- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятниця, 27 травня 2016 р.

Комунальна безвихідь. Новий закон про ОСББ вішає на мешканців всі проблеми

Закон по суті відправляє мешканців багатоповерхівок з їхніми проблемами і будинками, які вимагають капітальних ремонтів, «у вільне плавання»

На думку активістів, закон, який пропонує повне роздержавлення житлово-комунальної сфери та зняття з держави зобов'язань щодо фінансування та утримання багатоквартирних будинків, по суті відправляє мешканців багатоповерхівок з їхніми проблемами і будинками, які вимагають капітальних ремонтів, «у вільне плавання». І куди занесе їх комунально-бюрократичне течія, ніхто не знає.


Тягар відповідальності

Як і слід було очікувати, ключова ідея закону № 1565 – передати функції з експлуатації та управління багатоповерховими будинками об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). У законі тепер передбачено, що в одному багатоквартирному будинку може бути створене тільки одне об'єднання. Саме воно має здійснювати управління будинком – зокрема наймати підрядників і укладати договори з постачальниками комунальних послуг.
А в разі, якщо мешканці не зможуть самоорганізуватися, компанію з управління будинком їм просто нав'яжуть. Якщо їм пощастить, це буде нормальна структура або колишній комунальний ЖЕК, який поліпшив обслуговування під гнітом конкуренції. В іншому разі власники квартир не застраховані від завищених тарифів, розкрадання коштів й елементарного самодурства управлінців.
Нагадаємо, ідея створення ефективного власника житла – того самого ОСББ – і передачі функцій з управління житловим фондом приватним компаніям мусолиться в Україні з 2001 року. Лежала вона і в основі останньої Загальнодержавної програми реформування і розвитку ЖКГ на 2009-2014 роки, згідно з якою на кінець 2014-го в країні планувалося створити 45.530 ОСББ. Але, як свідчать дані Мінрегіону, станом на 1 січня 2015 року ця цифра ледве досягла 16.536, що становить лише 36% від запланованого.

Основна причина провалу процесу створення об'єднань, за словами експертів, – елементарна лінь жителів висоток. Інша причина непопулярності ідеї створення ОСББ – недосконалість українського законодавства

Основна причина провалу процесу створення об'єднань, за словами експертів, – елементарна лінь жителів висоток.
«Проблемним залишається саме небажання громадян бути власниками своїх будинків і нести повну відповідальність за свою власність», – каже Діна Сидорук, партнер адвокатського об'єднання Кросондович Лойерс.
Майже 60% населення України – люди старше 40 років. Їхня свідомість давно ввібрала в себе радянський досвід у сфері обслуговування – з низькою якістю сервісу і мінімальними тарифами. Зате за такої системи вони могли ні про що не думати і вже тим більше не нести за свій будинок повної відповідальності.
Інша причина непопулярності ідеї створення ОСББ у широких мас – недосконалість українського законодавства. Адже Закон України Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків був прийнятий ще 29 листопада 2001 року і не враховував безлічі важливих моментів.
Наприклад, в ньому відсутня норма про обов'язковість надання інформації з реєстру прав на нерухоме майно, яка повинна забезпечувати легітимність установчих і загальних зборів ОСББ, а також правильність підрахунку голосів. На сьогодні отримати такі відомості можна тільки від самого власника, оскільки інформація в реєстрі прав на нерухоме майно закрита.
Крім того, не вирішено питання із земельними ділянками, на яких розташовані багатоквартирні будинки. Згідно з чинним законом, власністю власників квартир вони не є.
Звичайно, прийнятий депутатами новий закон ці проблеми де-юре враховує. Зокрема, передбачає надання інформації з реєстру прав на нерухоме майно, а також безоплатно передає прибудинкову територію у спільну власність власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. Але де-факто ці питання залишаються відкритими.
«Незважаючи на загальний позитивний ефект від закону, деякі питання, як і раніше, залишаються без відповіді. Наприклад, питання про те, як визначити прибудинкову територію у населених пунктах, де відсутній генеральний план», – зазначає Олександр Буртовий, партнер юридичної фірми Антіка.
А як отримати виписку з реєстру, якщо сам реєстр ведеться в Україні щонайбільше останніх роки два? Що робити людям, які отримали або купили квартиру 20-40 років тому?

Комунальний кримінал

Окремі питання викликає у громадськості і тема компаній з управління.
«Відповідальність людини, яка дає дому керуючого, в законі не виписана. Відповідальність керуючого перед власником не виписана. Ніхто не знає, які документи, звіти має право вимагати мешканець від управителя, з якою періодичністю», – перераховує Дєдов.
Водночас, за словами Буртового, якщо функції управителя в більшості випадків виконуватимуть нинішні ЖЕКи, існує ризик узурпації ринку житлово-комунальних послуг.
«Замість конкуренції між ними може бути «домовленість» про надання тих самих послуг, що і зараз, але за більш високими цінами», – каже юрист.

Узурпація ринку житлово-комунальних послуг в Україні вже відбувається. Причому не з боку ЖЕКів, а з боку приватних компаній з управління, наприклад, афілійованих із забудовниками

Тим часом, як стверджують мешканці багатоповерхівок, узурпація ринку житлово-комунальних послуг в Україні вже відбувається. Причому не з боку ЖЕКів, а з боку приватних компаній з управління, наприклад, афілійованих із забудовниками.
Як виявилося, управляти новобудовами – досить прибуткова справа. Особливо якщо ти жодної копійки не вкладаєш у підтримання нормального стану житлового фонду, та ще й отримуєш плату за всі некомерційні приміщення, що здаються в оренду. Саме такі будинки забудовники категорично відмовляються передавати на баланс ОСББ, воліючи вичавлювати соки з мешканців самостійно.
«Ми змогли змінити компанію з управління і піти від компанії-забудовника тільки після того, як взяли на себе частину дебіторської заборгованості. Це сталося чотири роки тому», – розповідає голова правління ОСББ Флагман Євген Биченко.
За його словами, змінити управителя їх змусили не тільки завищені тарифи (раніше квартплата в будинках становила 3,05 грн, зараз – 2,40 грн), але й те, що зібрані на ремонт і підтримку будинків гроші йшли в нікуди.
«А зараз на накопичені за чотири роки гроші ми провели модернізацію під'їздів, побудували дитячий майданчик», – каже Биченко.
Менше пощастило в цьому плані членам ОСББ 13 квартал і Абрикос. Тут мешканці досі судяться з кишеньковими керувальними компаніями забудовників. Причому безрезультатно – передавати функції управління майном жителям будинків компанії категорично відмовляються.
«Попри те, що ми створили об'єднання ще рік тому, компанія Сервіс Плюс всіляко блокує передачу будинку на баланс товариства, – ділиться наболілим член правління ОСББ Абрикос Олександр Єфремов. – І це притому, що вона не тільки неякісно виконує свої зобов'язання, наживається на здачі в оренду численних комерційних приміщень, обслуговування яких також лягає на наші плечі, але ще й загрожує безпеці жителів».
За словами Єфремова, в його будинку порушені практично всі заходи пожежної безпеки, а технічний поверх переобладнаний і зданий в оренду під офіси.
«Нові будинки – надто ласий шматочок, щоб від нього добровільно відмовлятися», – каже адвокат Тетяна Монтян.
Інша справа старий житловий фонд. Його, як і варто було очікувати, експлуатувати, навпаки, ніхто не хоче.
«І якщо на цей момент ще й відмовитися від послуг комунальних ЖЕКів (як пропонує закон № 1565), то це може призвести до повного руйнування системи житлово-комунальних послуг», – вважає Монтян.

Експерт: Проблемний момент полягає в тому, що 70% житлового фонду в Україні вимагає негайного капітального ремонту. Якщо старий будинок передається на баланс ОСББ, то чиновники перестають за нього відповідати

«Проблемний момент полягає в тому, що 70% житлового фонду в Україні вимагає негайного капітального ремонту, – пояснює Сидорук. – Тому, якщо старий будинок передається на баланс ОСББ, то чиновники перестають за нього відповідати, а вся відповідальність за стан будівлі автоматично переводиться на її жителів».
Крім того, додає експерт, в цьому випадку всі витрати, пов'язані з ремонтом старого будинку, лягають на плечі його мешканців, а підвищення витрат на його утримання призводить до підвищення квартплати.
Враховуючи всі ці невирішені питання, фахівці прогнозують, що громадськість далеко не однозначно сприйме введення ОСББ як однієї з можливих форм управління. Навіть незважаючи на те, що в правовому полі вже давно не існує будинків комунальної власності, оскільки будинок сам по собі вже є власністю, а ОСББ – лише механізм прийняття рішень співвласниками про те, як розпоряджатися цією власністю.
Необхідні більш чіткі механізми вирішення питання роздержавлення сфери ЖКГ. І над ними, за словами експертів, ще потрібно працювати і працювати.

Скорочено. Повна версія на Кореспондент.net

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ