- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 30 січня 2016 р.

ФЕДЕРАЛЬНА КОНСТИТУЦІЯ ШВЕЙЦАРСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ

НОВА ФЕДЕРАЛЬНА КОНСТИТУЦІЯ ШВЕЙЦАРІЇ



 
Федеральна постанова Про нову Федеральну Конституцію
18 грудня, 1998
Неофіційний переклад на англ.

SWITZERLAND`S NEW FEDERAL CONSTITUTION

 Federal Decree on a new Federal Constitution
of December 18, 1998
Unofficial Translation by
Pierre A. Karrer 
Dr. iur., LL.M., FCIArb,
 
Partner, Pestalozzi Gmuer  Party
 
 
 
 
 
 
Робочий переклад  на укр. мову зроблено Андрієнко А.О., 
головним консультантом Управління по забезпеченню зв'язків
 
з Верховною Радою України
 
Адміністрації Президента України
 
 квітень 2000 р.
ВСТУП
Швейцарська Конфедерація (Confoederatio Helvetica) бере початок з Пакту конфедерації 1291 року. Перша Федеральна Конституція Швейцарії 1803 року була замінена Договором Конфедерації 1815 року, який був, в свою чергу, замінений Федеральною Конституцією 1848 року. Численні поправки Федеральної Конституції 1848 року були введенні в дію протягом часткових переглядів. Загальний перегляд привів до Федеральної Конституції 29 травня 1874 року. Знову чисельні поправки були введені шляхом часткових переглядів. Загальний перегляд Федеральної Конституції 1874 року, що має на сей час юридичну силу, зараз привів до нової Федеральної Конституції. 
Писана конституція є головним досягненням демократичної держави, що базується на принципі верховенства права.  Вона оголошує основні цінності політичного суспільства, а також встановлює найважливіші правила, які надають можливість жити  в свободі, мирі та безпеці. Нова Федеральна Конституція встановлює принципи нашої політичної організації: держави основаної на принципі верховенства права та незалежності, соціальної держави, безпосередньої демократії та федеральної держави. Вона гарантує основні права людини та захищає її від свавілля. Вона також визначає завдання, поставлені перед Конфедерацією, та розподіляє завдання між Конфедерацією та кантонами. Вона гарантує право народу брати участь у здійсненні політики та визначає повноваження Федерального парламенту, Федерального уряду та Федерального Верховного Суду.
 
Нова Федеральна Конституція містить шість титулів. Преамбула представляє собою урочистий вступ. За нею слідує Титул 1, який визначає природу Швейцарської Конфедерації через чотири важливих елемента: федеральну державу, цілі Швейцарської Конфедерації, автономність кантонів та багатомовність.
 
Титул 2 охоплює основні права, цивільні права та соціальні цілі. Він зв'язує Конфедерацію та кантони. Він перелічує  тридцять основних прав та процедурних гарантій, на які особа може спиратися перед судом або владою. Соціальні цілі встановлюють напрямки для проектів законів щодо освіти, охорони здоров'я, праці, проживання, соціальної безпеки, та встановлюють спеціальний захист сімей та дітей. В суді ніяке пряме право ангарія не може випливати з цих соціальних цілей.
 
Титул 3 детально розкриває організацію Швейцарії як федеральної держави. По-перше, він регулює взаємовідносини між Конфедерацією та кантонами. Центральний принцип полягає в тому, що Конфедерація виконує лише ті завдання, які вимагають уніфікованого врегулювання або перевищують можливості кантонів. Кантони можуть, в принципі, виконувати всі права, які Конституція не покладає на Конфедерацію. Конституція встановлює взаємозв'язок  Конфедерації з кантонами та взаємоповагу та підтримку між ними. Конституція також описує місце муніципалітетів та, відповідно, трьох-ярусну конструкцію країни: Конфедерація, кантони, муніципалітети. В обширній главі, наприкінці, описуються повноваження Конфедерації в різних сферах, таких як охорона навколишнього середовища, охорона здоров'я та транспорт. Тут також встановлюються принципи ринково-орієнтованої  економіки.  Наступна глава стосується фінансів. Вона встановлює найбільш важливі принципи оподаткування та перелічує податки, які можуть стягуватися Конфедерацією.
 
Ледве якась інша держава надає такі рівні широкі права народу щодо прийняття участі в здійсненні політики, як Швейцарія. Політичні права в Швейцарській Конфедерації визначені в Титулі 4. Зокрема, гарантується право народної ініціативи та проведення референдуму.
 
Титул 5 містить положення про Федеральну владу. Він регулює організацію та процедури Федеральної Ради, Федерального уряду та Федерального Верховного Суду. Титул встановлює чіткі межі завдань та повноважень цих властей.
 
Титул 6 містить положення,  що стосуються перегляду Федеральної Конституції та перехідні положення. Тут міститься процедура часткового або загального перегляду Федеральної Конституції  та  її введення в дію. Перехідні положення мають обмеженість дії у часі.
 
Як можна побачити з зазначеного Титулу 6, як її попередники нова Федеральна Конституція може бути зміненою. До речі, з 18 грудня 1998 року діюча Федеральна Конституція була змінена двічі. Її стаття 96 була змінена для  лібералізації вимог для членства в Федеральному уряді. Це відображено в статті 175, пункт 3 нової Федеральної Конституції. Була введена нова стаття 24decies щодо трансплантаційної медицини. Вона додається до нової Федеральної Конституції.
 
Нова Федеральна Конституція є більш зрозумілою, легшою для розуміння та краще організованою, ніж діюча Федеральна Конституція. Ця прозорість є важливою, оскільки Конституція має також інформативну функцію. Основний Закон держави має в безпосередній демократії сприйматися не лише правниками. І тому ми запрошуємо всіх громадян робити цю Конституцію самим.
ФЕДЕРАЛЬНА ПОСТАНОВА ПРО НОВУ ФЕДЕРАЛЬНУ КОНСТИТУЦІЮ
від 18 грудня 1998 року.
Федеральний Парламент Швейцарської Конфедерації 
на основі послання Федерального уряду від 20 листопада 1996 року
 
постановляє:
І 
ФЕДЕРАЛЬНА КОНСТИТУЦІЯ ШВЕЙЦАРСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ 
Преамбула
В ім'я Всемогутнього Бога! 
Ми, Швейцарський народ та кантони,
 усвідомлюючи свою відповідальність за світ, бажаючи відновити наш союз для зміцнення свободи та демократії, незалежності та миру в єднанні та відкритості до світу, бажаючи жити всім своїм розмаїттям в єдності, поважаючи один одного, усвідомлюючи наші спільні досягнення та нашу відповідальність за наступні покоління, та визнаючи, що лише ті залишаються вільними, хто використовує свою вільність, та що сила народу вимірюється добробутом найслабших його членів, зараз, по цьому, ми приймаємо наступну Конституцію:
Титул 1: Загальні положення
Ст. 1. Швейцарська Конфедерація 
Швейцарський народ та кантони Цюрих, Берн, Люцерн, Урі, Швиц, Унтервандельн (Верхній та Нижній), Гларус, Цуг, Фрейзебург, Базель (Міський та Сільський), Шаффгаузен, Аппенцель (обох Рон), Сен-Гален, Граунбюрден, Ааргау, Тургау, Тичино, Во, Валісс, Невмешатель, Женева та Жюра утворюють Швейцарську Конфедерацію.
Ст. 2. Цілі 
1.  Швейцарська Конфедерація захищає свободу та права народу та гарантує незалежність та безпеку країни.
 
2.  Вона сприяє загальному добробуту, безперервному розвитку, внутрішньої єдності та культурній багатоманітності країни.
 
3.  Вона забезпечує, в можливих межах, рівні можливості всім громадянам.
 
4.  Вона прикладає зусилля для збереження довгочасного схоронення корисних копалин, та забезпечення справедливого та мирного міжнародного порядку.
 Ст. 3. Кантони 
 Кантони є суверенними в межах, в яких їх суверенітет не обмежується Федеральною Конституцією; вони виконують всі права, які не передані Конфедерації.
 Ст. 4. Державні мови 
  Державними мовами є німецька, французька, італійська та ретороманська.
 Ст. 5. Принцип верховенства права. 
1.  Діяльність держави базується на та обмежується принципом верховенства права.
 
2.  Державна діяльність повинна відбуватися в громадських інтересах та відповідно до встановлених цілей.
 
3.  Державні органи та приватні особи повинні діяти сумлінно.
 
4.  Конфедерація та кантони поважають міжнародні закони.
 Ст. 6. Індивідуальні та соціальні можливості 
 Всі особи є відповідальними за себе, та повинні використовувати свої здібності, щоб зробити свій внесок для досягнення цілей держави та суспільства.
Титул 2: Основні права, цивільні права та соціальні цілі
ГЛАВА 1: ОСНОВНІ ПРАВА
Ст. 7. Людська гідність 
Людська гідність поважається та захищається.
Ст. 8. Рівність перед законом 
1.  Всі люди рівні перед законом.
 
2.  Ніхто не може підлягати дискримінації, зокрема на основі походження, раси, статі, віку, мови, соціального положення, образу життя, релігії, філософічних та політичних переконань або по причини фізичної чи психічної неспроможності.
 
3.  Чоловіки та жінки мають рівні права. Законодавство забезпечує рівність по закону та по факту, зокрема в сім'ї, освіті та роботі. Чоловіки та жінки мають право на рівну оплату праці рівної цінності.
 
4.  Законодавство передбачає засоби виключення незручностей, які зазнають інваліди.
Ст. 9. Захист від  свавілля та принцип сумлінності 
Кожен має право на поводження з ним державними органами без свавілля та на основі сумлінності.
Ст. 10. Право на життя та особиста свобода 
1.  Кожен має право на життя. Смертна кара заборонена.
 
2.  Кожен має право на особисту свободу, зокрема на фізичну та психічну недоторканність, та на свободу пересування.
 
3.  Катування та будь-яке інше жорстоке, нелюдське або принизливе поводження або покарання забороняється.
Ст. 11. Захист дітей та молодих людей 
1.  Діти та молодь мають право на спеціальний захист своєї недоторканності та сприяння їх розвитку.
 
2.  Вони можуть особисто виконувати свої права в межах обсягу їх розуміння.
Ст. 12. Право на допомогу в лиху 
 Особи, які знаходяться в лиху, та неспроможні доглядати за собою мають право на допомогу та підтримку, та на отримання засобів, які є необхідними для ведення життя з людською гідністю.
Ст.13. Право на приватне життя 
1.  Всі мають право на повагу до свого приватного та сімейного життя, свого дому та на таємницю свого листування та телекомунікаційного спілкування.
 
2.  Всі мають право на захист проти використання особистих даних.
Ст. 14. Право на одруження та сім'ю 
Право на одруження та сім'ю гарантується.
Ст. 15. Свобода релігії та філософії 
1.  Свобода релігії та філософії гарантується.
 
2.  Всі мають право вільно обирати релігію або філософські переконання та сповідувати їх одноособово або спільно з іншими.
 
3.  Всі мають право вступати або належати до релігійної спільноти та слідувати релігійним вченням.
 
4.  Ніхто не може примушуватися до вступу або належності до релігійної спільноти, до участі у релігійних заходах або до слідування релігійним вченням.
Ст. 16. Свобода поглядів та інформації 
1.  Свобода поглядів та інформації гарантується.
 
2.  Всі мають право формувати, висловлювати та розповсюджувати свої погляди.
 
3.  Всі мають право на вільне отримання інформації,  її збір з загально доступних джерел та її розповсюдження.
Ст. 17. Свобода засобів масової інформації 
1.  Свобода преси, радіо, телебачення та інших форм публічних телевізійних продуктів та інформації гарантується.
 
2.  Цензура заборонена.
 
3.  Редакційна таємниця гарантується.
Ст. 18. Свобода мов 
 Свобода мов гарантується.
Ст. 19. Право на початкову освіту 
 Право на достатню та безоплатну початкову освіту гарантується.
Ст. 20. Свобода науки 
 Свобода наукових досліджень та викладацької діяльності гарантується.
Ст. 21. Свобода мистецтва 
 Свобода мистецтва гарантується.
Ст. 22. Свобода зборів 
1.  Свобода зборів гарантується.
 
2.  Кожна особа має право організовувати збори, брати  в них участь або не приходити на них.
Ст. 23. Свобода асоціацій 
1.  Свобода асоціацій гарантується.
 
2.  Кожна особа має право формувати асоціації, вступати та належати до них, та брати участь в їх діяльності.
 
3.  Ніхто не може бути примушений вступати або належати до асоціації.
Ст. 24. Свобода постійного місця проживання 
1.  Громадяни Швейцарії мають право основувати своє постійне місце проживання повсюди в межах країни.
 
2.  Вони мають право залишати Швейцарію та повертатися в країну.
Ст. 25. Захист від вигнання, екстрадиції та насильного вигнання 
1.  Громадяни Швейцарії не можуть бути вигнані з країни; вони можуть бути видані іноземній державі лише за їх згодою.
 
2.  Біженці не можуть бути насильно вигнані або видані державі, в якій вони переслідуються.
 
3.  Жодна особа не може бути насильно видана державі, де він або вона може піддаватися катуванню або іншим способам жорстокого чи нелюдського поводження або покарання.
Ст. 26. Право на власність 
1.  Право на власність гарантується.
 
2.  Експропріація та обмеження володіння, прирівняне до експропріації, повинні повністю відшкодовуватися.
Ст. 27. Економічна свобода 
1.  Економічна свобода гарантується.
 
2.  Вона містить зокрема свободу вибору професії та свободу вільного входу та вільного виходу з приватної економічної діяльності.
Ст.28. Свобода професійних союзів 
1.  Робочі, службовці та інші їх організації мають право об'єднуватися для захисту своїх інтересів, створювати професійні союзи та вступати або не вступати до них.
 
2.  Конфлікти повинні вирішуватися, в межах можливостей, шляхом переговорів та міркувань.
 
3.  Проведення страйку та локауту дозволяються, якщо вони стосуються внутрішньовиробничих стосунків та якщо вони не суперечать зобов'язанням оберігати трудовий мир або вдаватися до погоджувальної процедури.
 
4.  Законодавство може забороняти деяким категоріям осіб брати участь у страйках.
Ст. 29. Загальні процедурні гарантії 
1.  Кожен має право під час юридичної або адміністративної процедури на  розгляд справи на основі рівності та справедливості, та  на винесення вироку протягом розумного часу.
 
2.  Сторони мають право бути заслуханими.
 
3.  Кожен, хто не має достатньо коштів, має право на вільну юридичну допомогу, доки справа не стане безнадійною. Крім цього особа має право на безоплатну юридичну презентацію, в межах, необхідних для захисту прав цієї особи.
Ст. 30. Судовий розгляд 
1.  Кожен, чия справа має розглядатися в судовому порядку, має право на її розгляд встановленим законодавством судом, який має таку юрисдикцію, є незалежним та справедливим. Особливі суди заборонені.
 
2.  Особа, проти якої порушена цивільна справа, має право на заслуховування справи в суді за місцем її постійного проживання.
 
3.  Судові слухання повинні бути публічними, та судовий вирок має публічно оголошуватися. Законодавство може встановлювати винятки з цього положення.
Ст. 31. Habeas Corpus 
1.  Жодна особа не може бути позбавлена свободи інакше ніж у випадках та формах, встановлених законом.
 
2.  Всі особи, позбавлені свободи, мають право відразу бути проінформованими зрозумілою їм мовою про причини свого затримання та про свої права. Вони повинні мати можливість відстоювати свої права. Зокрема, вони мають право на повідомлення своїх  близьких родичів.
 
3.  Кожна  особа, яка є превентивно ув'язненою, має право на представлення перед суддею без відстрочки; суддя вирішує про залишення цієї особи затриманою або про її звільнення. Кожна особа, яка є превентивно ув'язненою, має право на винесення вироку протягом розумного часу.
 
4.  Всі особи, позбавлені свободи без суду, мають право в будь-який час звернутися до суду. Суд повинен вирішити якомога швидко питання щодо законності затримання.
Ст. 32. Кримінальна процедура 
1.  Кожна особа вважається невинуватою до вступу в дію вироку.
 
2.  Кожна  особа, яку звинувачують у скоєні злочину, повинно бути проінформована в короткий термін та повністю про деталі її  обвинувачення. Особа повинна мати можливість здійснювати свої засоби захисту.
 
3.  Кожна особа, якій винесено вирок, має право на перегляд рішення в суді вищої інстанції. Справи, в яких Федеральний Верховний Суд виступає як суд виключної інстанції, зберігаються.
Ст. 33. Право на подачу заяви 
 1. Кожна особа має право на подачу заяви властям без понесення збитків.
 
2.  Власті зобов'язані розглядати заяви.
Ст. 34. Політичні права 
 1. Політичні права гарантуються.
 
2.  Гарантія політичних прав захищає вільне формування думки громадян та усталене висловлення їхньої волі.
Ст.35. Реалізація основних прав 
1.  Основні права реалізуються шляхом єдиної системи законодавства.
 
2.  При виконанні функцій держави кожен має поважати основні  права та сприяти їх реалізації.
 
3.  Органи влади забезпечують основні права, які також поважаються при взаємозв'язках сторін між приватними сторонами, коли б не застосовувалася така аналогія.
Ст. 36 Обмеження основних прав 
1.  Будь-яке обмеження основних прав вимагає правової основи. Серйозні обмеження повинні бути окремо передбачені законом. Випадки чистої та існуючої небезпеки схороняються за особою.
 
2.  Будь-які обмеження основних прав мають відповідати інтересам народу або служити для захисту основних прав інших осіб.
 
3.  Обмеження основних прав повинні співвідноситися з  цілями, що переслідуються.
 
4.  Зміст основних прав є непорушним.
ГЛАВА 2: ГРОМАДЯНСТВО ТА ПОЛІТИЧНІ ПРАВА
Ст. 37 Громадянство 
1.  Кожен громадянин муніципалітету або кантону, якому він належить, має громадянство Швейцарії.
 
2.  Жодна особа не отримує привілей та не може переслідуватися з причини його або її громадянства. Винятки можливі для регулювання політичних прав в буржуазних організаціях та корпораціях, та для встановлення участі у їх активах, якщо це передбачено законодавством кантонів.
Ст. 38 Набування та втрата громадянства 
1.  Конфедерація регулює набування та втрату громадянства шляхом успадкування, одруження та надання згоди. Більш того вона регулює втрату громадянства Швейцарії з інших причин та відновлення громадянства.
 
2.  Вона встановлює мінімальні вимоги для натуралізації іноземців кантонами та надає дозвіл на натуралізацію.
 
3.  Вона сприяє натуралізації дітей без громадянства.
Ст. 39 Здійснення політичних прав 
1.  Конфедерація регулює здійснення політичних прав в федеральних питаннях; кантони регулюють здійснення політичних прав в питаннях кантонів та муніципалітетів.
 
2.  Політичні права реалізуються за місцем постійного проживання. Винятки можуть бути передбачені Конфедерацією та кантонами.
 
3.  Жодна особа не може реалізовувати політичні права в більш ніж одному кантоні.
 
4.  Кантони можуть встановлювати, що нові мешканці можуть реалізовувати політичні права з питань кантонів та муніципалітетів, лише якщо був дотриманий період очікування не більше трьох місяців.
Ст. 40 Громадяни Швейцарії, постійно проживаючі закордоном 
1.  Конфедерація підтримує зв'язки між громадянами Швейцарії, які постійно проживають закордоном та їх зв'язки з Швейцарією. Вона може, підтримувати організації, які служать цій меті.
 
2.  Конфедерація видає закони про права та обов'язки громадян Швейцарії, що проживають закордоном, зокрема щодо реалізації їх політичних прав на федеральному рівні, обов'язків нести військову або альтернативну службу, допомогу нужденним та соціальну безпеку.
ГЛАВА 3: СОЦІАЛЬНІ ЗАДАЧІ
Ст. 41. 
1.  Конфедерація та кантони роблять все можливе для гарантування того, що в додаток до особистої відповідальності та приватної ініціативи:
 
а) кожна особа користується соціальною безпекою;
 
b) кожна особа користується необхідною охороною здоров'я;
 
c) сім'я як спільнота дорослих та дітей захищається та підтримується державою;
 
d) кожен, хто є здатним до праці, утримує себе шляхом роботи на справедливих та адекватних умовах;
 
e) кожен, хто потребує житла, повинен знайти для себе та його  або її сім'ї відповідне житло з прийнятними умовами;
 
f) діти, молодь та люди робочого віку користуються початковою та продовженою освітою згідно із своїми здібностями;
 
d) діти та молодь підтримуються при їх розвитку для їх становлення як незалежних та соціально значущих осіб, та  мають знаходити підтримку в своїй соціальній, культурній та політичній інтеграції.
 
2.  Конфедерація та кантони роблять все можливе для надання кожній особі гарантій захисту від економічних впливів в період старості, неспроможності, хвороби, нещасного випадку, безробіття, материнства, сирітства та вдівства.
 
3.  Вона сприяє реалізації соціальних задач в рамках її конституційних повноважень та існуючих засобів.
 
4.  Ніяке право ангарія не може випливати з соціальних задач.
 
 Титул 3: Конфедерація, кантони та муніципалітети
ГЛАВА 1: ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ МІЖ КОНФЕДЕРАЦІЄЮ ТА КАНТОНАМИ
 Розділ 1: Завдання конфедерації та кантонів
Ст. 42. Завдання конфедерації 
1.  Конфедерація виконує завдання, покладені на нею Конституцією.
 
2.  Вона приймає на себе завдання, що потребують єдиного регулювання.
Ст. 43. Завдання канонів 
1.  Кантони визначають завдання, які вони виконують в рамках своїх повноважень.
 Розділ 2: Співробітництво Конфедерації та кантонів
Ст. 44. Принципи 
1.  Конфедерація та кантони ведуть співробітництво та підтримують один одного у виконанні своїх завдань.
 
2.  Вони зобов'язані надавати друг другу взаємну допомогу та підтримку. Вони повинні надавати адміністративну та судову допомогу.
 
3.  Спори між кантонами та кантонами і Конфедерацією повинні, в можливих межах, розв'язуватися шляхом переговорів та міркувань.
Ст. 45. Участь у прийнятті федеральних рішень 
1.  У випадках, передбачених Федеральною Конституцією, кантони беруть участь у процесі прийняття рішень на федеральному рівні, зокрема у федеральному законодавчому процесі.
 
2.  Конфедерація надає кантонам своєчасну та точну інформацію про свої плани; вона консультується з ними, якщо питання стосується їх інтересів.
Ст. 46. Застосування федерального законодавства 
1.  Кантони застосовують федеральне законодавство у відповідності з Конституцією та законом.
 
2.  Конфедерація  залишає кантонам якомога ширше коло діяльності та враховує їх особливості.
 
3.  Конфедерація приймає до уваги фінансовий тягар, пов'язаний з застосуванням федерального законодавства шляхом надання достатніх джерел для фінансування кантонів, та гарантування зваженої фінансової рівноваги.
Ст. 48. Угоди між кантонами 
1.  Кантони можуть укладати між собою угоди та можуть створювати спільні організації та установи. Вони можуть, зокрема, об'єднувати зусилля для виконання завдань регіонального інтересу.
 
2.  Конфедерація може брати участь в таких організаціях або установах в межах своїх повноважень.
 
3.  Угоди між кантонами не повинні суперечити законодавству та інтересам Конфедерації та правам інших кантонів. Конфедерація повинна повідомлятися про такі угоди.
Ст. 49. Верховенство та повага федерального законодавства
1.  Федеральний закон має пріоритет над законом кантону, що йому суперечить. 
2.  Конфедерація гарантує повагу федерального законодавства кантонами.
 Розділ 3: Муніципалітети
Ст. 50 
1.  Автономність муніципалітетів гарантується в межах, встановлених законодавством кантонів.
 
2.  В своїй діяльності кантони враховують можливі наслідки для муніципалітетів.
 
3.  Зокрема приймається до уваги спеціальне розміщення міст, агломератів та гірських регіонів.
 Розділ 4: Федеральні гарантії
Ст. 51. Конституції кантонів 
1.  Кожен кантон приймає демократичну конституцію. Конституція кантону повинна бути схвалена народом, та підлягає  перегляду на вимогу більшості населення.
 
2.  Конституції кантонів повинні гарантуватися Конфедерацією. Конфедерація надає таку гарантію, якщо конституція не суперечить федеральному закону.
Ст. 52. Конституційний порядок 
1.  Конфедерація захищає конституційний порядок кантонів.
 
2.  Вона вмішується в справи кантонів у разі порушення внутрішнього порядку кантону або якщо існує погроза такого порушення та цей внутрішній порядок не може бути захищений самим кантоном або за допомогою інших кантонів.
Ст. 53. Існування та територія кантонів 
1.  Конфедерація захищає існування та територію кантонів.
 
2.  Зміна чисельності кантонів та їх статусу відбувається за згодою пов'язаного з цим населенням пов'язаних з цим кантонів, та народу та кантонів.
 
3.  Зміна території кантонів відбувається за згодою пов'язаного з цим населення пов'язаних з цим кантонів та згодою федерального парламенту в формі федеральної постанови.
 
4.  Встановлення кордонів між кантонами відбувається шляхом угоди між задіяними кантонами.

ГЛАВА 2: ПОВНОВАЖЕННЯ
 Розділ 1: Стосунки з закордонними країнами
Ст. 54. Міжнародні стосунки 
1.  Міжнародні стосунки є питанням федерального значення.
 
2.  Конфедерація бореться за збереження незалежності Швейцарії та її добробуту; зокрема, робить внесок для зменшення  нужди та бідності в світі, та сприяє повазі прав людини, демократії,  мирному співіснуванню націй та охороні природних ресурсів.
 
3.  Вона враховує повноваження кантонів та захищає їх інтереси.
Ст. 55. Участь кантонів у прийнятті рішень у міжнародній політиці 
1.  Кантони беруть участь у підготовці рішень міжнародної політики, що стосуються їх повноважень або  їх головних інтересів.
 
2.  Конфедерація надає кантонам своєчасну та повну інформацію та консультує їх.
 
3.  Позиції кантонів мають окрему вагу, коли це стосується їхніх повноважень. В цьому випадку кантони приймають участь в відповідних міжнародних переговорах.
 
 
Ст. 56. Стосунки між кантонами та іноземними країнами 
1.  Кантони можуть укладати угоди з іноземними країнами в межах своїх повноважень.
 
2.  Ці угоди не повинні суперечити законам або інтересам Конфедерації, або законам інших кантонів. Перед укладанням угоди кантони мають поінформувати про це Конфедерацію.
 
3.  Кантони можуть безпосередньо мати справи з нижчестоящими іноземними органами влади; в інших випадках, стосунки між кантонами та іноземними країнами ведуться Конфедерацією від їх імені.
Розділ 2: Безпека, державна та цивільна оборона
Ст. 57. Безпека 
1.  Конфедерація та кантони гарантують, в рамкам своїх повноважень, безпеку країни та захист населення.
 
2.  Вони координують свої зусилля в сфері внутрішньої безпеки.
Ст. 58. Армія 
1.  Швейцарія має армію. Організація армії принципово відповідає організації  міліції.
 
2.  Армія сприяє запобіганню війни та підтриманню мира; вона обороняє країну та захищає населення. Вона надає допомогу цивільним органам влади, коли вони повинні відвертати серйозні загрози міжнародній безпеці або при подоланні інших надзвичайних умов. Закон може передбачити подальші задачі.
 
3.  Армія використовується в федеральних цілях. Кантони можуть залучати свої війська для утримання громадського порядку на своїй території, якщо засобів цивільних органів влади недостатньо для відвернення серйозної загрози внутрішній безпеці.
Ст. 59. Військова та альтернативна служба 
1.  Кожний чоловік Швейцарії є військовозобов'язаним. Закон передбачає альтернативну службу.
 
2.  Для жінок Швейцарії військова служба є добровільною.
 
3.  Чоловіки Швейцарії, які не несуть військову або альтернативну службу, сплачують податок. Податок  встановлюється Конфедерацією та збирається кантонами.
 
4.  Конфедерація приймає закони щодо справедливого відшкодування за втрату прибутку.
 
5.  Право на відповідну підтримку з боку Конфедерації  надається військовослужбовцям або родичам військовослужбовців, які при виконанні військової або альтернативної служби, зазнали пошкодження здоров'я або втратили свої життя.
Ст. 60. Організація, директиви та бойова техніка  армії 
1.  Законодавство про війська та про організацію, директиви та бойову техніку армії є питанням федерального рівня.
 
2.   В межах федерального закону кантони мають повноваження формувати війська кантонів, призначати та призводити в чин офіцерів цих військ, та забезпечувати частину їх обмундирування та бойової техніки.
 
3.  Конфедерація може повністю компенсувати військові витрати кантонів.
Ст. 61. Цивільна оборона 
 1.Законодавство по цивільній обороні є питанням федерального рівня; цивільна оборона має на меті захист осіб та власності від наслідків збройних конфліктів.
 
2.  Конфедерація приймає закони щодо втручання цивільної оборони при катастрофах та аваріях.
 
3.  Конфедерація може зробити цивільну оборону обов'язковою для чоловіків. Для жінок цивільна оборона повинна бути добровільною.
 
4.  Конфедерація приймає закони про справедливе відшкодування втрати прибутку.
 
5.  Право на відповідну підтримку з боку Конфедерації мають особи, які брали участь в цивільній обороні та у зв'язку з цим пошкодили здоров'я або втратили життя, або їх родичі.
 Розділ 3: Освіта, дослідництво та культура
Ст. 62. Освіта 
1.  Освіта є питанням, що входить до компетенції кантонів.
 
2.  Кантони гарантують надання всім дітям достатньої початкової освіти. Ця освіта є обов'язковою та надається згідно з державним регулюванням та наглядом. Освіта в державних школах є безкоштовною. Початок шкільного року припадає на проміжок з середини серпня по середину вересня.
Ст. 63. Професійна освіта та університети 
1.  Конфедерація приймає закони про професійну освіту.
 
2.  Вона управляє технічними університетами. Вона може створювати, управляти та підтримувати інші університети та вищі навчальні заклади. Вона може надавати підтримку обумовлену вчиненням координаційних дій.
Ст. 64. Дослідництво 
1.  Конфедерація підтримує наукову дослідницьку діяльність.
 
2.   Вона може надавати підтримку обумовлену, зокрема, вчиненням координаційних дій.
 
3.  Вона може створювати, придбавати дослідницькі інститути або управляти ними.
Ст. 65. Статистика 
1.  Конфедерація збирає необхідні статистичні данні про становище та розвиток населення, економіки, суспільства, території та навколишнього середовища Швейцарії.
 
2.  На допомогу збору даних вона може приймати закони про узгодженість та  впорядкування офіційних реєстрів.
Ст. 66. Підтримка освіти 
1.  Конфедерація може надавати кантонам субсидії на витрати, які вони несуть по наданню стипендії та іншої допомоги, пов'язаної з придбанням освіти.
 
2.  Вона може, більше того, доповнювати дії кантонів, поважаючі автономність кантонів в шкільних питаннях, та вчиняти свої дії для підтримки освіти.
Ст. 67. Освіта молодих людей та дорослих 
1.  Виконуючі свої завдання, Конфедерація та кантони враховують спеціальні потреби в розвитку та захисті дітей та молоді.
 
2.  Конфедерація може доповнювати дії кантонів та підтримувати позакласну роботу з дітьми та молоддю та освіту дорослих.
Ст. 68. Спорт 
1.  Конфедерація сприяє спорту, зокрема спортивній освіті.
 
2.  Вона управляє спортивними школами.
 
3.  Вона може приймати закони про молодіжний спорт та може вводити обов'язковий статус спортивної освіти в школах.
Ст. 69. Культура 
1.  Сфера культури є питанням, що входить в компетенцію кантонів.
 
2.  Конфедерація може надавати підтримку культурній діяльності державного значення та сприяти мистецтву та музиці, зокрема в сфері освіти.
 
3.  При виконанні своїх завдань Конфедерація враховує культурну та мовну різноманітність країни.
Ст. 70. Мови 
1.  Офіційними мовами Конфедерації є німецька, французька та італійська. Ретороманська  мова є офіційною мовою при спілкуванні з ретороманськомовними особами.
 
2.  Кантони визначають свої офіційну мову. З метою зберігання гармонії між мовними спільнотами кантони поважають територіальне розповсюдження мов та враховують місцеві мовні діалекти.
 
3.  Конфедерація та кантони сприяють розумінню та обміну між мовними спільнотами.
 
4.  Конфедерація підтримує багатомовні кантони у виконанні їх окремих завдань.
 
5.  Конфедерація підтримує дії, вчинені кантонами Грайбюнден та Тичино для підтримки та сприянню розвитку  ретороманської та італійської мов.
Ст. 71. Кінематограф 
1.  Конфедерація може підтримувати розвиток швейцарського кінематографу та кіномистецтва загалом.
 
2.  Вона може приймати закони для сприяння різноманітності та якості  кінематографічних робіт, що пропонуються.
Ст. 72. Церква та держава 
1.  Регулювання стосунків між церквою та державою є питанням, що входить до компетенції  кантонів.
 
2.  Конфедерація та кантони можуть в рамках своїх повноважень  вчиняти дії для зберігання миру між членами різних релігійних спільнот.
 
3.  Єпархії можуть бути створені лише за згодою Конфедерації.
 Розділ 4: Навколишнє середовище та зонінг
Ст. 73. Охоронний розвиток 
 Конфедерація та кантони борються за встановлення стійкої рівноваги між природою, зокрема її можливостями до самооновлення, та її використанням людьми.
Ст. 74. Захист навколишнього середовища 
1.  Конфедерація приймає закони про захист людини та природного середовища від шкоди та пошкоджень.
 
2.  Вона гарантує виключення такого впливу. За забруднення навколишнього середовища сплачується збір на ліквідацію такого забруднення.
 
3.  Федеральні інструкції втілюються кантонами в межах, в яких  закон не залишає це за Конфедерацією.
Ст. 75. Зонінг 
1.  Конфедерація встановлює принципи зонінгу. Зонінг приходиться на кантони та служить досягненню відповідного та зваженого використання земель та їх впорядкованому заселенню.
 
2.  Конфедерація підтримує та координує зусилля кантонів та веде з ними  співробітництво.
 
3.  При виконанні своїх завдань конфедерація та кантони враховують потреби зонінгу.
Ст. 76. Вода 
1.  Конфедерація гарантує в межах своїх повноважень зважене використання та захист водних ресурсів та боротьбу з шкідливим впливом на водні ресурси.
 
2.  Вона встановлює принципи охорони та використання водних запасів, використання води для вироблення електроенергії та на потреби охолодження та на інші втручання у водний цикл.
 
3.  Вона приймає закони про захист водних ресурсів, про зберігання достатніх залишків водних запасів, про гідроенергетику, про безпеку гребель та втручання для впливу на осадки.
 
4.  Кантони витрачають свої водні ресурси. За використання води можуть стягуватися збори в межах федеральних законів. Конфедерація не має права використовувати воду на своїх транспортних підприємствах; вона має сплачувати збори та компенсацію за таке використання.
 
5.  Щодо прав, пов'язаних з міжнародними водними ресурсами та пов'язаними з цим зборами, Конфедерація виносить рішення після консультацій з залученими до цього кантонами. Якщо залучені кантони не можуть домовитися про права на міжкантональні водні ресурси, Конфедерація вирішує це питання.
 
6.  При виконання своїх завдань Конфедерація враховує інтереси кантонів, з яких походить вода.
 
 
Ст. 77. Ліси 
1.  Конфедерація гарантує виконання лісами своїх захисних, економічних та соціальних функцій.
 
2.  Вона встановлює принципи захисту лісів.
 
3.  Вона підтримує дії по зберіганню лісів.
Ст. 78. Природна та культурна спадщина 
1.  Захист природної та культурної спадщини є питанням, що відноситься до компетенції кантонів.
 
2.  При  виконанні своїх завдань Конфедерація враховує наміри захисту природної та культурної спадщини. Вона захищає пейзажі, місцевості, історичні місця та пам'ятники природи та культури,  вони зберігають їх недоторканними, якщо це вимагається суспільними інтересами.
 
3.  Вона може надавати підтримку щодо захисту природної та культурної спадщини та може шляхом укладення контракту або експропріації придбавати або зберігати об'єкти національної важливості.
 
4.  Вона повинна прийняти закони щодо існування тваринного та рослинного світу та збереження природного середовища та його багатоманітності. Рідкісні види захищаються від вимирання.
 
5.  Болота та топі спеціальної краси та національної важливості охороняються. На них не може відбуватися будування ніяких споруд, та ніякі зміни будь-якого роду не можуть відбуватися з такою землею. Винятки робляться для споруд, що служать для захисту або продовженню існуючого сільськогосподарського існування.
Ст. 79. Рибальство та мисливство 
 Конфедерація встановлює принципи існування рибальства та мисливства, зокрема збереження багатоманітності риб, звірів та птахів.
Ст. 80. Захист тварин 
1.  Конфедерація приймає закони щодо захисту тварин.
 
2.  Зокрема конфедерація регулює питання:
 
 а) утримання тварин та піклування за ними;
 
b)  експерименти з тваринами та втручання в життя тварин;
 
c) використання тварин;
 
d)  ввіз тварин та продукції з тварин;
 
e)  торгівля тваринами та перевезення тварин;
 
f)  вбивство тварин.
 
3.  Федеральні інструкції втілюються кантонами в межах, в яких закон не зберігає це за Конфедерацією.
 Розділ 5: Публічні роботи та транспортизація
Ст. 81. Публічні роботи 
 В інтересах Швейцарії або більшої частини країни Конфедерація може створювати та управляти публічними роботами або сприяти реалізації цих робіт.
Ст. 82. Дорожній транспорт 
1.  Конфедерація приймає закони про дорожній транспорт.
 
2.  Вона здійснює суворий нагляд над шляхами державного значення; вона може визначати, які транзитні шляхи залишаються відкритими для транспорту.
 
3.  Використання публічних шляхів є безкоштовним. Федеральний парламент може встановлювати винятки з цього правила.
Ст. 83. Державні магістралі 
1.  Конфедерація забезпечує будування мережі державних магістралей та використання цих магістралей.
 
2.  Кантони  будують та утримують свої державні магістралі згідно з правилами, встановленими Конфедерацією, та під її суворим наглядом.
 
3.  Конфедерація та кантони спільно покривають витрати на державні магістралі. Витрати, що покладаються на кожний кантон, розподіляються з урахуванням податкового тягаря, покладеного на них у зв'язку з державними магістралями, їх зацікавленості в цих магістралях та їх фінансових ресурсів.
Ст. 84. Альпійський транзит 
1.  Конфедерація захищає альпійські регіони від негативного впливу транзитного транспорту. Вона обмежує  шкоду, що завдається таким транспортом до рівня, який є не шкідливим для людей, тварин, рослин та іншого навколишнього середовища.
 
2.  Трансальпійський вантаж від кордону до кордону транспортується залізницею. Федеральний уряд приймає необхідні заходи. Винятки дозволяються лише у виключних випадках та  визначаються законом.
 
3.  Пропускна здатність доріг в альпійських регіонах не може бути збільшена, за винятком об'їзних доріг для зменшення густоти транзитного транспорту в містах та селищах.
Ст. 85. Збір з вантажного транспорту 
1.  Конфедерація може стягувати збір з вантажного транспорту відповідно до потужності двигуна або на споживання. Збір може стягуватися лише до меж, до яких вантажний транспорт створює публічні видатки, які не покриваються іншими внесками або зборами.
 
2.  Чистий доход від збору використовується для покриття витрат пов'язаних з дорожнім транспортом.
 
3.  Кантони отримують частину чистого доходу від збору. Ці частини вираховуються з урахуванням  специфіки збору в гірських та віддалених регіонах.
Ст. 86. Податок на споживання моторного пального та інші транспортні збори 
1.  Конфедерація може накладати податок на споживання моторного пального.
 
2.  Вона стягує податок з використання державних магістралей автомобільним транспортом та трейлерами, який не відноситься до збору з вантажного транспорту.
 
3.  Половина чистого доходу з податку на використання моторного пального та чистого доходу з податку з державних магістралей використовується для втілення наступних цілей та витрат, пов'язаних з дорожнім транспортом:
 
а) будування, утримання та експлуатація національних магістралей;
 
b)  заходи щодо сприяння комбінованого руху та руху комбінованого дорожнього транспорту, або відокремлення залізничного та дорожнього руху;
 
c)  внески на будування головних доріг;
 
d)  внески на будування механізмів захисту від природних елементів та на засоби захисту навколишнього середовища та ландшафту, зумовленого використанням дорожнього транспорту;
 
e)  загальна участь в фінансуванні кантонами магістралей, відкритих для автомобільного транспорту та врівноваження фінансових витрат в сфері автошляхів;
 
f)  внески до кантонів без державних магістралей та кантонів з альпійськими шляхами, що служать міжнародному транспорту;
 
g)  якщо цих коштів недостатньо, Конфедерація стягує додатковий податок  на споживання моторного пального.
Ст. 87. Залізничний транспорт та інші види транспорту 
 Законодавство про залізничний транспорт, канатну дорогу, морський транспорт, авіацію та космічні польоти є питанням федерального рівня.
Ст. 88. Пішохідні та туристичні тропи 
1.  Конфедерація встановлює принципи мережі пішохідних та туристичних троп.
 
2.  Вона може підтримувати заходи кантонів по встановленню та утриманню таких мереж та їх координації.
 
3.  При виконанні своїх завдань Конфедерація враховує мережі пішохідних та туристичних троп та замінює тропи та доріжки, що підлягають закриттю.
 Розділ 6: Енергія та зв'язок
Ст. 89 Енергетична політика 
1.  В межах своїх повноважень Конфедерація та кантони роблять все можливе для забезпечення достатнього, різного, надійного та економічного забезпечення енергії, пов'язаного з захистом навколишнього середовища та економічним та ефективним використанням енергії.
 
2.  Конфедерація встановлює принципи використання домашньої та відновленої енергії, та економічного і ефективного використання енергії.
 
3.  Конфедерація приймає закони по регулюванню використання енергії для устаткування, транспорту та обладнання.
 
4.  Вона сприяє розвитку енергетики, зокрема в сферах економії енергії та її відновлення.
 
5.  Дії, що стосуються використання енергії в будинках, є, в головному, питанням, що відноситься до компетенції кантонів. В своїй енергетичній політиці Конфедерація враховує роботу кантонів, муніципалітетів та економічних циклів; вона враховує умови різних регіонів та економічно можливі обмеження.
Ст. 90. Атомна енергія 
 Законодавство в сфері атомної енергії є питанням федерального рівня.
Ст. 91. Передача енергії 
 1. Конфедерація приймає закони про транспортування та забезпечення енергією.
 
2.  Законодавство про трубопроводи для транспортування рідкого або газового палива є питанням федерального рівня.
Ст. 92. Поштові та телекомунікаційні служби 
1.  Поштові та телекомунікаційні служби є питанням федерального рівня.
 
2.  Конфедерація забезпечує достатні та розумні базові поштові та телекомунікаційні послуги в усіх регіонах. Тарифи встановлюються за єдиними принципами.
Ст. 93. Радіо та телебачення 
1.  Законодавство про радіо та телебачення та інші форми публічного телемовлення програм та інформації є питанням федерального рівня.
 
2.  Радіо та телебачення  робить свій внесок в освітянський та культурний розвиток, в вільне формування громадської думки та розважання слухачів та глядачів. Вони приймають до уваги особливості країни та потреби кантонів. Вони надають інформацію, основану на фактах та чесно та адекватно відображають різні думки.
 
3.  Незалежність радіо та телебачення та автономність їх програм гарантується.
 
4.  Становище та роль інших засобів масової інформації, зокрема преси, приймається до уваги.
 
5.  Подача жалоб на програми до незалежних органів є можливою.
 
 
 Розділ 7: Економіка
Ст. 94. Принципи економічного механізму 
1.  Конфедерація та кантони поважають принципи економічної свободи.
 
2.  Вони захищають інтереси державної економіки та, разом з приватним сектором економіки роблять внески у добробут та економічну безпеку населення.
 
3.  В межах своїх повноважень вони намагаються створювати сприятливі умови для приватного сектору економіки.
 
4.  Недотримання принципів економічної свободи, зокрема дії проти конкуренції, дозволяються лише якщо вони передбачені Федеральною Конституцією або основані на монополії кантонів.
Ст. 95. Приватна економічна активність 
1.  Конфедерація може приймати закони щодо здійснення приватної економічної активності.
 
2.  Вона робить все можливе для створення єдиного швейцарського економічного простору. Вона гарантує особам, які мають диплом або сертифікат університетської освіти або федеральної чи кантональної освіти, визнаний кантоном, можливість здійснення професійної діяльності по всій Швейцарії.
Ст. 96. Конкурентна політика 
1.  Конфедерація приймає закони про боротьбу з економічними або соціальними руйнуючими впливами картелей та іншими обмеженнями конкурентності.
 
2.  Конфедерація здійснює заходи:
 
  а. по запобіганню зловживанням у фіксуванні цін підприємствами та організаціями приватного та публічного права, які користуються пануючим положенням на ринку;
 
b.  проти нечесної конкуренції.
Ст. 97. Захист споживачів 
1.  Конфедерація приймає заходи для захисту споживачів.
 
2.  Вона приймає закони щодо засобів судового захисту споживчих організацій. В сфері федерального законодавства про нечесну конкуренцію ці організації мають такі ж права, що і професійні та економічні асоціації.
 
3.  Кантони встановлюють погоджувальну процедуру або просту та невідкладну судову процедуру для справ, якщо має місце спір нижче певної вартості. Федеральний уряд встановлює межу такої вартості.
Ст. 98. Банкова справа та страхування 
1.  Конфедерація приймає закони про банкову справу та фондові біржі; вона враховує специфічні завдання та місце банків кантонів.
 
2.  Вона може приймати закони, що регулюють фінансові послуги в інших сферах діяльності.
 
3.  Вона приймає закони про приватне страхування.
Ст. 99. Монетарна політика 
1.  Гроші та грошовий обіг є питанням федерального рівня. Конфедерація має виключне право на чеканку монет та випуск банкнот.
 
2.  Національний банк Швейцарії, як незалежний центральний банк, здійснює монетарну політику, що служить загальним інтересам держави; він управляється при співробітництві та під контролем Конфедерації.
 
3.  Національний банк Швейцарії створює достатні грошові резерви із свого доходу; частина цих резервів тримається в золоті.
 
4.  Не менше двох третин чистого прибутку Національного банку Швейцарії кредитується кантонам.
Ст. 100. Політика економічного розвитку 
1.  Конфедерація вживає заходи для створення збалансованого економічного розвитку та, зокрема, запобігання та боротьби з безробіттям та інфляцією.
 
2.  Вона враховує економічний розвиток різних регіонів. Вона веде співробітництво з кантонами та економічними округами.
 
3.  В сфері кредитування та грошового обігу, в іноземній торгівлі та публічних фінансах, вона може, при необхідності, відходити від принципів економічної свободи.
 
4.  В своїй бюджетній політиці, Конфедерація, кантони та муніципалітети приймають до уваги економічний розвиток.
 
5.  Для стабілізації економіки Конфедерація може тимчасово стягувати додаткові збори або встановлювати зниження федеральних податків та зборів. Акумульовані фонди заморожуються; після їх звільнення прямі додаткові збори відшкодовуються в індивідуальному порядку, та непрямі додаткові збори використовуються для надання знижок або створення робочих місць.
 
6.  Конфедерація може зобов'язати фірми акумулювати резерви для створення робочих місць; для цього вона надає податкові пільги та може також зобов'язати кантони надавати такі пільги. Після звільнення резервів фірми можуть вільно вирішувати витрачання цих коштів на цілі, встановлені законом.
Ст. 101. Міжнародна торгівля 
1.  Конфедерація захищає інтереси економіки Швейцарії закордоном.
 
2.  В спеціальних випадках вона може вчиняти дії для захисту державної економіки. Вона може, при необхідності, відступати від принципів економічної свободи.
Ст. 102. Запаси товарів та послуг першої необхідності 
1.  Конфедерація гарантує запас в країні товарів та послуг першої необхідності у разі погрози військової або економічної війни або у разі важкого дефіциту, який економіка не може подолати самостійно. Конфедерація приймає запобіжні заходи.
 
2.  Вона може, при необхідності, відступати від принципів економічної свободи.
Ст. 103. Структурна політика 
 Конфедерація може підтримувати економічно загрозливі регіони та сприяти галузям економіки та професійній діяльності, якщо очікуваних в розумних межах заходів самодопомоги є недостатньо для збереження їх існування. Вона може, при необхідності, відступати від принципів економічної свободи.
Ст. 104. Сільське господарство 
1.  Конфедерація гарантує, що сільське господарство сприяє шляхом врегульованої та ринково-орієнтованої економіки:
 
а) забезпеченню населення продуктами харчування;
 
b)  збереженню національних ресурсів та цінності сільського ландшафту;
 
c)  децентралізації заселення країни.
 
2.  В додаток до засобів самодопомоги, які можуть розумно очікуватися від сільського господарства, та, при необхідності, відступу від принципів економічної свободи Конфедерація сприяє фермам, що займаються культивацією земель.
 
3.  Вона повинна розподілити дії таким чином, щоб сільське господарство могло виконувати свої багаточисленні функції. Головними повноваженнями та завданнями конфедерації є:
 
а) забезпечення сільськогосподарських доходів прямими виплатами, зберігання чесного та адекватного прибутку за надані послуги за умови дотримання екологічних вимог;
 
b)  сприяння шляхом економічних стимулів формам продукції, що є близькими до природи та сприятливими для навколишнього середовища та тварин;
 
c)  прийняття законів щодо оголошення місця виробництва, якості, способів виробництва та виготовлення  продуктів харчування;
 
d)  захист навколишнього середовища від забруднення в результаті використання добрив, хімічних та інших допоміжних речовин;
 
e)  можливість заохочення до сільськогосподарських досліджень, планування та набування освіти та субсидіювання внесків;
 
f)  можливість приймати закони щодо консолідації сільської власності.
 
4. Для виконання зазначених завдань Конфедерація інвестує призначені кошти з сільськогосподарської сфери та загальних федеральних фондів.
Ст. 105. Алкоголь 
 Законодавство, що стосується вироблення, ввезення, очистки та продажу дистильованого спирту є питанням федерального рівня. Конфедерація зокрема приймає до уваги шкідливі впливи від вживання алкоголю.
Ст. 106. Азартні ігри 
1.  Законодавство щодо азартних ігор та лотерей є питанням федерального рівня.
 
2.  Створення та робота казино азартних ігор відбувається лише за федеральною ліцензією. При випуску федеральної ліцензії Конфедерація враховує регіональні обставини та загрозу азартних ігор.
 
3.  Конфедерація стягує з казино податок з доходу; цей податок не повинен перевищувати 80 відсотків валового доходу від азартних ігор. Він використовується для покриття федеральних субсидій по старості, смерті та по  втраті працездатності.
 
4.  Ліцензування машин для азартних ігор, що включають елемент вправності, та в яких може бути грошовий виграш, є питанням кантонального рівня.
Ст. 107. Зброя та військовий матеріал 
1.  Конфедерація приймає закони щодо зловживання зброєю, пов'язаною з цим бойовою технікою та бойовими припасами.
 
2.  Вона приймає закони щодо виробництва, придбання, розповсюдження, експорту, імпорту та транзиту військового матеріалу.
Розділ 8: Житло, робота, соціальна безпека та охорона здоров'я
Ст . 108. Сприяння спорудженню та набуванню житла у власність 
1.  Конфедерація заохочує спорудження та придбання у власність житла для особистого користування приватних осіб та діяльність будівельників та організацій для соціального житлового забезпечення.
 
2.  Вона сприяє зокрема придбанню та розвитку земель, ефективності спорудження та зменшення витрат на спорудження та забезпечення житлом.
 
3.  Вона може приймати закони про розробку земель для спорудження житлових будинків та ефективність спорудження.
 
4.  При виконанні цих завдань Конфедерація зокрема враховує інтереси сімей та літніх, нужденних та непрацездатних осіб.
Ст. 109. Власник дому та наймач 
1.  Конфедерація випускає інструкції проти зловживань в сфері взаємозв'язків власник-наймач, особливо проти зловживання оренди, про запобігання неправомірних повідомлень про закінчення строку та про обмеження продовження найму.
 
2.  Вона може вводити закони про надання загально стримуючого впливу загальним контрактам між власником дому та наймачем. Контракти можуть становитися загально зобов'язуючими лише  якщо вони чесно враховують справедливі мінімальні інтереси та регіональні відмінності та поважають принцип рівності перед законом.
 
Ст. 110. Праця
 
1.  Конфедерація може приймати закони щодо:
 
 а) захисту  робітників;
 
b)  стосунків між роботодавцями та найманими робітниками, зокрема загального регулювання питань щодо виробництва та торгівлі;
 
c)  розміщення послуг;
 
d)  покладання загально зобов'язуючого ефекту на колективні трудові договори.
 
2.  Колективні трудові контракти можуть набувати загального зобов'язуючого ефекту, лише якщо вони чесно приймають до уваги справедливі інтереси меншин та регіональні розбіжності, і поважають принципи рівності перед законом та свободу професійних союзів.
 
3.  1 серпня є Федеральним Національним днем. В трудовому праві він прирівнюється до неділі та оплачується.
Ст. 111. Соціальна безпека 
1.  Конфедерація приймає власні заходи для надання достатнього соціального забезпечення на випадок старості, втрати годувальника та втрати працездатності. Ця безпека базується на трьох основах, а саме: на федеральному страхуванні на випадок старості, втрати годувальника та втрати працездатності, професійної пенсійної системи та індивідуального збереження осіб на своє майбутнє.
 
2.  Конфедерація гарантує, що федеральні страховки на випадок старості, втрати годувальника та втрати працездатності та професійні пенсійні системи можуть повністю задовольнити потреби осіб.
 
3.  Кантони можуть бути зобов'язані звільняти від оподаткування установи федерального страхування на випадок старості, втрати годувальника та втрати непрацездатності та професійних пенсійних систем, та надавати податкові пільги застрахованим особам та їх працедавцям  у разі внесків або податку на спадщину.
 
4.  Конфедерація при співробітництві з кантонами заохочує осіб для забезпечення свого майбутнього, зокрема шляхом фіскальних засобів та проведення політики, що спрощує вступ у право власності.
Ст. 112. Страхування на випадок старості, втрати годувальника та втрати працездатності 
1.  Конфедерація приймає закони про страхування по старості, на випадок втрати годувальника та втрати працездатності.
 
2.  При цьому Конфедерація дотримується наступних принципів:
 
 а) страхування є обов'язковим;
 
b)  пенсія повинна покривати основні життєві витрати в належній мірі;
 
c)  максимальна пенсія не повинна перевищувати подвійну мінімальну пенсію;
 
d)  пенсії щонайменше повинні адаптуватися під розвиток цін.
 
3.  Страхування фінансується:
 
  а) внесками застрахованих осіб; половина внеску службовців повинна сплачуватися їх працедавцем;
 
b) субсидіями Конфедерації та, якщо це дозволено законом, субсидіями кантонів.
 
4.  Сума субсидії Конфедерації та кантонів не повинна перевищувати половину виплат.
 
5.  Субсидії Конфедерації первинно фінансуються чистими доходами з податку від тютюну, податку з дистильованого спирту та податку з доходів від операцій казино.
 
6.  Конфедерація сприяє інтеграції непрацездатних людей та підтримує спроби надання допомоги літнім особам, особам, що втратили годувальника, та непрацездатним особам. Для цього вона може використовувати кошти страховок по старості, на випадок втрати годувальника та на втрати працездатності.
Ст. 113. Професійна пенсійна система 
1.  Конфедерація приймає закони щодо професійної пенсійної системи.
 
2.  При цьому вона дотримується наступних принципів:
 
 а) професійна пенсійна система разом з страхуванням по старості, на випадок втрати годувальника та втрати працездатності  гарантує в належній мірі можливість підтримання попереднього рівня  життя;
 
b)  професійні пенсійні системи є обов'язковими для працівників; закон може передбачати винятки;
 
c)  працедавці зобов'язані страхувати своїх робітників в пенсійних установах. При необхідності Конфедерація надає їм можливість страхувати своїх робітників в федеральних пенсійних установах;
 
d)  робітники, які працюють не по найму, можуть добровільно страхуватися в пенсійних установах;
 
e)  Конфедерація може оголошувати професійну пенсійну систему обов'язковою для окремих категорій робітників, які  працюють не по найму, по загальному для них правилу або лише для окремих груп ризику.
 
3. Професійна пенсійна система фінансується шляхом внесків застрахованих осіб; щонайменше половина внесків робітників сплачується працедавцем.
 
4.  Професійні пенсійні установи повинні відповідати мінімальним вимогам; Конфедерація може передбачати вседержавні заходи для вирішення окремих проблем.
Ст. 114. Страхування по безробіттю 
1.  Конфедерація приймає закони щодо страхування по безробіттю.
 
2.  При цьому вона дотримується наступних принципів:
 
  а) страхування гарантує прийнятну компенсацію за втрату заробітку та підтримує заходи по запобіганню та боротьбі з безробіттям;
 
b)  страхування є обов'язковим для працівників; закон може встановлювати винятки;
 
c)  працівники, які не працюють по найму, можуть страхуватися  добровільно.
 
3.  Страхування по безробіттю фінансується шляхом внесків застрахованих осіб, половина внесків працівників повинна сплачуватися їх працедавцями.
 
4.  В надзвичайних умовах Конфедерація та кантони надають субсидії.
 
5.  Конфедерація може приймати закони щодо соціальної допомоги безробітним.
Ст. 115. Допомога нужденним 
 Нужденні особи отримують допомогу від кантонів, в яких вони проживають. Конфедерація може передбачати винятки та визначає компетентні органи.
Ст. 116. Асигнування сім'ям та страхування материнства 
1.  При виконанні своїх завдань Конфедерація враховує потреби сім'ї. Вона може підтримувати заходи по захисту сім'ї.
 
2.  Вона може приймати закони щодо асигнувань сімей та функціонуванню федерального сімейного компенсаційного фонду.
 
3.  Вона встановлює страхування материнства. Вона може також зобов'язати до вкладів осіб, які не можуть скористатися благами цього виду страхування.
 
4.  Конфедерація може оголосити обов'язковий вступ до сімейного компенсаційного фонду та страхування материнства загалом або для певних категорій населення, та може надавати свої субсидії в залежності від відповідних внесків кантонів.
Ст. 117. Страхування здоров'я та від нещасного випадку 
1.  Конфедерація приймає закони про страхування здоров'я та страхування від нещасного випадку.
 
2.  Вона може оголосити обов'язковим страхування здоров'я та страхування від нещасного випадку загалом або для певних категорій населення.
Ст. 118. Охорона здоров'я 
1.  В межах обмежень своїх повноважень Конфедерація приймає заходи по охороні здоров'я.
 
2.  Вона приймає закони щодо:
 
  а) використання їжі та терапії, ліків, організмів, хімічних речовин та об'єктів, які можуть бути шкідливими для здоров'я;
 
b)  боротьби з інфекційними, широко розповсюдженими або частково небезпечними людськими та тваринними хворобами;
 
c)  захисту від іонізуючого випромінювання.
Ст. 119. Розмноження з медичною допомогою та генні технології в людській сфері 
1.  Люди захищені від зловживань пов'язаних з відтворенням за підтримкою медицини та генними технологіями.
 
2.  Конфедерація приймає закони щодо використання людського репродуктивного та генного матеріалу. Вона гарантує захист людської гідності, особистості та сім'ї та, зокрема,. вона дотримується наступних принципів:
 
а) всі форми клонування та втручання в генетичний матеріал людських репродуктивних кліток та ембріонів забороняються;
 
b)  нелюдський репродуктивний та генетичний матеріал не може ані вводитися ані комбінуватися з людським репродуктивним матеріалом;
 
c)  розмноження з медичною допомогою може використовуватися, лише якщо стерильність або небезпека передачі серйозних хвороб не може бути уникнена іншим чином, але ані для того, щоб надати дитині певних якостей, ані для проведення дослідження. Запліднення людської яйцеклітки в жіночому організмі дозволяється лише за умов, визначених законом. В жіночому  організмі може розвиватися ембріонів з людської яйцеклітки не більше кількості, що може бути відразу імплантовано до жінки;
 
d)  дарування ембріонів та всіх форм підмінного материнства заборонено;
 
e)  ніяка торгівля не може проводитися з людським репродуктивним матеріалом або з будь-якою продукцією з ембріонів;
 
f)  генетичний матеріал людини може підлягати аналізу, реєстрації або бути оголошений лише за згодою такої особи або якщо це встановлено законом;
 
g)  кожна особа має доступ до даних, які стосуються його або її походження.
Ст. 120. Генна технологія в нелюдській сфері 
1.  Люди та їх навколишнє середовище захищаються від зловживання генною технологією.
 
2.  Конфедерація приймає закони щодо використання  репродуктивного та генетичного матеріалу тварин, рослин та інших організмів, вона також враховує гідність створення та безпеки людини, тварини та навколишнього середовища, та захищає генетичне різноманіття тварин та  рослинних видів.
Розділ 9: Проживання та постійне місце проживання іноземців
Ст. 121. 
1.  Законодавство про імміграцію, еміграцію, проживання та постійне місце проживання іноземців та надання притулку біженцям є питанням федерального рівня.
 
2.  Іноземці, які ставлять під загрозу безпеку Швейцарії, можуть бути насильно вигнані з Швейцарії.
 Розділ 10: Цивільне та кримінальне право; вага та заходи
Ст. 122. Цивільне право 
1.  Законодавство в сфері цивільного права є питанням федерального рівня.
 
2.  Організація судової справи, цивільних процедур та цивільної справедливості є питанням, що входить до компетенції кантонів.
 
3.  Цивільні рішення, які мають силу закону, застосовуються по всій території Швейцарії.
Ст. 123. Кримінальне право 
1.  Законодавство в сфері кримінального права є питанням федерального рівня.
 
2.  Конфедерація може надавати субсидії кантонам на:
 
  а) спорудження установ;
 
b)  поліпшення виконання покарань та заходів;
 
c)  підтримку установ, що виконують освітянські заходи для дітей, підлітків та молодих людей.
 
3.  Організація судової системи, кримінальної процедури та кримінального правосуддя є питанням, яке відноситься до компетенції кантонів.
Стаття 124. Допомога жертвам кримінальних дій 
 Конфедерація та кантони гарантують, що жертви  кримінальних дій проти фізичної, психічної або сексуальної гідності  отримують допомогу та відповідну компенсацію, якщо вони в наслідок цих кримінальних дій потерпіли фінансові труднощі.
Стаття 125.  Вага та заходи 
 Законодавство щодо ваги та заходів є питанням федерального значення.
 ГЛАВА 3: ФІНАНСИ
Ст. 126. Бюджет 
1. Конфедерація тримає баланс своїх витрат та доходів  протягом довгострокового часу.
 
2. Вона має скорочувати федеральний борг. При здійсненні цього вона приймає до уваги економічну ситуацію.
Ст. 127. Принципи оподаткування 
1.  Загальні принципи оподаткування, зокрема коло платників податків та об'єкт податку і його підрахунок встановлюються законом.
 
2.  Принципи універсалізації та рівності в податковому режимі  та оподаткуванні згідно з економічними можливостями повинні виконуватися наскільки це дозволяє природа податків.
 
3. Міжкантональне подвійне оподаткування забороняється. Конфедерація вживає необхідні заходи для виконання цього принципу.
Ст. 128. Прямі податки 
1. Конфедерація може піднімати прямі податки:
 
 а) до 11,5 відсотку на доходи приватних осіб;
 
 b) до 9,8 відсотку на чистий дохід юридичних установ;
 
 c) до 0,0825 відсотку на капітал та запасний грошовий фонд юридичних установ.
 
2.  При встановленні податкової шкали Конфедерація враховує бюджет прямих податків кантонів та муніципалітетів.
 
3.  Негативні наслідки прогресії на податок, яким обкладаються доходи приватних осіб, по причині інфляції будуть періодично вирівнюватися
 
4.  Кантони стягують та збирають податки. Три десятих валового податкового збору залишається в кантонах; не менше одної шостої цієї суми використовується для фінансового вирівнювання між кантонами.
Ст. 129. Гармонізація податків 
1. Конфедерація встановлює принципи  гармонізації прямих податків Конфедерації, кантонів та муніципалітетів, вона враховує спроби кантонів гармонізувати свої податки.
 
2.  Гармонізація стосується податкового зобов'язання, податкового об'єкту, податкового періоду та процедурного та кримінального законодавства з питань оподаткування. Гармонізація не повинна поривати податкові шкали, податкові розміри та суми, звільненні від податків.
 
3.  Конфедерація може видавати інструкції щодо впорядкування, що покладаються на невиправдані податкові вигоди.
Ст. 130. Податок на додану вартість 
1.  Конфедерація може стягувати податок на додану вартість розміром в 6,5 відсотків з товарів та послуг, включаючи особисте використання, та на імпорт.
 
2.  5 відсотків податкового збору використовується для заходів по наданню допомоги групам з низьким доходом.
 
3.  Якщо по причині розвитку вікової структури фінансування страхування по старості, на випадок втрати годувальника та втрати працездатності більше не забезпечується, розмір податку на додану вартість може буде збільшений Федеральним законом не більше ніж на 1 відсоток.
Ст. 131. Спеціальні податки на споживання 
1.  Конфедерація може стягувати спеціальні податки на споживання з наступних об'єктів:
 
 а) тютюн та продукція з тютюну;
 
b)  дистильований спирт;
 
c)  пиво;
 
d)  автомобілі та автомобільні деталі;
 
e)  неочищена нафта, інше мінеральне паливо, природний газ та продукти, отримані від їх очищення, та моторне паливо.
 
2.  Вона може стягувати додатковий податок з моторного палива.
 
3.  Одна десята чистого збору податку з дистильованого спирту кредитується кантонам. Ці фонди повинні використовуватися для боротьби з причинами та наслідками шкідливих звичок.
Ст. 132. Гербовий збір та неоголошений збір 
1.  Конфедерація може стягувати гербовий збір з цінних паперів, з  доходів з преміальних по страховці та з інших документів по комерції; документи, які стосуються операцій з нерухомою власністю та іпотек, звільняються від оподаткування.
 
2.  Конфедерація може стягувати неоголошений податок з надходжень від основних оборотних фондів, прибутку лотерейного виграшу та страхового прибутку.
Ст. 133.  Мито 
 Законодавство про мито та інші збори з транскордонного продовольчого транспорту є питанням федерального значення.
Ст. 134. Виключення від оподаткування кантонами та муніципалітетами 
  Визначені федеральним законодавством об'єкти, які підлягають стягненню податку на додану вартість, спеціального податку на споживання, гербового збору або неоголошеного збору або звільненню від таких податків, не можуть обкладатися кантонами або муніципалітетами податками такого ж типу.
Ст. 135. Фінансова рівновага 
1. Конфедерація сприяє фінансовій рівновазі між кантонами.
 
2.При наданні субсидій вона враховує фінансові можливості кантонів та спеціальну ситуацію в гірським регіонах.
Титул 4: Народ та кантони
ГЛАВА 1: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ст. 136. Політичні права 
1. Політичні права в питаннях федерального рівня мають всі громадяни Швейцарії, яким виповнилося 18 років, та які не знаходяться під опікою з причини психічної хвороби або слабкості. Всі мають однакові політичні права та обов'язки.
 
 2.Вони можуть приймати участь у виборах до Палати представників та в федеральних голосуваннях, та можуть ініціювати або підписувати народні ініціативи та референдуми з питань федерального рівня.
Ст. 137. Політичні партії 
 Політичні партії роблять свій внесок у формування думки та волі народу.

ГЛАВА 2: ІНІЦІАТИВА ТА РЕФЕРЕНДУМ
Ст. 138. Народна ініціатива щодо загального перегляду Федеральної конституції 
1. 100 000 громадян, які мають право голосу, можуть запропонувати загальний перегляд Федеральної конституції.
 
 2. Ця пропозиція передається на голосування народу для її схвалення.
Ст. 139. Народна ініціатива для часткового перегляду Федеральної конституції 
1.  100 000 громадян, які мають право голосу, можуть запропонувати частковий перегляд Федеральної конституції.
 
2.  Народна ініціатива щодо часткового перегляду Федеральної конституції може мати форму загальної пропозиції або сформульованого проекту.
 
3.  Якщо ініціатива не відповідає принципу єдності форми, принципу єдності предмету обговорення або обов'язковим правилам міжнародного права, Федеральний парламент оголошує ініціативу такою, що не має законної сили повністю або частково.
 
4.  Якщо Федеральний парламент схвалює ініціативу в формі загальної пропозиції, він має підготувати перегляд в дусі ініціативи та передати його на голосування народу та кантонів. Якщо він відхиляє ініціативу, він має передати її на голосування народу, народ приймає рішення щодо потреби слідування цій ініціативі. Якщо народ підтримає таку ініціативу, Федеральний парламент зобов'язаний сформулювати відповідний проект.
 
5.  Ініціатива і форма сформульованого проекту передається на голосування народу та кантонів. Федеральний парламент рекомендує її схвалення або її відхилення. Якщо він рекомендує її відхилення, він може передати на розгляд свій конр-проект.
 
 6. Народ та кантони голосують одночасно по ініціативі та контр-проекту. Виборці можуть схвалити обидва проекти. Вони можуть визначити, якому проекту вони надають перевагу, якщо обидва будуть схвалені; якщо один з проектів отримає більшість голосів народу, а інший більшість голосів кантонів, жоден з них не вступає в силу.
Ст. 140. Обов'язковий референдум 
1. Наступні питання є обов'язковими для передачі на голосування народу та кантонів:
 
 а) перегляд Федеральної конституції;
 
 b) вступ до організацій для колективної безпеки або вступ до наднаціональних спільнот;
 
 с) федеральні закони, оголошені невідкладними, які не мають конституційної основи та строк яких перевищує один рік; такі Федеральні закони повинні передаватися на голосування протягом року після їх схвалення Федеральним парламентом.
 
 2. Наступні питання є обов'язковими для передачі на розгляд народу:
 
а) народна ініціатива щодо загального перегляду Федеральної конституції;
 
b) народна ініціатива щодо часткового перегляду Федеральної конституції у формі загальної пропозиції, що є відхиленою Федеральним парламентом;
 
c) питання щодо того, чи повинен мати місце загальний перегляд Конституції, якщо обидві Палати не згодні з цим.
Ст. 141. Факультативний референдум 
 1. Наступні питання передаються на голосування народу за вимогою 50 000 громадян, які мають право голосу, або восьми кантонів:
 
a) федеральні закони;
 
b) федеральні закони, оголошені невідкладними, строк яких перевищує один рік;
 
с) федеральні постанови в межах, передбачених Конституцією та законами;
 
d) міжнародні договори які:
 
1) мають необмежений строк або не можуть бути зупинені;
 
2) передбачають вступ до міжнародних організацій;
 
3) включають багатосторонню уніфікацію законодавства.
 
2.Федеральний парламент може передати на розгляд на факультативному референдумі майбутні міжнародні договори.
Ст. 142. Необхідні більшості 
1.  Пропозиції, передані на голосування народу, є прийнятими у разі їх схвалення більшістю від прийнявших участь в голосуванні.
 
2.  Пропозиції, передані на розгляд народу та кантонів, є прийнятими у разі схвалення більшістю від прийнявших участь в голосуванні та більшістю кантонів.
 
3.  Результат народного голосування в кантоні визначає голосування цього кантону.
 
 4. Кантони Верхній Унтревальден, Нижній Унтервальден, Міський Базель, Сільський Базель, Аппенцель (обох Рон) кожний має по половині голосу кантону.
 
 Титул 5: Федеральні органи влади
 ГЛАВА 1: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ст. 143. Право бути обраним 
 Кожний громадян Швейцарії має право бути обраним членом Палати представників, Федерального уряду та Федерального Верховного суду.
Ст . 144. Несумісність 
1.  Члени Палати представників, Сенату, Федерального уряду та судді Федерального Верховного суду не можуть одночасно бути членами іншого з цих органів.
 
2.  Члени Федерального уряду та судді Федерального Верховного суду, які працюють повний робочий день, не можуть виконувати ніякі інші функції Конфедерації або кантонів, а також не можуть займатися ніякою іншою прибутковою діяльністю.
 
3. Інші несумісності можуть бути встановлені законом.
Ст. 145. Посадовий строк 
 Члени Палати представників, Федерального уряду та Канцлер Конфедерації обираються на чотири роки. Судді Федерального Верховного суду обираються на шість років.
Ст. 146. Відповідальність держави 
 Конфедерація є відповідальною за збитки, незаконно нанесені її органами при виконанні їх службової діяльності.
Ст .147. Слухання та консультації 
 Кантони, політичні партії та зацікавлені кола можуть бути заслухані в ході підготовки важливого закону або іншого проекту суттєвого впливу та важливих міжнародних договорів.
ГЛАВА 2: ФЕДЕРАЛЬНИЙ ПАРЛАМЕНТ
Розділ 1: Організація
Ст. 148. Статус 
 1. В межах прав народу та кантонів Федеральний парламент є найвищим органом влади Конфедерації.
 
 2. Він має дві Палати, Палату представників та Сенат, які мають рівні права.
Ст. 149. Склад та вибори Палати представників 
1.  Палата представників складається з 200 представників народу.
 
2.  Представники обираються народом на основі системи пропорційного представництва. Палата представників повністю поновлюється кожні чотири роки.
 
3.  Кожний кантон утворює виборчий округ.
 
4.  Міста Палати представників розподіляються між кантонами пропорційно до їх населення. Кожний кантон повинен мати не менше одного місця.
Ст. 150. Склад та вибори Сенату 
1.  До складу Сенату входять 46 представників від кантонів.
 
2.  Кантони Верхній Унтревальден, Нижній Унтервальден, Міський Базель, Сільський Базель, Аппенцель (обох Рон)  обирають по одному сенатору кожний, та інші кантони обирають по два сенатори.
 
 3. Кантони управляють виборами своїх сенаторів.
Ст. 151. Сесії 
1.  Палати регулярно збираються на сесії. Закон регулює скликання сесій.
 
2. Одна четверта членів Палати або Федерального уряду може вимагати скликання Палат на надзвичайну сесію.
Ст. 152. Головуючі 
 Кожна Палата обирає із свого складу на річний строк Голову, першого віце-голову та другого віце-голову. Ці мандати не можуть поновлюватися на наступний рік.
Ст. 153. Парламентські комісії 
1.  Кожна палата призначає комісії зі свого складу.
 
2.  Закон може передбачати створення спільних комісій.
 
3.  Закон може передавати комісії певні повноваження, що не мають законодавчої природи.
 
4.  Для виконання своїх завдань комісії мають право отримувати інформацію, вивчати документи та проводити розслідування. Межі цих прав визначаються законом.
 
 
 
 
Ст. 154. Парламентські групи 
 Члени Федерального парламенту можуть створювати парламентські групи.
Ст. 155. Парламентські служби 
 Федеральний парламент користується парламентськими службами. Він може звертатися до служб Федеральної Адміністрації. Умови такого звернення регулюються законом.
Розділ 2: Процедура
Ст. 156. Окремі засідання 
1.  Засідання Палати Представників та Сенату проводяться окремо.
 
2. Рішення Федерального парламенту вимагають схвалення обох палат.
Ст. 157. Спільне засідання 
1. Палата представників та Сенат засідає разом як Федеральний парламент на Спільній сесії під головуванням Голови Палати представників з метою:
 
 а) проведення виборів;
 
 b) врегулювання спорів щодо юрисдикції між найвищими федеральними органами влади;
 
 c) розгляду прохань про помилування.
 
2. Федеральний парламент збирається на Спільну сесію для вирішення спеціальних питань та для заслуховування заяв Федерального уряду.
Ст. 158. Відкритість засідань 
 Засідання Палат є відкритими. Винятки можуть бути встановлені законом.
Ст. 159. Кворум та більшість 
1.  Палати можуть приймати законні рішення при наявності більшості членів палати.
 
2.  Рішення приймаються в обох Палатах та в Федеральному парламенті на спільній сесії більшістю голосів від прийнявших участь у голосуванні.
 
3.  Однак, більшість членів кожної Палати  вимагається для прийняття наступних рішень:
 
   а) прийняття постанови про невідкладність Федеральних законів;
 
b) прийняття положень щодо надання субсидій, надання дозволу на кредит та встановлення верхньої межі витрат, що призводить до одноразових видатків, які перевищують суму в 20 мільйонів Швейцарських франків, або нових періодичних видатків, що перевищують суму в 2 мільйони Швейцарських франків.
 
4. Федеральний парламент може приводити ці суми до рівня інфляції шляхом прийняття ордонансу.
Ст. 160. Право ініціативи та пропозицій 
1.  Кожний член Федерального парламенту, кожна парламентська група, кожна парламентська комісія та кожний кантон має право передавати ініціативу до Федерального парламенту.
 
2.  Члени Федерального парламенту та Федерального уряду можуть надавати пропозиції щодо пропозицій, які розглядаються.
Ст. 161. Заборона наказів 
1.  Члени Федерального парламенту голосують без інструкцій.
 
2.  Вони розкривають свої зв'язки з групами інтересів.
Ст. 162. Імунітет 
1. Члени Федерального парламенту, Федерального уряду та Федеральний канцлер не можуть відповідати за свої висловлювання в Палатах та перед парламентськими органами.
 
 2. Закон може встановити майбутні форми імунітету, та розширювати їх для інших персон.
Розділ 3: Повноваження
Ст. 163. Форми законодавчих актів та постанов Федерального парламенту 
1.  Федеральний парламент приймає нормативно-правові акти в формі Федерального закону або ордонансу.
 
2.  Інші акти видаються в формі постанов. Федеральна постанова, що не підлягає затвердженню референдумом,  називається простою федеральною постановою.
 
 
Ст. 164. Законодавство 
 1. Всі важливі положення, які встановлюють правові норми, повинні бути прийняті в формі Федеральних законів. Вони включають фундаментальні положення щодо:
 
 а) виконання політичних прав;
 
 b) обмеження конституційних прав;
 
 c) прав та обов'язків осіб;
 
 d) кола платників податків, об'єкт оподаткування та підрахунок податку;
 
 e) завдань та послуг Конфедерації;
 
 f) зобов'язань кантонів при втіленні та виконання федеральних законів;
 
 g) організацію та процедуру федеральних органів влади.
 
 2. Законодавчі повноваження можуть передаватися Федеральним законом, якщо це не забороняється Федеральною Конституцією.
Ст. 165. Невідкладне законодавство 
1.  Федеральний закон, який потребує невідкладного введення в дію, може бути оголошений невідкладним більшістю кожної Палати та відразу введений в дію. Його дія має бути обмежений в часі.
 
2.  Якщо по невідкладному Федеральному закону вимагається проведення референдуму, він припиняє дію через рік після його схвалення Федеральним парламентом, якщо він не був схвалений народом протягом цього строку.
 
3.  Невідкладний Федеральний закон, що не має конституційної основи, припиняє свою дію через рік після його схвалення Федеральним парламентом, якщо він не був схвалений народом та кантонами протягом цього строку. Він має бути обмежений в часі.
 
4.  Невідкладний Федеральний закон, які не був схвалений на референдумі, не може бути поновлений.
Ст. 166. Міжнародні стосунки та міжнародні договори 
1.  Федеральний парламент бере участь у формуванні міжнародної політики та слідкує за міжнародними стосунками.
 
2.  Він схвалює міжнародні договори, за винятком тих, які за законом або міжнародним договором знаходяться в межах повноважень Федерального уряду.
 
 
Ст. 167. Фінанси 
 Федеральний парламент приймає рішення щодо федеральних витрат, затверджує бюджет та затверджує звіт про федеральні доходи та видатки.
Ст. 168. Вибори 
1.  Федеральний парламент обирає членів Федерального уряду, Федерального Канцлера та суддів Федерального Верховного суду та Верховного командуючого.
 
2.  Закон може уповноважити Федеральний парламент проводити додаткові вибори або затверджувати призначення.
Ст. 169. Високий контроль 
1.  Федеральний парламент виконує високий контроль над Федеральним урядом та Федеральною адміністрацією, Федеральними судами та іншими органами, уповноваженими Конфедерацією.
 
2.  Службова таємниця не може бути перешкодою для таких спеціальних делегацій контрольних комісії, які призначені згідно з із Законом.
Ст. 170. Оцінка ефективності 
Федеральний парламент гарантує визначення ефективності заходів, вчинених Конфедерацією.
Ст. 171. Доручення Федеральному уряду 
Федеральний парламент може надавати доручення Федеральному уряду. Закон регулює основи та, зокрема інструментарій, які може використовувати Федеральний парламент для впливу на питання, що знаходяться в межах повноважень Федерального уряду.
Ст. 172. Стосунки між Конфедерацією та кантонами 
1.  Федеральний парламент підтримує стосунки між Конфедерацією та кантонами.
 
2.  Він виступає гарантом конституцій кантонів.
 
3.  Він приймає рішення щодо схвалення угод між кантонами та угод між кантонами та зарубіжними країнами,  якщо Федеральний уряд та кантони виступають з  запереченнями.
Ст. 173. Додаткові завдання та повноваження 
1. Федеральний парламент має додаткові наступні завдання та повноваження:
 
 а) він вчиняє заходи по охороні зовнішньої безпеки,  незалежності та нейтралітету Швейцарії;
 
 b) він вчиняє заходи по збереженню внутрішньої безпеки;
 
 с) якщо цього вимагають надзвичайні обставини, він може випускати ордонанси або прості федеральні постанови для виконання завдань зазначених в пунктах "а" та "b";
 
d)  він командує діючою військовою службою і з цією ціллю мобілізує всю або частину армії;
 
e)  він приймає заходи щодо введення в дію федеральних законів;
 
f)  він приймає рішення щодо відповідності народної ініціативи офіційним вимогам;
 
g)  він взаємодіє при важливих плануваннях державної діяльності;
 
h)  він приймає індивідуальні акти, якщо це окремо встановлено законом;
 
i)  він вирішує конфлікти або юрисдикційні спори між найвищими органами федеральної влади;
 
 k) він приймає рішення щодо прохань про помилування та оголошення амністій.
 
2.  Федеральний парламент крім цього регулює всі сфери, що належать до повноважень Конфедерації та не відносяться до компетенції будь-якого іншого федерального органу.
 
3.  Закон може встановлювати інші завдання та повноваження Федерального парламенту.
ГЛАВА 3: ФЕДЕРАЛЬНИЙ УРЯД ТА ФЕДЕРАЛЬНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Розділ 1: Організація та процедура
Ст. 174. Федеральний уряд 
Федеральний уряд є найвищим розпорядчим та виконавчим органом Конфедерації.
Ст. 175. Склад та вибори 
1.  До складу Федерального уряду входять сім осіб.
 
2.  Члени Федерального уряду обираються Федеральним парламентом.
 
3.  До уряду не може бути обрано більше одного члена від одного кантону.
Ст. 176. Президентство 
1.  Президент Конфедерації є головою Федерального уряду.
 
2.  Президент Конфедерації та Віце-президент Федерального уряду обираються Федеральним урядом з числа своїх членів  на один рік.
 
3.  Ці мандати не можуть бути поновлені на наступний рік. Президент Конфедерації не може бути Віце-президентом на наступний рік.
Ст. 177. Принципи колегіального органу та розподіл на департаменти 
1.  Федеральний уряд приймає рішення як колегіальний орган.
 
2.  . Для підготовки та втілення рішень питання Федерального уряду розподіляються між його членами згідно з департаментами.
 
3.  Питання ввіряються безпосередньо департаментам або підпорядкованим їм адміністративним одиницям; в цьому випадку гарантується право оскарження.
Ст. 178. Федеральна адміністрація 
1.  Федеральний уряд безпосередньо керує Федеральною адміністрацією. Він забезпечує її ефективну організацію та ефективне виконання її завдань.
 
2.  Федеральна адміністрація розподіляється на департаменти; кожний департамент керується одним членом Федерального уряду.
 
3.  Закон може приписувати виконання адміністративних завдань організаціям та особам публічного та приватного права за межами Федеральної адміністрації.
Ст. 179. Федеральне канцлерство 
Федеральне канцлерство є секретаріатом Федерального уряду. Вонo керується Федеральним канцлером.
Розділ 2: Повноваження
Ст. 180. Урядова політика 
1.  Федеральний уряд визначає цілі та методи своєї урядової політики. Він планує та координує діяльність держави.
 
2.  Він надає народу повну та своєчасну інформацію про свою діяльність, якщо цьому не заважають переважаючі публічні або приватні інтереси.
 
 
Ст. 181. Ініціатива 
Федеральний уряд надає Федеральному парламенту проекти законодавчих актів.
Ст. 182. Законодавча діяльність та виконання законів 
1.  Федеральний уряд приймає нормативно-правові акти в формі ордонансів в межах повноважень, наданих йому Конституцією або законами.
 
2.  Він забезпечує виконання законів, постанов Федерального парламенту та судових рішень федеральних судових органів.
Ст. 183. Фінанси 
1.  Федеральний уряд готує фінансовий план, проект бюджету та надає звіти по федеральних доходах та видатках.
 
2.  Він забезпечує правильне фінансове управління.
Ст. 184. Міжнародні відносини 
1. Федеральний уряд керує міжнародними відносинами, охороняючи при цьому право на участь в них Федерального парламенту; він представляє Швейцарію закордоном.
 
2. Він підписує угоди та ратифікує їх. Він передає їх Федеральному парламенту для схвалення.
 
3. Коли цього потребують інтереси країни, Федеральний уряд може видавати ордонанси та накази. Ордонанси повинні бути обмежені в часі.
Ст. 185. Зовнішня та внутрішня безпека 
1.  Федеральний уряд забезпечує охорону зовнішньої безпеки, незалежності та нейтралітету Швейцарії.
 
2.  Він забезпечує охорону внутрішньої безпеки.
 
3.  Він може базуватися безпосередньо на попередній статті  при випуску ордонансів та наказів для усунення існуючих або майбутніх великих порушень публічного порядку, зовнішньої або внутрішньої безпеки. Такі ордонанси повинні бути обмежені у часі.
 
4.  В невідкладних ситуаціях уряд може мобілізовувати війська. Якщо він мобілізовує більше 4000 членів військових сил для діючої служби або якщо очікуваний строк мобілізації для діючої служби перевищує три тижня, ситуація потребує невідкладного збору Федерального парламенту.
Ст. 186. Відносини між Конфедерацією та кантонами 
1.  Федеральний уряд підтримує відносини між Конфедерацією та кантонами та веде співробітництво з кантонами.
 
2.  Він схвалює законодавство кантонів у випадках коли цього вимагає виконання федеральних законів.
 
3.  Він може висловити протест проти угод між кантонами або між кантонами та зарубіжними країнами.
 
4.  Він забезпечує виконання федерального законодавства, конституцій кантонів та міжнародних угод, та здійснює необхідні заходи з цією метою.
Ст. 187. Додаткові завдання та повноваження 
1. Федеральний уряд має наступні додаткові завдання та повноваження:
 
 а) він контролює Федеральну адміністрацію та інші організації або осіб, на яких покладається виконання завдань Конфедерації;
 
 b) він регулярно інформує Федеральний парламент про свою діяльність та про становище в країни;
 
c)  він здійснює призначення, що не входять в повноваження інших органів влади;
 
d)  він приймає рішення щодо оскаржень у випадках, встановлених законом.
 
2. Закон може приписувати Федеральному уряду інші завдання та повноваження.
Розділ 4: Федеральний Верховний суд
Ст. 188. Роль 
1.  Федеральний Верховний суд є вищим федеральним судовим органом.
 
2.  Організація та процедура Федерального Верховного суду встановлюється законом.
 
3.  Федеральний Верховний суд  передбачає свою адміністрацію.
 
4.  При обранні суддів Федерального Верховного суду Федеральний парламент забезпечує представлення в суді всіх офіційних мов держави.
Ст. 189. Конституційна юрисдикція 
1. Федеральний Верховний суд має юрисдикцію щодо:
 
 а) позовів про порушення конституційних прав;
 
 b) позовів про порушення автономності муніципалітетів та інших гарантій, наданих кантонами публічним корпоративним органам;
 
 с) позовів про порушення міжнародних або міжкантональних угод;
 
d) публічних  правових спорів між Конфедерацією та кантонами або між кантонами.
 
2. Щодо вирішення певних спорів закон може приписувати цю юрисдикцію іншим федеральним органам.
Ст. 190. Цивільна, кримінальна та адміністративна юрисдикція 
1.  Юрисдикція Федерального Верховного суду в цивільних, кримінальних та адміністративних питаннях та в інших галузях права визначається законом.
 
2.  За згодою Федерального парламенту кантони можуть передавати розгляд спорів в галузі адміністративного права кантонів до юрисдикції Федерального Верховного суду.
Ст. 191. Застосування права 
При застосуванні права Федеральний Верховний суд та інші органи влади слідують Федеральним законам та міжнародному законодавству.
Титул 6: Перегляд Федеральної Конституції та Перехідні положення
Розділ 1: Перегляд
Ст. 192. Принципи 
1.  Федеральна Конституція в будь-який час може підлягати загальному або частковому перегляду.
 
2.  Якщо інше не передбачене Федеральною Конституцією та втілюючими законами, перегляд відбувається за законодавчою процедурою.
Ст. 193. Загальний перегляд 
1.  Загальний перегляд Федеральної Конституції може бути запропонований народом або одною з Палат або може бути прийнятий постановою Федерального парламенту.
 
2.  Якщо ініціатива йде від народу, або якщо палати заперечують, народ вирішує питання щодо здійснення загального перегляду.
 
3.  Якщо народ прийме загальний перегляд, обидві Палати обираються знову.
 
4.  Обов'язкові положення міжнародного права не можуть бути порушені при загальному перегляді.
Ст. 194. Частковий перегляд 
1.  Частковий перегляд Федеральної Конституції може відбуватися на вимогу народу або за постановою Федерального парламенту.
 
2.  Частковий перегляд повинен поважати принципи єдності предмета обговорення; він не може порушувати обов'язкові положення міжнародного права.
Ст. 195. Вступ в дію 
Конституція, переглянута повністю або частково. вступає в дію відразу після її прийняття народом та кантонами.
Розділ 2: Перехідні положення
Ст. 196. 
1. Перехідні положення до Ст. 84 (Трансальпійський транспорт)
 
 Переміщення вантажного транзитного транспорту з автошляхів на залізницю завершується через десять років після прийняття народної ініціативи щодо захисту альпійських регіонів від транзитного транспорту.
2.  Перехідні положення до Ст.85 (Збір з вантажного транспорту) 
 1. Конфедерація стягує щорічний збір з кожного місцевого або іноземного автомобільного транспорту та трейлерів, що має загальну вагу більше 3,5 тон, за використання шляхів, відкритих для загального користування.
 
 2. Ставки збору встановлюється:
 
 а) для вантажівок та зчленованих транспортних засобів вагою
 
 від 3,5 до 12 тон                  650 франків
 
 від 12  до  18 тон                 2000 франків
 
 від 18 до 26 тон                   3000 франків
 
 понад 26 тон                        4000 франків
 
 b) для причепів вагою
 
 від 3,5 до 8 тон                    650 франків
 
 від 8 до 10 тон                     1500 франків
 
 понад 10 тон                        2000 франків
 
 с) для вагонів                          650 франків
 
3.  Ставки збору можуть бути врегульовані Федеральним законом наскільки це виправдано вартістю автомобільного транспорту. Федеральний уряд може, крім цього, шляхом ордонансу приводити транспортні категорії вагою більше 12 тон, зазначених в пункті 2, у відповідність з можливими поправками категорій ваги, визначених Законом про автомобільний транспорт.
 
4.  Для транспорту, який не виїжджає на шляхи Швейцарії протягом всього року, Федеральний уряд встановлює прийнятні гнучкі ставки з урахуванням вартості збирання збору.
 
5.  Федеральний уряд регулює втілення цієї статті. Він може прийняти розміри передбачені в підстатті 2, для спеціальних категорій транспорту, звільняти певний транспорт від збору та встановлювати спеціальні інструкції, зокрема, для подорожування в прикордонній території. Такі інструкції не повинні віддавати перевагу  транспорту, зареєстрованому закордоном, по відношенню до  швейцарського автотранспорту. Федеральний уряд може передбачати штрафи у випадках порушень. Кантони збирають збори з транспорту, зареєстрованого в Швейцарії.
 
6.  Збір може повністю або частково скасовуватися законом.
 
7.  Ця стаття застосовується до ступу в дію Федерального закону від 19 грудня 1997 року про стягнення податку з важкого транспорту,  пов'язаного з моторним пальним або споживанням.
 3. Перехідне положення до Ст. 87 (Залізничний транспорт та інші види транспорту) 
1.  Головними залізничними проектами залізниці є Новий альпійський переїзд, Залізниця 2000, зв'язок східної та західної Швейцарії з європейською швидкісною залізничною мережею та вдосконалення  активних та пасивних заходів щодо захисту від шуму вздовж залізничних шляхів.
 
2.  Для фінансування Головних проектів залізниці Федеральний уряд може:
 
 а) використовувати повний дохід від збору з вантажного транспорту, встановленого пунктом 2 Ст. 196,  до введення в дію збору з важкого транспорту щодо моторного палива або споживання згідно з Ст. 85, та може задля цього збільшити розмір збору, але не більше ніж в два рази;
 
  b) використовувати не більше ніж три четвертих доходу від збору з вантажного транспорту, пов'язаного з моторним пальним або споживанням, встановленого Ст. 85;
 
 с) використовувати фонди, отримані з податку на споживання моторного пального, встановленого Ст. 86, пункт 3, підпункт "b" для покриття 25 відсотків витрат на основні лінії Нового альпійського переїзду;
 
d)  підвищувати фонд з ринків цінних паперів, але не більше ніж 25 відсотків загальних витрат Нового альпійського переїзду, Залізниці 2000 та зв'язків між східною та західною Швейцарією з європейською  швидкісною залізничною мережею;
 
e)  підвищувати на 0,1 пункт всі податки на додану вартість (включаючи додатковий податок), встановлені в Ст. 196, пункт 14 та Ст. 130;
 
f)  передбачати додаткове фінансування з приватних ресурсів або міжнародних організацій;
 
3.  Фінансування Головних залізничних проектів згідно з параграфом 1 має гарантуватися фондами коштів, що легально залежать від Конфедерації, але тримаються на окремому рахунку. Доходи від зборів та податків, встановлених пунктом 2, записуються на фінансові рахунки Конфедерації та передаються до фонду цього ж року. Конфедерація може надавати позики для фонду. Федеральний парламент забезпечує управління фондом шляхом ордонансу.
 
4.  Чотири головних проекти згідно з пунктом 1 затверджуються шляхом Федеральних законів. Для кожного головного проекту цілком має бути встановлена необхідність та статус планування. Для проекту Нового альпійського переїзду Федеральним законом визначаються різні етапи спорудження. Федеральний уряд розподіляє необхідні фонди шляхом кредитних ліній. Федеральний уряд схвалює будівельні стовпи з вказівкою міль та встановлює розклад.
 
5.  Це положення застосовується до затвердження будівництва Головних залізничних проектів, встановлених пунктом 1, та закінчення їх фінансування (шляхом повернення позик).
4. Перехідні положення до Ст. 90 (Атомна енергія) 
  Ніякий загальний дозвіл, дозвіл на будівництво, пуск або експлуатацію не може надаватися для нових установок по виробництву атомної енергії до 23 вересня 2000 року.
5. Перехідні положення до Ст. 95 (Приватна економічна діяльність) 
  До прийняття федерального законодавства кантони проводять взаємне визнання своїх освітніх або професійних сертифікатів.
6.  Перехідне положення до Ст. 102 (Забезпечення країни продуктами харчування ) 
 1. Конфедерація гарантує забезпечення  країни молотими злаками та мукою для випічки.
 
 2. Це перехідне положення залишається дійсним не пізніше 31 грудня 2003 року.
7. Перехідне положення Ст. 103 (Структурна політика) 
 Для забезпечення існування важливих частин готельної та ресторанної індустрії кантони можуть продовжувати застосування існуючих інструкцій, які забезпечують відкриття нового бізнесу в цьому секторі в залежності від встановлення потреб протягом періоду, що не перевищує десяти років після введення в дію цієї Конституції.
8.  Перехідне положення до Ст. 106 (Азартні ігри) 
 1. Стаття 106 вводиться в дію шляхом введення в дію нового Федерального закону про азартні ігри та казино.
 
 2. До цієї дати, застосовуються наступні положення:
 
 а) відкриття та робота казино забороняється;
 
b)  уряди кантонів можуть, в певних межах зумовлених суспільним інтересом, надати дозвіл на розважальні азартні ігри, як було звичайно в Кursaals до весни 1925 року, якщо компетентні органи дотримуються думки, що ці азартні ігри є необхідними для утворення або розвитку туризму, та якщо вони організовані оператором Кursaal, який служить для цього. Кантони можуть також заборонити цей тип азартних ігор;
 
c)  Федеральний уряд  видає ордонанс щодо меж, зумовлених суспільним інтересом. Приз не повинен перевищувати 5 франків;
 
d)  кожний дозвіл кантону на проведення азартних ігор повинен затверджуватися Федеральним урядом;
 
e)  одна четверта валових доходів від операцій азартних ігор повинна надходити  до Конфедерації,  яка використовує цю частину незалежно від її особистих пріоритетів, для надання допомоги жертвам природних лих та для установ суспільної допомоги;
 
 f. конфедерація може також вчиняти необхідні заходи, які стосуються лотерей.
 
 
9. Перехідне положення до пункту 3 Ст. 110 (Національний день) 
1.  До введення в дію нового федерального законодавства Федеральний уряд регулює основи.
 
2.  Національний День Швейцарії включається до кількості свят, встановлених в частині 2 Ст. 18 Закону про працю.
 10. Перехідне положення до Ст. 112 (Страхування по старості, на випадок втрати годувальника або втрати працездатності) 
  Конфедерація надає Кантонам субсидії для фінансування додаткових благ, доки федеральне страхування по старості, на випадок втрати годувальника та трати працездатності не буде покривати всі основні життєві витрати.
11. Перехідне положення до Ст. 113 (Професійні пенсійні системи) 
 Застраховані особи, які належать до покоління, що живе на час введення обов'язкових професійних пенсійних систем, і які по цій причині не робили внески протягом всього часу, отримують мінімальні встановлені пенсії відповідного до свого доходу протягом 10-20 років після введення в дію закону.
11.  Перехідні положення до Ст. 126 (Фінансовий порядок) 
 1. Дефіцит фінансового бюджету  Конфедерації покривається з заощаджень до вагомого балансування бюджету.
 
2.  Дефіцит не повинен перевищувати 5000 мільйонів швейцарських франків в бюджеті 1999 року та 2500 мільйонів в бюджеті 2000 року. В бюджеті 2001 року дефіцит має бути скорочений до суми, що складає не більше 2 відсотків надходжень.
 
3.  Кінцеві строки пункту 2 можуть бути продовжені, але не більше ніж на два роки разом, прийняттям обома Палатами постанови,  якщо цього вимагає економічна ситуація.
 
4.  Федеральний Парламент та Федеральний уряд враховують завдання пункту 2 при встановленні бюджету та довгострокового фінансового плану, та при розгляді всіх питань, які мають фінансові наслідки.
 
5.  При виконанні бюджету Федеральний уряд використовує всі   можливості по заощадженню коштів. Для цього він може заморожувати дозволені кредити та кредитні лінії. Законні права та субсидії, що забезпечені для індивідуальних випадків силою закону, зберігаються.
 
6.  Якщо цілі, вказані в параграфі 2, не можуть бути досягнуті, Федеральний уряд визначає розмір суми, яка має бути заощаджена додатково. Для цього Федеральний уряд:
 
 а) приймає рішення стосовно додаткових заощаджень в межах своїх повноважень;
 
 b) пропонує федеральному парламенту поправки до законів, що ведуть до додаткових збережень.
 
7.  Федеральний уряд встановлює загальну суму додаткових заощаджень таким чином, щоб поставлені цілі були задоволені з запізненням не більше двох років. Заощадження відбуваються і за рахунок субсидій третьої сторони і на базі самої Конфедерації.
 
8.  На тій же сесії дві Палати приймають рішення щодо заходів Федерального уряду та  вводять в дію свою постанову згідно з процедурою ст. 165 Конституції. Вони встановлюють обмеження на суму заощаджень, встановлених Федеральним урядом згідно з параграфом 6.
 
9.  У разі, якщо дефіцит в річному бюджеті більш пізнього року досягатиме 2 відсотків надходжень, він має бути скорочений у наступних річних бюджетах щодо цих цілей. Якщо цього потребує економіка, Федеральний уряд може, шляхом прийняття ордонансу, розширити період не більше ніж на два роки. Процедура вирішення інших питань відповідає пунктам 4-8.
 
10.  Це положення має юридичну силу до його заміни заходами конституційного закону щодо обмеження федерального дефіциту та федерального боргу.
13 Перехідне положення до Ст. 128 (Період стягнення податку) 
 Прямий федеральний податок стягується до кінця 2006 року.
14. Перехідне положення до Ст. 130 (Податок на додану вартість) 
 1. До введення в дію закону про податок на додану вартість виконання положень встановлюється Федеральним урядом. Для виконання положень мають  застосовуватися наступні принципи:
 
а) об'єктом оподаткування є:
 
1) загальна кількість товару та послуг, які є запропонованими, після їх оплати в межах Швейцарії (включаючи особисте використання).
 
2) імпорт товарів.
 
b)  звільняються від оподаткування та не можуть підлягати під право вилучення попереднього податку:
 
1)  поштові послуги в рамках їх монополії разом за винятком перевезення осіб;
 
2)  послуги по охороні здоров'я;
 
3)  послуги щодо соціального забезпечення та соціальної безпеки;
 
4)  послуги, пов'язані з освітою, викладацькою діяльністю, та піклуванням за дітьми та молоддю;
 
5)  послуги культури;
 
6)  страхові трансакції;
 
7)  трансакції на грошовому ринку та ринку капіталу за винятком управління активами та повернення боргів;
 
8)  передача, довгострокова оренда та здача в найм нерухомої власності;
 
9)  парі, лотереї та інші азартні ігри;
 
10)  послуги, які надаються неприбутковими організаціями своїм членами після отримання внесків,  якщо вони встановлені в статтях інкорпорації;
 
11)  поставка офіційних поштових марок Швейцарії, що використовуються за призначенням.
 
Для збереження чесної конкуренції та спрощення процедури збору податку може бути дозволено добровільне оподаткування трансакцій, встановлених вище, з правом завчасного вилучення податків.
 
с) наступні об'єкти є звільненими від стягнення податків з правом стягнення попередніх податків:
 
1)  експорт товарів та послуг, оплачених закордоном;
 
2)  послуги, пов'язані з експортом або транзитом товарів.
 
d) оподаткуванню з трансакцій, зроблених в Швейцарії, не підлягають:
 
1)  угоди з загальним річним оподаткованим оборотом не більше 75 000 франків;
 
2)  угоди з загальним річним оподаткованим оборотом не більше 250 000 франків, за умов, що сума податку за вилученням попереднього податку, звичайно не перевищує 4 000 франків в рік;
 
3)  фермери, лісники та садівники, що поставляють продукцію виключно з їх особистого бізнесу, та ділери крупної рогатої худоби;
 
4)  художники та скульптори щодо творів мистецтва, створених ними особисто.
 
Для забезпечення справедливої конкуренції та спрощення процедури збору податків перелічені вище угоди та особи можуть   сплачувати податок на добровільній основі з правом утримання попереднього податку;
 
е) ставка оподаткування становить:
 
       1) 2.0 відсотку трансанкцій та імпорту наступних товарів, що можуть бути визначені більше детально Федеральним урядом:
 
- вода, що подається по трубопроводу;
 
- продукти харчування та напої, за винятком алкогольних напоїв;
 
- крупна рогата худоба, свинина, риба;
 
- крупа;
 
- зерно, овочі та посадочні луковиці, вирощування рослин, рубка, щеплення та зрізка квитів та гілок, також при оформленні букетів тощо;
 
- корм для худоби, силосну кислоту, солому, добриво та пестициди;
 
- фармацевтичні препарати;
 
- газети, журнали, книги та інші друковані матеріали в межах, визначених Федеральним урядом;
 
 2) 2 відсотка з радіо та телевізійної діяльності за винятком тих, що мають комерційний характер.
 
3) 6,5 відсотка з поставки та імпорту інших товарів та з усіх інших послуг, що підлягають оподаткуванню.
 
f)  податок нараховується на отриману плату або, якщо такої оплати не має та у випадку імпорту, з вартості отриманих товарів та послуг;
 
g)  суб'єктами оподаткування є:
 
1)  платники податків, що створюють оподаткований оборот;
 
2)  особи, які отримують послуги створені закордоном, за умов, що загальна вартість таких послуг досягає 10 000 франків в рік;
 
3)  особи, які імпортують товари, та зобов'язані сплачувати митний збір або заповнювати митну декларацію.
 
h) платники податків сплачують податок з оподаткованого обороту; якщо платник податку використовує поставлені товари та отримані послуги для створення оподаткованого обороту в Швейцарії або закордоном, в податкових рахунках наступні податки можуть бути зменшені на розмір податку, отриманого раніше як сплаченого податку:
 
1)  податок, що передається платнику податку іншим платником податку, або
 
2)  податок, сплачений з імпорту товарів або отримання послуг закордоном;
 
3)  2.0 відсотку ціни натурального продукту, купленого  з комерційної діяльності, що не підлягає оподаткуванню згідно з підпунктом в d пункту 3.
 
Право утримання попередніх податків не поширюється на некомерційні витрати.
 
і) за загальними правилами податок та утримання попередніх податків підраховуються щоквартально;
 
k)  cпеціальні положення можуть бути встановлені для обігу оподаткування у справах з золотими монетами та очищеним золотом та товарів, що підлягають під спеціальні фіскальні збори;
 
l)  cпрощення можуть бути зроблені, якщо вони не змінюють податкові надходження, не створюють сильний вплив на конкуренцію та не вносять надзвичайні ускладнення в податкові підрахунки інших платників податків;
 
m)  відповідальність за ухилення від податків та вкриття податків є аналогічною до інших федеральних кримінальних положень в сфері податкового законодавства;
 
n)  спеціальні положення щодо кримінальної відповідальності, які передбачаються в статті 7 Федерального закону про адміністративне кримінальне право, можуть також застосовуватися у   випадках, що передбачають стягнення штрафу, сума якого перевищує 5 000 франків.
 
Протягом перших п'яти років після введення податку на додану вартість 5 відсотків доходу з цього податку використовуються для  скорочення плати на страхування здоров'я на користь осіб з низької прибуткової страти. Федеральний парламент приймає рішення щодо порядку використання цієї частини податку на додану вартість, визначену на специфічні потреби, після закінчення цього періоду.
 
Конфедерація може законом встановити нижчі ставки податку на додану вартість на туристичні послуги в Швейцарії за умов, що такими послугами широко користуються іноземні громадяни та цього вимагає конкурентна ситуація.
15. Перехідне положення до Ст. 131 (Податок на пиво) 
 До прийняття Федерального закону податок на пиво стягується згідно з існуючим законодавством.
16. Перехідне положення до Ст. 132 (Доля кантонів у стягуванні податку) 
До нового регулювання фінансового збалансування між кантонами доля кантонів в доході від стягування податків складатиме 12 відсотків. Якщо ставка податку для стягнення перевищує 30 відсотків, доля Кантонів складатиме 10 відсотків.
 
 
ІІ. 
1.  Федеральна Конституція від 29 квітня 1874 року є анульованою.
 
 2. Наступні положення Федеральної конституції, які мають бути конвертовані в законні закони, залишаються в силі до введення в дію відповідних законних положень:
 
а) Ст. 37 quarter пункт 6 .
 
 Вулична торгівля та інші форми мандруючої торгівлі спиртними напоями забороняються;
 
b) Ст. 36 quinquies пункт 1, речення 1, 2, речення 2-5, та 4, друге речення
 
1)  Конфедерація може стягувати річний збір розміром в 40 франків з місцевого або іноземного автомобільного транспорту та трейлерів до 3,5 тон загальної ваги кожний за використання першого та другого класу національних доріг;
 
2)  Конфедерація може звільняти спеціальний транспорт від збору та видавати спеціальні інструкції зокрема для подорожей в прикордонній території. Такі інструкції не повинні віддавати пріоритет транспорту, зареєстрованому за кордоном, по відношенню до швейцарського транспорту. Федеральний уряд може встановлювати штрафи за порушення законодавства. Кантони збирають збори з транспорту, зареєстрованого в Швейцарії, та забезпечують підлягання всього транспорту відповідним правилам;
 
3)  закон може також поширити збір на інші категорії автомобільного транспорту, з якого не стягується збір з важкого транспорту.
 
с) ст. 121 bis, пункти 1,2 та пункти 3, перше та друге речення :
 
1) Якщо Федеральний парламент готує контр-проект, на розгляд виборців в одному бюлетені можуть бути подані три питання:
 
 1.Чи надає він/вона перевагу народній ініціативі по існуючому закону;
 
2.  Чи віддає він/вона перевагу контр-проекту до існуючого закону;
 
3.  Якому з двох текстів він/вона вважал/а пріоритетним, якщо народ та кантони віддали б перевагу обом текстам до існуючих законів.
 
4.  Абсолютна більшість визначається окремо по кожному питанню. Питання, на які не було дано відповіді, не зараховуються при цьому визначенні абсолютної більшості.
 
5.  У разі прийняття і народної ініціативи, і контр-проекту, вирішальним є голосування по третьому питанню. Текст, який по цьому питанню отримав найбільшу кількість голосів народу та найбільшу голосів кантонів вводиться в дію.
ІІІ. Федеральний парламент адаптує поправки до Федеральної Конституції від 29 квітня 1874 року до нової Конституції щодо форми. Постанова щодо цього не підлягає винесенню на референдум.

ІV. 
1. Ця постанова передається на розгляд народу та кантонів.
 
2. Федеральний парламент визначає дату введення в дію.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ