Місто і область не
можуть дійти згоди щодо визначення меж Львова. “Пошта” довідалась, хто “за”, а
хто “проти” львівської агломерації, які території згодом можуть приєднати до
Львова та що отримають їх жителі
В Україні вже другий рік поспіль
триває процес об’єднання територіальних громад. Львівщина не виняток – процес
об’єднання триває. Загалом перспективний план нашої області передбачає
створення 85-90 об’єднаних громад на території всієї області. Цього місяця
обласні обранці розглядали питання затвердження змін до перспективних планів
районів Львівщини. Ще 11 жовтня Львівська облрада перенесла затвердження
перспективних планів об’єднання територіальних громад двох районів –
Жовківського та Яворівського. Чому?
Міська влада Львова анонсувала, що
планує підписати меморандум із навколишніми селами про створення агломерації.
Обласні депутати саме тому і не
проголосували за зміни до перспективного плану Жовківського та Яворівського
районів, де розташовані більшість населених пунктів, які могли б приєднатись до
Львова – тобто увійти до так званої львівської агломерації. Йдеться про
населені пункти в радіусі від 20 до 50 км від Львова. До слова, про агломерацію
Львова з найближчими селами говорять давно, та все залишається на рівні розмов…
Коли депутатський корпус облради знову
засідав 25 жовтня – за два тижні після того, як відклав затвердження змін до
перспективного плану об’єднання територіальних громад двох районів – знову
розглядали питання щодо Жовківського та Яворівського районів.
У сесійній залі точилися гострі
дискусії щодо цього питання – одні були “за”, інші – “проти” агломерації. Цього
разу все-таки проголосували за перспективний план створення об’єднаних
територіальних громад у районах, про які йдеться. Тож питання львівської
агломерації, якщо не проігнорували, то точно відклали на потім, аргументуючи це
тим, що місто не напрацювалo потрібного механізму для зміни меж Львова.
Загалом на засіданні сесії Львівська
облрада погодила зміни перспективних планів ще шести районів – Городоцького,
Миколаївського, Бродівського, Жидачівського, Радехівського та Самбірського.
Місто хоче стати “великим”:
з чого почалося?
До слова, під час останнього
засідання сесії Львівської міськради, 20 жовтня, заступник мера Львова
Ростислав Дацків вперше публічно озвучив позицію мерії щодо об’єднання
територіальних громад на Львівщині. Він заявив про те, що план формування
територіальних громад Львівщини не враховує інтересів Львова і мерія планує
підписати меморандум із навколишніми селами про плани щодо створення
агломерації.
“Львів як важливий центр Західної
України має право на розвиток власного метрополійного ареалу”, – наголосив тоді
Ростислав Дацків.
Міський голова також нагадав, що
межі міста Львова досі не затверджені. “У грудні 2015 року передали документи
щодо погодження меж Львова. Ми провели сотні зустрічей з громадами щодо
погодження меж. Але облрада досі це питання не проголосувала”, – зазначив
Андрій Садовий.
За словами мера, “більшість
навколишніх сіл підтримують створення агломерації”. “Ми збирали голів усіх
населених пунктів навколо Львова. Всі розуміють, що їм доцільніше створити
агломерацію зі Львовом. Ми готові допомагати цим населеним пунктам коштами на
розвиток інфраструктури”, – наголосив Садовий.
Як уточнив zaxid.net Ростислав
Дацків, йдеться про села, розташовані в радіусі щонайменше 20 км від Львова.
Хоча цей радіус, за словами Ростислава Дацківа, може сягати і 50 км. Відтак
точного переліку населених пунктів, які мали б увійти до агломерації, немає.
Ростислав Дацків також запевнив, що створення агломерації не передбачатиме
повного приєднання навколишніх сіл до Львова. “Це меморандум про співпрацю у
різних напрямках – економіки, екологія, транспорт, інженерні мережі. Меморандум
про львівську агломерацію передбачає збереження всіх прав та статусу місцевих
рад. Ради залишаться радами, але будуть взаємодіяти з різних питань.
Співфінансувати, допомагати один одному. Цього року Львів має бюджет розвитку
1,6 млрд грн. А села мають бюджети в кілька мільйонів. Тобто Львову набагато
легше допомогти селам”, – уточнив він.
На Львівщині вже створено 16 ОТГ, із яких 15 громад
об’єднались торік та одна в березні цього року
Як
розповіла тоді начальниця юридичного управління Львівської міськради Гелена
Пайонкевич, меморандум між Львовом і навколишніми селами буде декларативним,
адже поняття міських агломерацій в українському законодавстві немає. Начальник юридичного управління ЛМР
також звернула увагу на те, що в законодавстві прописаний принцип
добровільності об’єднання громад, проте насправді його часто не дотримуються.
“Ця добровільність віртуальна. Адже
у законі записано, що ОТГ мають бути спроможними. При такому підході в нас
виникає дуже дивна ситуація. Наприклад, мешканці навколишніх населених пунктів
працюють у Львові. Відповідно, вони сплачують тут податки, їхні діти ходять у
садочки, школи. По суті, вони себе вважають львів’янами. Але об’єднуватися вони
чомусь мають з іншими населеними пунктами в районах”, – зазначила вона.
Пайонкевич додала, що в разі, якщо
прилеглі до Львова села увійдуть до агломерації, місто фінансуватиме розвиток
їхньої інфраструктури, а мешканці зможуть отримувати адміністративні та медичні
послуги у Львові.
Ще минулого тижня на засіданні сесії
міськради заступник мера Ростислав Дацків і начальниця юридичного департаменту
Пайонкевич на наступне засідання сесії підготують проект ухвали, у якій
викладуть позицію міськради щодо об’єднання громад.
Область відмовила Львову:
чому?
Олександр Ганущин, голова Львівської
облради, на сесії цього тижня зазначив, що два тижні тому затвердження планів
Жовківського і Яворівського районів відклали через особисте прохання мера
Львова і сподівалися, що місто подасть якісь конкретні пропозиції. Натомість,
як повідомив Олександр Ганущин, міська рада Львова лише оприлюднила меморандум
із приводу львівської агломерації.
“Ми зробили поступку і чекали
якихось дій, в тому числі, по цих районах. У нас це на минулому засіданні
забрало майже чотири години обговорення. Була сесія Львівської міськради і ми
розраховували, що це питання буде піднято не у вигляді звернення до нас, а у
вигляді конкретних дій. На жаль, цього не було зроблено”, – повідомив Олександр
Ганущин.
На сесійне засідання прийшов нардеп,
екс-чиновник міськради Любомир Зубач, який вніс до Верховної Ради пропозиції
змін до законодавства щодо добровільного об’єднання територіальних громад.
Нардеп пропонує дозволити створення міських агломерацій, до яких зможуть на
добровільних засадах приєднуватися суміжні з великими містами села та містечка.
Міська агломерація, згідно запропонованими змінами, матиме такі самі права, як
і об’єднана територіальна громада. При цьому у приєднаних таким чином до міста
населених пунктах не ліквідовуватимуть місцеві ради.
Він закликав депутатів не поспішати
із прийняттям рішення. З його слів, наразі на Львівщині лише дві об’єднані
громади не є дотаційними, а отже підняв питання потреби у такій реформі
взагалі.
“Інші громади і далі на утриманні
держави. Облрада мала б зачекати три-чотири місяці. Інакше буде порушена сама
методика, адже спершу розглядають питання обласного центру, потім районних
центрів і так далі. Зараз взагалі з перспективного плану виводять Винники”, –
сказав Любомир Зубач.
Цього року 18 грудня у шести громадах
Старосамбірського, Мостиського, Пустомитівського, Кам’янка-Бузького районів, що
на Львівщині, пройдуть вибори
Він наголосив, що інтереси Львова
зовсім не враховані в частині утворення “львівської агломерації”. І наголосив,
що зараз у цілому світі метрополії та агломерації є трендом. Тож Любомир Зубач
закликав керуватися інтересами держави, а не бажаннями територіальних громада.
За його словами, вони не повинні впливати на формування перспективного плану.
Народний депутат Володимир Парасюк,
який теж завітав на сесію Львівської облради, наголосив, що Жовківський і
Яворівський райони мають своє погоджене бачення територіального об’єднання і
його не можна нехтувати.
Після цього із заявами виступили
голови цих районних рад, які підтвердили, що таким є рішення і громад, і
місцевих рад. З їх слів, сільські ради Жовківського і Яворівського районів
виступають проти створення агломерації і входжень до складу міста Львова.
Мовляв, виступають проти того, що “саме мер Львова Андрій Садовий буде
розпоряджатись їх землею”.
Львівщина
і Львів як одне ціле
Участі у голосуванні за затвердження
перспективних планів Яворівщини та Жовківщини не брали тільки члени фракції
“Самопоміч” у Львівській облраді. Перший заступник голови ЛОР Парасковія
Дворянин у своєму виступі перед голосуванням заявила, що “більшість депутатів
живуть у Львові, однак не підтримують ідею Садового, чим фактично виступають
проти міста з населенням у 800 тисяч осіб”.
“Я попросила би бути коректними,
коли ви кажете місто Львів і хотіла би зрозуміти, кого ви маєте на увазі. Якщо
маєте на увазі львів’ян, то сьогодні ви є проти них. Влада змінюється і за
п’ять років і вас тут не буде, і нас тут не буде - прийдуть інші. Але
відповідальність за це рішення лежить на вас. Тоді не відсилайте дітей вчитися
у львівські вузи, тоді не працюйте у місті Львові і відмежуйтеся від міста
Львова”, – зауважила Парасковія Дворянин.
На завершення вона закинула
присутнім у залі, що сьогодні обласна рада виступає проти Львова так, ніби це
“російське місто”.
На що голова Львівської
облдержадміністрації Олег Синютка відповів, що “сьогодні у сесійній залі
звучало багато популізму та неправди”. За версією голови ЛОДА, найбільша
неправда полягала в тому, що хтось хоче протиставити Львів решті області.
“Львівщину ніхто не може собі уявити
без міста Львова і навпаки. На що хотів би звернути увагу, так це на заклик не
вести реформи. Таке я чув хіба від представників “Опозиційного блоку”, або ж
від тих, хто годується із годівнички проросійських сил. У державі великим
містам дали великі преференції, але це не може означати, що маленька громада
біля великого міста має стати безправною і безпомічною. Якщо буде воля
об’єднаних громад і міста Львова, вони сядуть за стіл переговорів і як рівні
партнери шукатимуть спільну мову”, – заявив Олег Синютка.
Втім, як наголосив наступного дня
після сесії, 26 жовтня, Олександр Ганущин, Львівська міськрада досі не подала в
обласну раду повного пакету документів щодо змін меж Львова і уточнив, що
неповний пакет документів від ЛМР надійшов в кінці минулого року.
“Для зміни меж потрібен пакет
документів і на недоліки в цьому пакеті ми минулої п’ятниці міському голові
вказали спільно із головою профільної комісії. Як тільки ці недоліки будуть
виправлені, як тільки буде відмова від території, котру не погодила одна із
сільських рад – мова про Рясне-Руську – ми будемо розглядати це питання”, –
заявив голова облради.
“Агломерація – це союз
рівних”
На думку Юрія Ганущака, експерта у
питаннях об’єднання громад в Україні, великі міста, міста обласного значення
виявилися дуже пасивними у процесі об’єднання громад і говорити про
створення агломерацій навколо великих міст та обласних центрів в Україні не є
доцільно, допоки не завершений процес формування об’єднаних громад.
“Міста обласного значення виявилися
пасивними. Вони від бюджетної децентралізації отримали все, що хотіли, а ось
приєднуватись до сіл, які потрібно розвивати, вони не хочуть. Із боку міст
часто немає ніякої зацікавленості, та йдеться не тільки про Львів, а й про Червоноград
тощо. Переважно міста на догоду забудовникам не хочуть розробляти
генеральні плани – документ, який показує, яким чином місто має розвиватися,
“дихати””, – зауважив Юрій Ганущак.
До львівської
агломерації можуть увійти населені пункти в радіусі від 20 до 50 км від міста
Зі слів експерта, агломерація – “це
союз рівних, де між рівними укладаються договори на делегування або одному із
них, або окремо створеному органу якихось повноважень, наприклад, по
транспорту, смітті тощо, а у нас поки що не створені рівні”.
“Це має бути окремий закон або
окремий розділ у законі про міжмуніципальне співробітництво в агломераціях. У
Законі України про процедури (№4772) не можна вкладати базові позиції про
розподіл повноважень. Ситуація має вирішуватися через взаємні компроміси”, –
переконаний експерт Юрій Ганущак.
Львівська агломерація вже є
де-факто?
Якщо раніше зазначалось, що
Львівщина – серед лідерів по децентралізації, то тепер громади не так активно
поспішають об’єднуватись, як це було на початках, у 2015-му, бо ж далеко
не усі ще розуміють “плюси” та “мінуси” від децентралізаційної реформи.
Експерти зауважують, що за кордоном реформа децентралізації тягнеться роками.
Ну то й недивно, що у нас так.
Як писала “Пошта”, на
Львівщині вже створено 16 ОТГ, із яких 15 громад об’єднались торік та одна в
березні цього року. Одна із найбільших за своєю територією – Ходорівська
об’єднана громада, яку депутати ставлять у приклад іншим. Серед списку кращих
практик об’єднаних громад – Мостищина, де “у межах цілого району невдовзі
стартують вибори”. Як приклад і військове містечко, що на Самбірщині – Новий
Калинів, навколо якого об’єднано сім населених пунктів. До слова, цьогоріч
18 грудня у шести громадах Старосамбірського, Мостиського,
Пустомитівського, Кам’янка-Бузького районів, що на Львівщині, пройдуть вибори.
Обиратимуть голів громад та депутатів. Після виборів в цих громадах будуть
сформовані нові органи управління.
Як
зазначив “Пошті” Тарас Баранецький, аналітик громадської організації
“Європейський діалог” перспективний план об’єднаних територіальних громад – це
цілісний документ області.
“На сесії облради не були
затверджено перспективні плани, а лише зміни до них в частині восьми районів
Львівщини. Зміни до перспективного плану Жовківського і Яворівський виносились
на минуле засідання сесії, але в силу різних політичних моментів вони були
перенесені. Міський голова підняв питання львівської агломерації. Мова йшла про
те, щоби населені пункти, які є в територіальній близькості до міста Львова
(Дублянська міська рада, Малехівська і Грибовицька сільські ради, що у
Жовківському районі, і Рясне-Руська і Бірківська сількі ради, що у Яворівському
районі) приєднати до Львова”, – каже Тарас Баранецький.
З його слів, агломерація – це гарна
ідея. Втім, є багато “але”, якщо говорити про власне “львівську агломерацію”.
Львівська міськрада досі не подала в обласну раду повного
пакету документів щодо змін меж Львова
“Де-факто
агломерація львівська вже є – позаяк є території навколо Львова, які є вже
споріднені з містом. Заперечувати
це не треба. Ті правки до законопроекту, які запропонував Любомир Зубич,
повністю ламають реформу. Щоб зробити правильно реформу, де в нас буде
три рівні органів місцевого самоврядування - на рівні регіону, району та на
рівні громади – міська влада Львова пропонує ще якусь структуру, і то невідомо
яку. Зокрема, пропонує передавати повноваження необ’єднаним громадам тільки
через те, що вони знаходяться близько до міста Львова – це, як на мене, погано.
Але сама ідея агломерації правильна, бо існує конфлікт між великими
містами і прилеглими територіями – часто вони не хочуть об’єднуватись. Як
правило про цей конфлікт не говорять, приглушують його всіма можливими
способами, але він є”, – пояснює Тарас Баранецький. Він також каже, що ідея
агломерації така, що прилеглі території укладають угоду із центральним містом і
отримують повноваження як об’єднані громади. “Теоретично від цього мали б вигоду
всі – і велике місто, і прилеглі села, міста. Адже місто отримає територіальну
можливість розвиватися, а навколишні органи місцевого самоврядування –
додаткові фінансові ресурси. Втім, не треба надавати повноваження неспроможним
громадам, бо це поламає реформу. Якщо місто Львів не включили до об’єднання, то
треба сідати і вирішувати проблему на місці, а не псувати все, над чим працюємо
останнім часом”, – наголошує “Пошті” Тарас Баранецький.
Співрозмовник також зауважує, що без
затвердження перспективного плану громади не отримають повноважень.
“Є ще шість районів, перспективні
плани яких ще чекають на затвердження. Коли ж перспективний план буде
затверджено повністю, його передадуть у Кабмін на затвердження. Думаю, що це
відбудеться найближчим часом, – каже він. – До слова, ми маємо не дуже хороші
результати по об’єднанні громад цього року – не так багато громад йдуть на
вибори”.
Немає коментарів:
Дописати коментар