування,  відшкодовується за рахунок бюджетних коштів.
Стаття 7.2.2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб міськогосамоврядування, а також рішення про розміри і порядок компенсації цих бюджетних витрат за рахунок винуватців нанесеної шкоди – вирішуються в судовому порядку.
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Статут територіальної громади міста Павлограда прийнято зборами представників громадян за їх довіреностями  «___»________2015 року.
Відповідно до положень Конституції України Статут місцевої територіальної громади є базовим документом, який не підлягає затвердженню іншими органами державного управління.
Статут територіальної громади міста Павлограда зареєстрований Павлоградським міським відділом Міністерства юстиції України «___»_________ 2015 року.



ДОДАТКИ (Зміни в додатках до Статуту не є змінами Статуту.)
Додаток №1.
Мікрорайони міста Павлограда.
1.Мікрорайон “Центральний”
Межі: вулиця Карла Маркса –Харківська,вулиця Степового фронту-Інтернаціональна.
Вулиці : Степового фронту, Пролетарська, Озерна, Інтернаціональна, Карла Маркса, Харківська
2.Мікрорайон “Радянський”
Межі мікрорайону – вулиця Карла Маркса-Полтавська,Степового фронта-Леніна
Вулиці: Степового фронту, Пролетарська, Громадянська, Озерна, Інтернаціональна, Радянська, Леніна, Полтавська, Карла Маркса
3.Мікрорайон індивідуальної забудови “Підварки”
Межі: вул.Харківська-Широка, Щорса,провулок Східний
Вулиці: Прибера, Садова, Ветеринарна, Жовтнева, Чапаєва, Комсомольська, Громадянська, Озерна, Інтернаціональна, Дзержинського, Караванченка, Повстання
Провулки: Комсомольський, Східний, Хорошева, Садовий, Ветеринарний
4.Мікрорайон “Новобудівний”(індивідуальна забудова)
Межі: Коротка-Київська,Весіння,Горького
Вулиці: Ольхова, Чайкіна, Островського, Маяковського, Дзержинського, Партизанська, Осьмухіна, Талалихіна, Весняна, Авіаційна, Маяковського, Донецька, Кулікова, Шведа, Фабрична, Лютикова, Павлоградська
5.Район індивідуальної забудови “Приточилівка”
Вулиці: Сметаніна, Берегова, Красіна, Мічуріна, Ковната, Будинського, Цілінна, Хижняка, Західна, Космонавтів, Олексіїва, Глінки, Чехова, Чернишевського, Суворова, Перемоги, Червоноармійська, Московська, Полтавська, Свободи
Провулки: Невського, Кривий
6.Селище 18 Вересня
Вулиці : Заводська, Садовниченко, Сташкова, Кільцева, Кабака, Зелена, Самарська, Клубна, Польова, Весела, Лінійна, Боженко, Спартака, Грибоєдова, Чайковського, Зарічна,
Провулки: Зарічний
7.Селище “Залізничників”
Вулиці: Залізнична, Хмельницького, Деповська, Чкалова, Шосейна
Провулки: Правди, Залізничний, Мостовий
8.Селище Шахтобудівників
Межі : проспект Шахтобудівників-Світла,Набережна-Підгірна
Вулиці: Набережна, Пр.Шахтобудівників, Підгірна, Світла, Дніпровська, Ушинського, Кооперативна, Челюскінців, Шахтарська, Червона, Осіння, Червоний
Провулки: Ушинського №1, Ушинського №2, Набережний
9.Мікрорайон “Дніпровській –1”
Межі : вул.Дніпровська-Підгірна,пр.Шахтобудівників-Можайського
Вулиці: Челюскінців, Дніпровська, Підгірна, Можайського, Пр-т Шахтобудівників,
10.Мікрорайон “Дніпровській-2”
Межі: вул.Підгірна – 35Дівізіі , Можайського – Кооперативна
Вулиці: Підгірна, 35-ї Дивізіі, Можайського, Кооперативна
11.Район індивідуальної забудови “Городище”
Межі : Можайського – Ломоносова , Дніпровська – пр.Запоріжзький
Вулиці: Дніпровська, Ломоносова, Можайського, Бабенка, Димитрова, Коцюбинського, Орджонікідзе, Пушкіна, Берестова, Франко, Колгоспна, Аеродромна
Провулки: Запорізький, Синельніковський, Радищева, Пушкіна, Берестовий, Миру, Піонерський, Панфіловців, Луганський –1, Спортивний, Колгоспний
12.Мікрорайон “Травневий ( селище “Хіммаш”)
Межі району: Травнева – Жуковського,Перекопська – Харківська
Вулиці: Перекопська, Травнева, 17-го Вересня, Жуковського, Гастело, Матросова, Л.Толстого, Короленко, Гоголя, Урицького, Лермонтова, Кірова, Ватутіна
13.Селище індивідуальної забудови “Соснівка”
Вулиці: Павлова, Попова, Котляревського, Фестивальна, Українська, Комунарів
Провулки: Попова, Бригадний, Донський
14.Селище індивідуальної забудови “Хутори”
Вулиці: Корчагіна, Котовського, Тімірязєва, Фрунзе, Сергеєва Ценського, Куйбишева, Свердлова, Надрічна, Калініна, Енгельса, Пархоменка, Восьмого березня, Белінського, Гірницька, Дружби, Слов”янська, Геологів, Светлова, С.Лазо, Лиманська, Тиха, Шахтарської слави, Разіна, Пугачова, Ульянова, Мікрорайонна, Севастопольська, Бабушкіна, Лікарняна, Макаренко, Плеханова, Петровського, Ковпака, Молодіжна, Визволення, Садова, Сонячна, Котіна, Літня, Артільна
Провулки: Руднєва, Петровського, Будівельний, Шкільний, Дальній, Сурікова, Фрунзе, Бешти, Калініна, Комунарів, Котовського, Куйбишева, Хутірський, Карла Маркса, Корчагіна, Дніпровський, Лікарняний, Енгельса, Плеханова, Вишневий, Макаренко, Разіна, Декабристів, Полуничний
15.Житловий масив “Новий”
Межі : вулиця Малиновського-Кравченко,Дніпровська-Промислова
Вулиці: Малиновського, Балашовська, Новоселицька, Індюкова, Гагаріна, ХХ партз”їзду, Войнової, Верстатобудівників, Промислова, Кравченко, Водопровідна
Провулки: Машинобудівників
16.Селище заводу ПМЗ
Межі : Нова-Достоєвського,Тельмана- Поштова
Вулиці: Нова, Достоєвського, Тельмана, Поштова, Паркова, Ливарна, Ватоліної, Карбишева, Станційна
17.Селище 40 років Жовтня
Межі – Новоросійська-Іскровська,Будівельна-Дніпровська
Вулиці: Т.Федорової, Ленінградська, Комарова, Іскрівська, Будівельна, Новоросійська, Дніпровська
18.Мікрорайон “Лиманський”
Вулиці: Квіткова
Провулки: Каштановий, Кленовий
19.Мікрорайон індивідуальної забудови “Західний”
улиці: Вільхова, Ясенева, Березова
Провулки: Черемховий, Тополиний, Новий, Калиновий, Горобиновий, Малиновий
20.Промисловий район “БУДБАЗА”
Вулиці: Терьошкіна, Тернівська
          Володимир Степаненко       ( Перша редакція 7.01.2014р.)





„Убий в собі раба! Убий раба ! 
Без жалю вбий раба!
В лахмітті він чи в пишній позолоті.
Хай ствердиться правічна боротьба
Душі нескореної у смиренній плоті.
Убий раба, що вірує в батіг
І освяти осквернену природу.
Убий раба! 
Розвій чужинський міф
Про рабський стан вкраїнського народу”

Джерело: ГРОМКОЗАК

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ