Ми продовжуємо публікувати серію
бліц-інтерв’ю з Ігорем Гурняком, доцентом ЛНУ ім. Франка, стосовно
Конституційної реформи, яку повномасштабно розгорнули в Україні.
Чого чекати від
змін до Конституції?
Дійсно, є
позиція судді Конституційного суду України Шишкіна щодо того, що в умовах війни
ніякі зміни до Конституції не приймаються. Питання в тому, що сам факт
прийняття змін до Конституції в умовах окупації території – це по суті
заперечення присутності іноземних військ на території України і заперечення
факту окупації частини території України. Це не моя позиція. Це позиція судді
Конституційного суду, тобто фахової людини. Це позиція дуже великої кількості
українських юристів.
Приймати будь-які зміни до Конституції в таких умовах категорично не можна
було, тому що ми фактично «відбілили» Путіна в його діяльності на теренах
України. Це перше. Друге: подивіться, будь ласка, що нам окрім руйнування
адміністративно-територіального устрою несуть у собі ті так звані плановані
зміни до Конституції в сенсі місцевого самоврядування, в розрізі місцевого
самоврядування. Я вже говорив про те, що замість сіл, селищ, міст, районів як
основи адміністративно-територіального устрою у нас з’являються якісь навіть не
об’єднані тергромади згідно з перспективним планом, а просто громади. Громада
стає територією, згідно зі змінами до Конституції, а село в нас стає
«пасілєнієм». По-перше, це термін з російської практики, по-друге – він взагалі
не буде сприйнятий українським населенням, тому що особливо жителі західних
областей абсолютно ніколи не сприймуть назву свого села як «пасілєніє». Тому що
це їм буде нагадувати етапи депортації в 40-50ті роки тут в Західній Україні
кудись до Сибіру і т.д., тобто це нонсенс, це абсолютно неповага до української
національної свідомості і українського духу.
Там є чітко написано, що функції і фінансування місцевого самоврядування
визначаються законом. Тобто в ручному режимі, в залежності від того, які з
політичних сил виграли ті чи інші вибори, в нас як функції місцевого
самоврядування, так і виділення коштів на ці функції буде мінятися час від
часу, і в даному випадку ми просто перевели управління місцевим самоврядуванням
в ручний режим зі сторони органів державної влади. Ми втрачаємо автономне
місцеве самоврядування абсолютно і повністю.
В змінах до Конституції, які просуваються в сенсі місцевого самоврядування,
зникає потреба створення територіальними громадами органів місцевого
самоврядування. Якщо було раніше прописано, що територіальні громади управляють
безпосередньо або через створені ними органи місцевого самоврядування, в змінах
зникає два слова – «створені ними». Це означає, що ми відриваємо повністю, про
що говорили професори Батанов, Баймуратов буквально десятки років, що в нас не
існує зв’язку між тергромадою і органами місцевого самоврядування, вона що хоче
те і робить фактично. Такий орган місцевого самоврядування по суті позбавлений
контролю зі сторони тергромади. Ми просто викидаємо цю конституційну норму про
створення органів місцевого самоврядування територіальною громадою і
відпускаємо їх у вільне плавання, а точніше не у вільне плавання, а в те плавання,
яке їм будуть задавати органи державної влади. Ми втрачаємо такими змінами
муніципальну владу як окрему гілку влади в Україні.
Спілкувалась Ярина
Волошин,
спеціально для Прометея.
спеціально для Прометея.
Немає коментарів:
Дописати коментар