Житомирський регіон один з перших регіонів України, де
була проведена показова децентралізація. Тому, на сьогодні, в області
найбільший показник наявності добровільно-примусових ОТГ (об'єднаних
територіальних громад).
Саме добровільно-примусове об'єднання, тому
що більшість з жителів об'єднаних сіл не пам'ятають, щоб їх хтось питав чи хоча
б роз'яснював, в чому суть «афери» зі звучною назвою ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ.
Люди до обману не були готові, істинно вірили
у «гідність», як девіз останньої революції.
Нам з блакитних екранів розповідали про
перспективи децентралізації, виділення додаткових грошей на підтримку створення
інфраструктури розвитку об'єднаних громад.
А хто бачив перспективний план з цифрами? Де
переконливі аргументи плану реформ? Будуть додаткові робочі місця? Куди
подітися сільській молоді?
Поспілкувавшись з мешканцями громад, а також
проаналізувавши рішення сесій декількох ОТГ в області за останній рік, я
прийшла до невтішних висновків:
1. Голова ОТГ - особа не зацікавлена
працювати на громаду. Цікавіше працювати на свою вигоду, так як на сьогодні
немає органу, який би перевіряв всю відповідальність, ефективність, законність
і конституційність всіх прийнятих рішень. Можна все продавати! Набирати
будь-яку кількість штату. Витрачати гроші на автомобілі, премії собі, поїздки
за кордон. Все можна! Громаду при цьому питати не обов'язково. А депутати і так
дивляться в рот. Авось чого подадуть, тому і погоджуються голосувати за
будь-які рішення.
2. Депутатський корпус. Відповідно до закону
про місцеве самоврядування депутати сільради ОТГ не повинні отримувати за свою
«роботу» винагороду, а також їм не виділяються гроші на транспортні витрати для
відвідування сесій, комісій (якщо проживають в іншому населеному пункті). Тобто
депутат на громадських засадах представляє інтереси громади. Тобто заробити на
депутатство вони можуть тільки шляхом вирішення тих чи інших питань на свою
користь, тому багато депутатів суміщають депутатство і роботу в органах
місцевого самоврядування. В результаті відстоювати інтереси виборців особливої
мотивації у них немає, а ось перебувати на посаді, за яку щомісяця гроші
платять, звичайно вигідно і цікаво. І проголосують вони так, як скаже голова
ОТГ. А він, за «правильну» позицію, може ще й премію дати або дров виписати. У
селі це зараз дуже актуально - газ нині дорогий. І начебто все законно! Ось і
виходить, що за народні гроші добре живуть, тільки народні обранці.
3. Громада. Не хоче жити в сучасному
безпринципному суспільстві, де тебе за твої ж гроші ще й дурнем зроблять. Та ще
й поліцію викличуть (як в Тетерівському ОТГ), якщо голосно про свої права
заявляти будеш.
В результаті існування таких ОТГ закриваються
масово школи, дитячі садки, клуби, ФАПи, а люди, не бачачи перспектив і
захисту, виїжджають або переїжджають з країни! Я кожен день спостерігаю
величезну чергу в еміграційній службі на оформлення трудових віз за кордон.
На питання громади, чому необхідно закрити
школу або ФАП, відповідають - НЕМАЄ ГРОШЕЙ!
Так як же немає? Адже до створення ОТГ гроші
на утримання соціальних об'єктів були, а після створення пропали кудись. А як
же реклама про додаткові блага і матеріальну підтримку держави для
новостворених ОТГ?
Ось такі сьогоднішні реалії особливостей
децентралізації.
Висновок один. Щось пішло не так, або
децентралізація від самого початку запланована як механізм розпродажу і
приватизації того, що ще залишилося. Ліквідної комунальної власності майже вже
немає, а ось земля ще залишилася.
Ось за неї рідну і йде боротьба. А чи не є
створення ОТГ першим кроком для успішної приватизації землі? А другим кроком
буде Закон про продаж землі, який зараз активно проштовхують у Верховній Раді?
І тоді ВСЕ - ми раби!
Немає коментарів:
Дописати коментар