ПРАВО, ПІДКРІПЛЕНЕ МАТЕРІАЛЬНОЮ СИЛОЮ − ПОВАЖАЄТЬСЯ

             «Що   поробиш,   панове!  Споконвічна   істина,   яка 

говорить,  що право,  не підкріплене  матеріальною 
силою, зневажається, не зробила для нас винятку».
                   (Мустафа Кемаль Ататюрк до
                    депутатів меджлісу  Туреччини)

М.К.Ататюрк Гарантом Конституції Туреччини визначив Армію – збройні сили Туреччини.

Останнє (п’яте) втручання армії Туреччини зупинити ісламізацію країни потерпіло жорстоку поразку.

Тоді хто ж має бути надійним, незламним ГАРАНТОМ Конституції?

Досвід нашої багатостраждальної України показує, що жоден наш ПРЕЗИДЕНТ не був Гарантом Конституції – навпаки, кожен з них був ініціатором її порушень і змін в корисливих цілях. Те ж само відноситься до законодавчої, виконавчої і судової гілок влади. До сьогодення ми не мали жодного президента-патріота, жодної патріотичної Верховної Ради, жодних чесних судів і маємо стійку тенденцію погіршення цих показників. Ми дійшли до створення мафіозної держави олігархічно-партійної диктатури, в якій олігархат і його сторожа – над законом, закон – для противників цієї СИСТЕМИ влади, а народу – повне безправ’я. Конституція – ігнорується. Закони, які регулюють відносини власності, народовладдя, виборчі, податкові, бюджету та інші ключові закони державної СИСТЕМИ, містять антиконституційні положення, а то і відверто корупційні схеми. Влада знизу до верху узурпована олігархатом і окупована вірною їм бюрократією.

Де ж та «матеріальна сила» яка може підкріпити право?

Ця матеріальна сила є. Вона визначена в ст.5 і розділі ХІ чинної Конституції України – це структурований український народ.

Але майбутні олігархи від 1990 року почали (і продовжують) здійснювати заходи по нейтралізації цієї сили. Тому зараз ми маємо безсиле, декларативне (ст.5 КУ, розд.ХІ) «народовладдя».

Свого часу, ЦК КПРС, а за ним і ЦК КПУ в УРСР запровадили принцип залучення якомога ширших мас до управління державою.

АЛЕ.

Коли партноменклатура ініціювала «пєрєстройку» задля захоплення суспільної власності, вони передбачили загрозу провалу їхніх планів при збереженні чинної на той час виборчої системи, яка структурувала суспільство (1 депутат на 335 жителів – інформаторів депутата про стан справ в його окрузі). Загроза йшла від ними ж створеної структурованості суспільства, яка «дрімала» в «застійні» часи і яка мала «прокинутися» (і прокинулася!) в результаті демократизації. Вони підрахували, що «ручних» і «партноменклатурних» депутатів у них не вистачить, щоб гарантовано забезпечити слухняну більшість в нових радах − і чисельність депутатських округів було зменшено вдвічі.

Коли б перші демократичні вибори відбулися за законом 1987 року − народ мав би демократичну більшість, номенклатура опинилась би в опозиції і ми могли б уникнути цієї руїни. Але ми були «не в темі» і навіть не знали, що чисельність депутатів місцевих рад завбачливо було зменшено вдвічі! Але навіть наявність тоді демократичної опозиції завадила грабежу суспільної власності. «Дерибан» вимагає відсутності контролю (кулуарної обстановки).

Кулуарність забезпечувалась подальшим нищенням народовладдя шляхом скорочення представництва народу в місцевих радах. Відповідно до Конституційного Договору: «До складу сільських, селищних, міських, районних та обласних Рад входять депутати, загальна чисельність яких…   …не може бути меншою семи і більшою 75.»…

В результаті останніх виборів чисельність депутатів місцевих рад (відносно 1987 року) скорочено в середньому в 10 разів!

До того ж конституційні Територіальні Громади згідно вимог розд. ХІ КУ досі не формалізовані, як юридичні особи публічного права.

Після цих оборудок суспільна структура була повністю зруйнована, а через вибори за списками приватних партій – влада повністю узурпована олігархатом.

ЩО РОБИТИ? 

«Патріот повинен завжди бути готовим
           захистити свою країну від свого уряду»

                                                    Едвард Пол Еббі

Вихід є. Щоб підкріпити право матеріальною силою потрібно її створити, для цього:

По-перше. В пропонованому інтернет-проекті Народної Конституції України передбачається Конституційно структурувати суспільство, встановивши представництво народу в місцевих радах 1 депутат від 350 – 450 жителів у містах і 1 депутат від 75 – 100 в селах, та доповнити його цензом осілості (депутат має проживати в своєму окрузі не менше 3 років до обрання).

Таким чином, через депутата інформація знизу буде поступати до законодавчих і до виконавчих служб держави, а зверху − до народу будуть надходити законодавчі і розпорядчі рішення державних служб. Це забезпечує надійний непідкупний внутрішній тотальний контроль і антикорупційний імунітет  Системи громадського врядування.

По-друге. Формалізувати Територіальні громади, як юридичні особи публічного права, власники комунального майна, бюджету, управлінця і в межах делегованих законом повноважень − розпорядника загальнонародної власності на своїй адміністративній території.

По-третє. «Гвинтівка – це зброя демократії. Озброєні громадяни є найпершим, найкращим і остаточним захистом від тиранії».
                                                       Едвард Пол Еббі

В пропонованому інтернет-проекті Народної Конституції України передбачається організація військового резерву екстреного призову з правом зберігання кожним бійцем вдома легкої стрілецької зброї та боєкомплекту до неї. (Швейцарсько-ізраїльська модель – осучаснена модель запорізького війська).

Таким чином, ми отримуємо розосереджену по території мережу озброєних свідомих громадян-резервістів, як засторогу організованим злочинним угрупуванням – бандформуванням, рейдерам, рекетирам, а також узурпаторам влади та іншим порушникам законності.

Підсумково.  В пропонованому інтернет-проекті Народної Конституції України передбачається подвійне підкріплення права матеріальною силою, таким Гарантом Конституції, як структуро-ване громадянське суспільство, і його збройні сили. Їх масовість і народність (за соціальним статусом) є гарантією міцності, чесності і непідкупності справжнього КОНСТИТУЦІЙНОГО народовладдя.

Інтернет-проект НКУ: http://grom-kozak.16mb.com/народна-конституція-україни-проект/

Редактор інтернет-проекту Народної Конституції України   Володимир Степаненко.