Побудова місцевого самоврядування в Україні

В Україні на рівні базових територій (за винятком м. Київ і Севастополь) міс­цеве самоврядування будується за моделлю «сильний мер — рада».

Особливістю місцевого самоврядування міст Київ і Севастополь є відсутність виконавчих комітетів міських рад народних депу­татів. їхні функції делеговані відповідним міським державним адміністраціям.

Міський голова цих міст обирається територіаль­ною громадою і очолює міську раду народних депутатів. Разом з тим міський голова призначається Президентом України на посаду голови міської державної адміністрації. Таким чином, міський го­лова міст Київ і Севастополь одночасно є й посадовими особами місцевого самоврядування, і посадовими особами державного управління.

Форми діяльності територіальних громад

Основною формою діяльності територіальних громад є форми їх безпосереднього волевиявлення. До них відносяться:

> місцеві вибори;

> місцеві референдуми;

^ загальні збори громадян за місцем проживання;

^ місцеві ініціативи;

^ громадські слухання.

1.   Місцеві вибори.

Не зважаючи на конституційне закріплення територіальної громади як первинного суб'єкту МСВ, вона не може здійснювати цілеспрямоване управління місцевими процесами. То­му є за необхідне формування представницьких органів територіа­льних громад. Основні принципи місцевих виборів регламентують­ся Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 р.

Особливістю формування представницьких органів в Україні є те, що територіальні громади базових територій шляхом місцевих виборів формують представницькі органи не тальки свого рівня, але й асоційованого (район, область).

2. Місцеві референдуми.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р., ст. 1 (витяг)

Місцевий референдум — форма прийняття територіальною гро­мадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самовряду­вання, шляхом прямого голосування

Місцевий референдум є найвищою формою безпосереднього волевиявлення територіальної громади відносно вирішення питань місцевого значення. Основні принципи місцевих референдумів ре­гулюються Законом України «Про Всеукраїнські та місцеві рефе­рендуми» від 3.07.1991 р.

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке пи­тання, віднесене до відання місцевого самоврядування: прийн­яття, зміна, відміна рішень, віднесених до відання місцевого самоврядування, прийняття актів, що визначають зміст рішення рад та їх виконавчих органів. На місцевий референдум не мо­жуть бути віднесені питання про скасування законних рішень державних органів, питання, що відносяться до відання суду, прокуратури, питання, пов'язані з обранням, призначенням, звільненням посадових осіб, які відносяться до компетенції ради.

Місцеві референдуми проводять в межах адміністративно-територіального утворення; рішення, прийняті на референдумі, мають вищу юридичну силу відносно рішень рад.

Рішення референдумів не потребують затвердження державни­ми органами.

3. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р., ст. 1(витяг)

Загальні збори — зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), сели­ща, міста для вирішення питань місцевого значення

На відміну від референдумів, загальні збори громадян за міс­цем проживання провадяться на рівні «мікрогромад». Загальні збори скликаються сільськими, селищними, міськими головами, виконавчими органами рад, органами самоорганізації населення. В загальних зборах мають право брати участь особи, які відпові­дають вимогам ЗУ «Про вибори депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Ця норма не відповідає Конвенції Ради Європи про участь іноземців в суспільному житті на місцевому рівні від 02.1992 р.

Рішення загальних зборів громадян враховують у своїй діяльно­сті органи місцевого самоврядування.

4. Місцеві інііативи.

Є безпосереднім волевиявленням терито­ріальної громади, закріплює право територіальної громади ініцію­вати в раді розгляд будь-якого питання, віднесеного до компетенції МСВ.

Порядок внесення ініціативи на розгляд ради визначається представницькими органами МСВ або статутом територіальної громади.

Місцева ініціатива, внесена у встановленому порядку підлягає обов'язковому розгляду на засіданні ради, на якому є присутні чле­ни ініціативної групи.

Рішення ради з приводу питань ініціативи має бути обов'язково оприлюдненим.

5. Громадські слухання.

Проявляються у можливості зустрічі з депутатами відповідної ради і посадовими особами місцевого самоврядування. Під час слухань члени територіальної громади мають право заслухати звіти депутатів відповідної ради про їх роботу в цілому чи з приводу якого-небудь конкретного пи­тання.

Порядок, періодичність, строк проведення громадських слухань визначається територіальною громадою, але не рідше одного разу на рік.

http://b-ko.com/book_25_glava_51_2._%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5.html