- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 1 червня 2016 р.

Розвиток малого бізнесу в муніципальних утвореннях

Загальні підходи до взаємодії регіонального і муніципального рівнів підтримки МП

Координація регіонального і місцевого рівнів реалізації політики потребує врахування того, які цілі і якими засобами можуть бути досягнуті з найбільшим ефектом на відповідному рівні. Регіональний рівень забезпечує загальні заходи по підтримці суб'єктів малого підприємництва в регіоні і методологічну розробку механізмів підтримки.

Муніципальний рівень забезпечує адресність заходів і моніторинг їх ефективності. Основні форми підтримки МП (майнова, кредитно-фінансова, інфраструктурна тощо) повинні в основному надаватись на місцевому рівні влади. Саме на рівні місцевого самоуправління повинні визначатись пріоритетні напрямки підтримки бізнесу, тут же потрібно вести роботу з конкретними проектами, відбір фінансових та інших інституцій, що приймають участь в реалізації окремих заходів.
Основним принципом в розподілі повноважень і відповідальності за розвиток МП між регіональними і муніципальними рівнями повинен стати принцип "субсидійності". Завдання стосовно управління розвитком МП делегується на більш високий рівень управляючої системи тільки тоді, коли воно не може бути вирішене на місцевому рівні чи для його вирішення потрібно значно більше ресурсів та часу.
Метою діяльності інституцій регіональної підтримки малого підприємництва є створення максимально привабливих умов для виникнення в регіоні багатопрофільної "малої економіки": в промисловому виробництві, будівництві, торгівлі, транспорті, зв'язку, сферах інновацій і високих технологій, послуг підприємствам і населенню. На низовому рівні - міських районів, поселень - ця робота повинна стимулювати появу МП в таких видах діяльності як побутове обслуговування, комунальні послуги, благоустрій територій, ремонтно-будівельні роботи, торгівля, громадське харчування, соціально-культурна сфера. Регіональна адміністрація покликана підтримувати в регіоні сприятливий інвестиційний клімат і акумулювати фінансові ресурси, необхідні для вирішення господарських завдань території.
Це передбачає, з одної сторони, активну участь муніципалітетів у вирішенні глобального завдання - створення шляхом діалогу з регіональною владою системи, в рамках якої здійснюється розподіл відповідальності за реалізацію політики у сфері МП засобами бюджетів обох рівнів. З іншої сторони, формування автономної фінансової бази потребує від муніципальної адміністрації ефективного використання на цілі сприяння підприємництву вже існуючих фінансових ресурсів. До них можна віднести бюджетні асигнування по лінії державних і обласних (регіональних) програм і фондів підтримки, державні (муніципальні) гарантії кредитним організаціям, які видають позики МП, засоби державного фонду зайнятості тощо, а також залучення їх з інших зовнішніх джерел.
Місцеве самоуправління повинно створювати необхідну основу для розвитку приватнопідприємницької ініціативи і для проведення загальнодержавних і місцевих програм.

Підтримки малого бізнесу муніципальними утвореннями


Розвиток малого бізнесу в районах (містах) області, є нагальним завданням соціально-економічного розвитку області в цілому.
Територіальний аспект політики повинен бути націлений на підвищення ефективності використання МСП як знаряддя соціально-економічного розвитку.
Необхідно провести територіальне зонування муніципальних утворень згідно двох основних напрямків: з точки зору основних цілей розвитку СМП для розвитку території і з точки зору умов для розвитку МП. Критерієм рангування в першому випадку стане характеристика наявного територіального економічного комплексу і показники структури і результативності наявного малого підприємництва. В другому випадку необхідні якісні характеристики середовища МП в районі сукупно зі статистичними даними про місце СМП у вирішенні соціальних питань території.
"Різний рівень розвитку територій ставить перед муніципалітетами різні цілі використання підтримки МП для соціально-економічного розвитку:
o моногалузевим містам необхідно урізноманітнити свою економіку і послабити залежність від містоутворюючих підприємств, використовуючи стратегію росту для СМП у сфері нових галузей і послуг населенню, а також стратегії розвитку для МП, що обслуговують досить розвинені галузі;
o сільськогосподарським і неосвоєним районам необхідно розвивати будь-які форми економічної діяльності, МП, що будують ринкову і соціальну інфраструктуру; ведуча стратегія - стратегія зростання;
o депресивним районам необхідно вирішити проблему безробіття серед досить кваліфікованої робочої сили; спеціальні заходи по формуванню всіх видів самозайнятості, бізнес-інкубування і прозора система майнової підтримки "стартуючих" МП повинні поєднуватись зі всебічною підтримкою розміщення підприємцями, зареєстрованими в інших муніципальних утвореннях, філіалів своїх виробництв на даній території. Щодо філіальної збутової та торгової мережі повинна використовуватись стратегія розвитку;
o економічно розвиненим територіям необхідно підвищувати доходи бюджету і конкуренцію на ринку. Основна мета - формування передбачуваної муніципальної політики і зменшення дискримінації малого бізнесу великим. Стратегічно перспективним вважається створення об'єктів спеціалізованої фінансової й загально-ринкової інфраструктури для СМП. Основна стратегія - стратегія розвитку.
Соціально-економічні цілі, для досягнення яких муніципалітет може використовувати СМП, повинні бути чітко сформульовані в документах муніципального утворення і Програмах соціально-економічного розвитку областей.
Заходи області по підтримці СМП на територіях повинні бути націлені на досягнення погоджених цілей муніципалітету і області. Наприклад, область не повинна вживати заходів, направлених на підвищення зайнятості в СМП (кількісний ріст суб'єктів господарювання), якщо муніципалітет проводить заходи по підвищенню наповнюваності свого бюджету за рахунок податків з СМП (якісні зміни шляхом збільшення податкового навантаження).
Підтримку СМП слід проводити тільки у прямій залежності від дієвих заходів муніципалітету по створенню сприятливого середовища функціонування МСП, тобто ці заходи не повинні застосовуватись до територій, які не вжили всіх можливих в рамках власної компетенції заходів для покращання середовища функціонування СМП.
Заходи для розвитку промисловості на території повинні вживатись лише для створення муніципалітетом умов для індукованого розвитком великого підприємства росту кількості СМП.
Система муніципальної підтримки СМП повинна включати в себе:
o Створений в структурі муніципальних органів управління відділ (сектор) підприємництва;
o Спеціалізовані або комплексні організації інфраструктурного супроводу підтримки МП;
o Громадську експертну раду по малому підприємництву;
o Муніципальну програму підтримки СМП;
o Муніципальний моніторинг розвитку СМП;
o Нормативно-правове та інформаційне забезпечення заходів для розвитку МП;
o План заходів для участі муніципальних утворень в регіональній та федеральній програмах розвитку суб'єктів малого підприємництва.


Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ