- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

Про місцеве самоврядування і не лише!

Завжди, з  початком виборчих компаній, розпочинається загравання з місцевою владою. «Проведемо децентралізацію та реформу місцевої влади, дамо владу територіальній громаді і т. д. і т. п.». Чергова стабілізація брехливих  обіцянок для покращення власного добробуту. Жодна влада не ввела в дію Конституцію та Закони України «Про місцеве самоврядування» від 1997 року і «Про місцеве самоврядування в Україні» від 2001 року, де чітко визначено права територіальних громад.

1.  Діюча міська рада, створений нею міськвиконком, а також міський  голова нелегітимні.
Статтями 71, 76  Конституції України встановлена мажоритарна система обрання народних депутатів Верховної Ради України, місцевих рад, тобто поіменно кожного депутата, без всяких партійних списків. Так само, статтею 141 Конституції встановлено  обрання депутатів місцевих рад.
 Проте 29.03.1998 року половина складу Верховної Ради України  вперше була  обрана по партійних списках, а  26.03.2006 року так було обрано весь склад місцевих рад. Отже з цих дат в Україні діє незаконна Верховна Рада та  місцеві ради і їх голови. Статтею 141 Конституції України визначено і встановлено, що територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову.  Тобто – з часу дії Конституції України.
Те ж саме визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР:
Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова: 1. Сільський,  селищний,  міський голова є головною посадовою особою   територіальної  громади  відповідно  села  (добровільного об'єднання в одну  територіальну  громаду  жителів  кількох  сіл), селища, міста. 
 2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною
 територіальною громадою на основі  загального,  рівного,  прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом,  і  здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень  сільського,  селищного,  міського голови, обраного на чергових   місцевих  виборах,  визначається  Конституцією  України.  Конституцію України прийнято 28 червня 1996 року. Але до цього часу відповідно до вимог Конституції та Законів України органів управління територіальної громади не створено.
Ті ж самі положення викладено в Законі України «Про органи самоорганізації населення»  від 11.07.2001 року № 2625-ІІІ:
Ст.1. Цей Закон визначає правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення.
Ст.3.1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. 2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.
Ст. 4. п.1. Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму,статутів територіальних громад, положень про органи самоорганізації населення, рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання, які їх обрали.
п.2. Орган  самоорганізації  населення,  утворений  за дозволом районної  у  місті  ради,  керується  у  своїй  діяльності   також рішеннями міської ради та її виконавчого органу. 
Ст. 7. Територія, в межах якої діє орган самоорганізації населення визначається   рішенням   ради,  що  дала  дозвіл  на створення:  
Ст. 9. п.1. Дозвіл  на  створення  органу  самоорганізації   населення надається сільською,  селищною,  міською, районною у місті (у разі її створення) радою. 
Ст. 10. п.1. Орган   самоорганізації   населення  обирається   зборами (конференцією)  жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування  жителів.  2. Організація проведення  зборів  (конференції)  жителів  за місцем проживання,  як правило, покладається на виконавчий комітет сільської,  селищної,  міської,  районної  у  місті  (у  разі   її створення) ради. 
Ст. 13. п.1. Легалізація органу самоорганізації населення є  обов'язковою і здійснюється шляхом його реєстрації   або повідомлення про заснування. 
п.2. Реєстрація  органу  самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради (далі - реєструючий орган).
В Законі України «Про місцеве самоврядування» чітко і без подвійних тлумачень визначено і встановлено, що в систему місцевого самоврядування включено першим пунктом територіальну громаду:
Ст. 5. п.1. Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; іт.д.
Ст.6. п.1. Первинним  суб'єктом  місцевого  самоврядування,  основним носієм його функцій і повноважень є  територіальна  громада  села, селища, міста.
п.5. У містах з районним поділом територіальні громади  районів у містах діють як суб'єкти права власності. 
Ст. 19. Статут територіальної громади села, селища, міста:
п.1. З  метою  врахування  історичних,  національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей  здійснення  місцевого самоврядування  представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону  може  прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
п 2. Статут    територіальної    громади   підлягає   державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України.
п.3..  Відмова в реєстрації  статуту  територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.
  Ст. 75. п.1. Органи  та  посадові  особи  місцевого самоврядування   є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними  громадами.
Тому те, що надається суду відповідачем, як статут територіальної громади, безвідповідальне та не більше, як творча фантазія на вільну тему. А в м. Житомирі, як відмічалось вище, такого органу не створено, не обрано, не існує, знехтувані вимоги ст.140 Конституції України, що правом територіальної громади є самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
  Отже, міська рада, виконавчий комітет та всі міські голови  з часу дії Конституції України незаконні та не легітимні і звідси правові наслідки: одна з підстав незаконності їх підпису у всіх документах міської ради та міськвиконкому, а  рішення міської ради – з 26.03.2006 року.
Свого часу Венеціанська комісія попереджала, що ми, ймовірно, матимемо нелегальну владу, що зрештою, і сталось.
2.  Перевищення повноважень міською радою та міським головою.
Згідно Ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», Ради – представницькі    органи    місцевого самоврядування:
п.1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування,  що представляють відповідні територіальні громади та   здійснюють   від  їх  імені  та  в  їх  інтересах  функції  і повноваження  місцевого  самоврядування,  визначені   Конституцією України, цим та іншими законами.
п.2. Обласні  та  районні  ради є органами місцевого самоврядування,  що представляють спільні інтереси  територіальних громад сіл, селищ,  міст, у  межах  повноважень,  визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
п.3. Представницькі органи місцевого самоврядування,  сільські, селищні,  міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють  за  принципом  розподілу повноважень  у  порядку  і межах, визначених цим та іншими законами.
Ст. 16.  Організаційно-правова,  матеріальна  і  фінансова основи місцевого самоврядування:
п.3. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є  рухоме  і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля,   природні ресурси, що є  у комунальній власності територіальних громад;
п.4. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах,  приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад.
Ст. 41. Особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів:
п.2. Районні у містах ради (у разі їх створення)  та їх виконавчі  органи  відповідно  до  Конституції  та законів  України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до  комунальної  власності територіальних  громад  районів  у містах;
п.3. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними  міськими  радами  за узгодженням  з   районними  у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та  колективних  потреб  територіальних громад районів у містах.
п.4. Визначений  міськими  радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів  не  може  змінюватися  міською радою  без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання;
Ст. 43.  Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях:
п.19. вирішення за дорученням відповідних рад  питань  про продаж,  передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної    власності,  які  забезпечують спільні потреби територіальних громад і  перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом  порядку;
п.20. вирішення в установленому  законом  порядку  питань  щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ,  міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; 
Ст. 60. Право комунальної власності
п.1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і  нерухоме  майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації тощо;
п.4. Районні та обласні ради від  імені  територіальних  громад сіл, селищ, міст здійснюють  управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
п.5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності  щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності;
п.8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах  з  правами  власності  інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам  права власності  без  згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного  рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Отже, жодна стаття вище зазначеного закону в відношенні районних рад міста не виконана. Повноваження не розподілені і ніхто міську раду повноваженнями по управлінню комунальною власністю не наділяв, а тому розпоряджатись нею вона не має права, так як в силі залишаються норми Конституції України і Закону. Тому всі рішення  прийняті міською радою та виконавчим комітетом з перевищенням своїх повноважень – не законні.!
Таким чином, з введенням в дію в повному об’ємі,  даних законів територіальна громада мала б змогу суттєво впливати на діяльність виконавчих органів та  життя населення міст і сіл, а саме:
1. Приймати активну участь у виборах: формувати виборчкоми всіх рівнів, рекомендувати гідних та порядних представників  громади для участі у виборах, як членами виборчкомів так і кандидатами в депутати всіх рівнів. Вирішуються всі питання по фальсифікації, клонах, технічних та підставних кандидатах і т.д.;
2. Без рішення територіальної громади жоден «клапоть»  землі не було б продано або віддано в не цільове призначення;
3. Всі місцеві кошти та комунальне майно буде під повним контролем територіальної громади. Особливо комунальні платежі та їх собівартість, що знаходяться зараз під великою тайною чиновників. А також затрати на утримання державного апарату управління, який став більший за кількість працюючих в країні.
Дані пропозиції надавались партійним організаціям міста основних партій: в 2011 році – «Фронту змін» та ВО «Батьківщина», в 2012 році – ВО «Свобода», «Удар», Партії регіонів. Реакції на дані пропозиції – нуль цілих  і ….
Не варто рахувати владу за дурнів. Прем'єр Азаров свого часу, щоб обійти дані закони, видав постанову Кабміну «Про створення громадських рад при місцевих Радах». Набрали туди людей, які готові «ноги мити та воду пити», і назвали їх органом територіальної громади. Створити пристойні органи управління територіальних громад для них гірше кістки в горлі та кінець грабунку народу.
 Настав час самим створювати органи влади територіальних громад.
    Анатолій Познанський, 
ветеран праці (м. Житомир)
ЖОВТЕНЬ 2012 РОКУ

1 коментар:

  1. C момента написания статьи прошло 5 лет.Хочу спросить -как успехи? Кроме прошлогоднего наезда СБУ на тергромады что-то хорошее произошло?Не подумайте -я не язвлю,а искренне интересуюсь,болея за идею подлинного народовластия.

    ВідповістиВидалити

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ