- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середу, 20 травня 2015 р.

Побудова місцевого самоврядування в Україні

В Україні на рівні базових територій (за винятком м. Київ і Севастополь) міс­цеве самоврядування будується за моделлю «сильний мер — рада».
Особливістю місцевого самоврядування міст Київ і Севастополь є відсутність виконавчих комітетів міських рад народних депу­татів. їхні функції делеговані відповідним міським державним адміністраціям.

Міський голова цих міст обирається територіаль­ною громадою і очолює міську раду народних депутатів. Разом з тим міський голова призначається Президентом України на посаду голови міської державної адміністрації. Таким чином, міський го­лова міст Київ і Севастополь одночасно є й посадовими особами місцевого самоврядування, і посадовими особами державного управління.
Форми діяльності територіальних громад
Основною формою діяльності територіальних громад є форми їх безпосереднього волевиявлення. До них відносяться:
> місцеві вибори;
> місцеві референдуми;
^ загальні збори громадян за місцем проживання;
^ місцеві ініціативи;
^ громадські слухання.
1.   Місцеві вибори.
Не зважаючи на конституційне закріплення територіальної громади як первинного суб'єкту МСВ, вона не може здійснювати цілеспрямоване управління місцевими процесами. То­му є за необхідне формування представницьких органів територіа­льних громад. Основні принципи місцевих виборів регламентують­ся Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 р.
Особливістю формування представницьких органів в Україні є те, що територіальні громади базових територій шляхом місцевих виборів формують представницькі органи не тальки свого рівня, але й асоційованого (район, область).
2. Місцеві референдуми.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р., ст. 1 (витяг)
Місцевий референдум — форма прийняття територіальною гро­мадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самовряду­вання, шляхом прямого голосування
Місцевий референдум є найвищою формою безпосереднього волевиявлення територіальної громади відносно вирішення питань місцевого значення. Основні принципи місцевих референдумів ре­гулюються Законом України «Про Всеукраїнські та місцеві рефе­рендуми» від 3.07.1991 р.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке пи­тання, віднесене до відання місцевого самоврядування: прийн­яття, зміна, відміна рішень, віднесених до відання місцевого самоврядування, прийняття актів, що визначають зміст рішення рад та їх виконавчих органів. На місцевий референдум не мо­жуть бути віднесені питання про скасування законних рішень державних органів, питання, що відносяться до відання суду, прокуратури, питання, пов'язані з обранням, призначенням, звільненням посадових осіб, які відносяться до компетенції ради.
Місцеві референдуми проводять в межах адміністративно-територіального утворення; рішення, прийняті на референдумі, мають вищу юридичну силу відносно рішень рад.
Рішення референдумів не потребують затвердження державни­ми органами.
3. Загальні збори громадян за місцем проживання.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р., ст. 1(витяг)
Загальні збори — зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), сели­ща, міста для вирішення питань місцевого значення
На відміну від референдумів, загальні збори громадян за міс­цем проживання провадяться на рівні «мікрогромад». Загальні збори скликаються сільськими, селищними, міськими головами, виконавчими органами рад, органами самоорганізації населення. В загальних зборах мають право брати участь особи, які відпові­дають вимогам ЗУ «Про вибори депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Ця норма не відповідає Конвенції Ради Європи про участь іноземців в суспільному житті на місцевому рівні від 02.1992 р.
Рішення загальних зборів громадян враховують у своїй діяльно­сті органи місцевого самоврядування.
4. Місцеві інііативи.
Є безпосереднім волевиявленням терито­ріальної громади, закріплює право територіальної громади ініцію­вати в раді розгляд будь-якого питання, віднесеного до компетенції МСВ.
Порядок внесення ініціативи на розгляд ради визначається представницькими органами МСВ або статутом територіальної громади.
Місцева ініціатива, внесена у встановленому порядку підлягає обов'язковому розгляду на засіданні ради, на якому є присутні чле­ни ініціативної групи.
Рішення ради з приводу питань ініціативи має бути обов'язково оприлюдненим.
5. Громадські слухання.
Проявляються у можливості зустрічі з депутатами відповідної ради і посадовими особами місцевого самоврядування. Під час слухань члени територіальної громади мають право заслухати звіти депутатів відповідної ради про їх роботу в цілому чи з приводу якого-небудь конкретного пи­тання.
Порядок, періодичність, строк проведення громадських слухань визначається територіальною громадою, але не рідше одного разу на рік.


Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ