Комунальні підприємства, установи та організації

Одне із найважливіших завдань будь-якого органу місцевого самоврядування полягає в забезпеченні комфортного проживання мешканців міста, раціональному використанні рухомого й нерухомого майна, земельних ділянок та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» каже, що право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, доцільно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Правом розпоряджатись комунальною власністю від імені громади володіє місцева рада. На сесії ради можуть бути прийняті рішення щодо будь-яких дій з комунальним майном. Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про створення комунального підприємства, яке буде діяти на основі комунальної власності територіальної громади.

Навіщо потрібні комунальні установи, організації та підприємства

Місцева рада має повноваження приймати рішення про створення  комунального підприємства, установи чи організації.  Сам  процес  створення  починається  з того, що структурний підрозділ виконавчого комітету (департамент, управління чи відділ) готує пропозицію про створення комунальної установи, де зазначає мету та необхідність створення такої установи, основні види діяльності, структуру, джерела формування та розмір майна, необхідного для функціонування такої установи. Важливим моментом є підготовка Статуту, на основі якого буде діяти установа. Відповідний структурний підрозділ МВК готує проект рішення міської ради.

Важливо! Усі проекти рішень органів місцевого самоврядування повинні оприлюднюватись за 20 робочих днів до моменту розгляду з метою прийняття (частина 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Завдяки цьому, Ви зможете відслідкувати і ознайомитись з таким проектом рішення задовго до пленарного засідання ради.

Після розгляду депутатськими комісіями та, як правило, після розгляду на засіданні виконавчого комітету це питання розглядається на пленарному засіданні ради. Включаючи і розгляд проекту Статуту майбутньої комунальної установи. Якщо більшість депутатів місцевої ради на сесії проголосувала за створення нового комунального підприємства чи організації, а міський голова не наклав «вето» то після оприлюднення воно набирає чинності.

Важливо! Усі рішення органів місцевого самоврядування підлягають обов’язковому і невідкладному оприлюдненню, але не пізніше, ніж за 5 робочих днів (частина 2 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; частина 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). З таким рішенням Ви зможете ознайомитись на офіційному веб-сайті ради, до нього також додається ухвалений радою Статут.

Засновником комунального підприємства від імені міської ради виступає відповідний структурний підрозділ виконкому (наприклад, відділ освіти чи департамент ЖКГ) залежно від виду його діяльності, який і в основному контролює його діяльність.

Кожна комунальна установа, організація та підприємство повинні мати свій Статут. Як вже згадувалось, остаточна його редакція затверджується місцевою радою шляхом голосування на сесії. Ним комунальні підприємства й організації керуються у своїй діяльності. У Статуті повинні міститись найменування та адреса, визначатись мета й цілі діяльності, структура, повноваження та обов’язки керівника, трудового колективу, положення про припинення та ліквідацію комунального підприємства.

Статут комунальної установи можна отримати шляхом надсилання запиту про інформацію до місцевої ради чи на офіційному веб-сайті ради, де оприлюднюються рішення сесії ради.

Хто управляє комунальними установами, організаціями та підприємствами

Керівник комунальної установи працює на контрактній основі з місцевою радою і призначається міським головою згідно із з п. 10 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Але в деяких радах це відбувається за результатом голосування на сесії ради, що й практикують, наприклад, в Івано-Франківській чи в Житомирській міських радах. У рішенні вказується прізвище, ім’я, по батькові та термін роботи призначеної особи на посаді директора.

Також існують випадки, коли місцева рада може оголосити конкурс на посаду директора комунального підприємства шляхом прийняття відповідного рішення. На основі такого рішення створюється спеціальна конкурсна комісія та особливі конкурсні умови.

Підписують контракт призначений директор та голова ради.

Важливо!  У контракті визначено суму заробітної плати призначеного директора, і як керівник цей директор може погоджувати надання премій для самого себе. Як показує практика, чимала кількість директорів комунальних установ має значно більші премії, ніж зарплати. Копію самого контракту Ви можете отримати шляхом подання запиту на публічну інформацію, звернувшись до органу місцевого самоврядування, якому підприємство підпорядковується.

Якщо ж йде мова про керівників закладів  культури,  охорони здоров’я,  освіти,  соціальної сфери,  фізкультури та  спорту,  що перебувають  у  комунальній власності міста (це школи, дитсадки, центри фізичної культури чи дитячої творчості, поліклініки тощо), то їхні кандидатури можуть подаватися клопотаннями керівників відповідних управлінь, департаментів  виконавчого органу міської  ради та погоджуватись виконавчим комітетом.

Оскільки директор комунальної установи підзвітний місцевій раді та голові, він зобов’язаний доповідати (звітувати) про проведену  підприємством роботу, надавати своєчасно фінансові звіти і т.д. Цю всю інформацію кожен може отримати шляхом подання запиту, якщо  така інформація не була розміщена на офіційному веб-сайті виконавчого органу місцевої ради.

Важливо пам’ятати, що штатний розпис, структуру та розмір посадового окладу працівників комунальних підприємств визначає переважно директор. Також часто створюються наглядові ради при КП для контролю за діяльністю підприємства. Права та обов’язки такої наглядової ради визначаються у Статуті підприємства, а персональний склад переважно затверджується радою. 

Як дізнатись про те, скільки та на що саме потрачені кошти комунальних підприємств

Завдяки фінансовим планам та звітам ми можемо чітко порівняти планове і поточне використання бюджетних коштів, що передбачені на функціонування комунальних підприємств.

Перш ніж отримати затверджений фінансовий план, комунальна установа повинна його надати для ознайомлення місцевій раді. Це робиться для того, аби рада внесла до нього зауваження і пропозиції, а в подальшому здійснювала контроль за його виконанням. У планах, зазвичай, відображаються очікувані фінансові результати комунальних підприємств на наступний рік, отримання прибутку та чистого прибутку. Коли фінансовий план надходить до місцевої ради, він потрапляє до фінансового управління, яке аналізує і порівнює планові показники з показниками минулого року. Погоджений проект фінансового плану разом із проектом рішення про його затвердження підприємство подає на розгляд виконавчого комітету ради.

Важливо! До розгляду та аналізу  фінансових планів  підприємств можуть залучатися Державна податкова інспекція, фінансова інспекція, інші спеціалісти чи експерти за потребою.

Звіт про виконання фінансового плану в паперовому й електронному вигляді підприємство надає щокварталу в строки, встановлені місцевою радою. Останнього кварталу підприємство надсилає, окрім квартального, звіт за весь рік. Річний звіт про виконання показників фінансових планів виноситься на розгляд виконавчого комітету. Відповідальність за своєчасність подання, достовірність та обґрунтованість планування окремих показників та звітності несе керівник комунального підприємства згідно з чинним законодавством.

Ці документи, зазвичай, не публікуються на сайтах комунальних установ, але їх, як і більшість інших документів, можна отримати шляхом надсилання запиту на публічну інформацію до місцевої ради, відповідального виконавчого органу чи безпосередньо до комунальної установи.

Відповідно до п. 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ще однією із виключних компетенцій місцевої ради є вирішення на сесії питання про встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету. Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси, їхні рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування. Частина комунальних закладів не має самостійних банківських рахунків, а тільки субрахунки. Серед них можуть бути комунальні заклади освіти, школи, дитячі садки, лікарні і т.д.

Важливо! Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада має повноваження встановлювати в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Комунальні підприємства, установи та організації: в чому різниця

Комунальне підприємство має переважне право – провадити комерційну діяльність.  Результатом такої діяльності є одержання підприємством прибутку. Частка цього прибутку потрапляє до місцевого бюджету.

Важливо! Інколи місцеві ради можуть частково або повністю звільняти комунальні підприємства від оподаткування у тій частині, в якій ці податки зараховуються до відповідної місцевої ради.

Прикладом такого підприємства може бути київське комунальне підприємство «Київський метрополітен», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Підприємство надає платні послуги з перевезення пасажирів, відповідає за справність київського «Метро». Щороку КП звітує перед департаментом про стан виконання річного фінансового плану. Може створювати  цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з його діяльністю; самостійно та за рахунок коштів, передбачених місцевими програмами, здійснює матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності тощо. Таке підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці чи інші види доходів своїх працівників.

На відміну від комунальних підприємств, комунальні установи та організації здійснюють некомерційну (неприбуткову) діяльність. Комунальна власність надається їм на підставі права оперативного управління, а їхня діяльність фінансується з місцевого бюджету. Простіше кажучи, метою їхньої діяльності є задоволення певних потреб територіальної громади без мети отримання прибутку.

Прикладом може бути некомерційна комунальна організація «Парк культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка» в м. Івано-Франківську.  Комунальна організація була створена для забезпечення благоустрою та утримання у належному стані парків, скверів, озер, річок, дамб, зелених насаджень загального користування, здійснення повного комплексу робіт з озеленення та догляду за зеленими насадженнями на території міста. Організація здійснює свою діяльність шляхом господарського розрахунку та фінансування з міського бюджету. Тобто, діяльність такої комунальної установи не приносить якихось прибутків, а фактично полягає тільки в обслуговуванні конкретної території, що є у власності територіальної громади.

До цієї ж категорії комунальних установ відносяться школи, дитсадки і лікарні.  

Важливо! Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  місцева рада шляхом делегованих повноважень повинна забезпечити безоплатні освітні послуги в дошкільних закладах та дитсадках, школах, медичні послуги в лікарнях. А також забезпечити пільги та догляд для дітей-сиріт, інвалідів; охорону пам’яток історії та культури. Усі ці послуги повинні надаватись безкоштовно в комунальних закладах, будь-яке вимагання оплати за такі послуги вважається незаконним!

Що та як купують комунальні підприємства

Державні закупівлі – придбання замовником товарів, робіт чи послуг за державні кошти.

Чинний Закон України «Про здійснення державних закупівель» каже, що комунальні установи є генеральними замовниками, тобто можуть оголошувати і проводити тендерні закупівлі. А отже, одразу ж і зобов’язуються за Законом оприлюднювати річні плани закупівель та зміни до них на власних веб-сайтах протягом 5 робочих днів з моменту їх затвердження (якщо такий сайт відсутній, то на сайті місцевого виконкому або департаменту). Такий річний план повинен містити інформацію про:

·         предмет закупівлі;

·         код КЕКВ (код економічної класифікації видатків бюджету);

·         процедуру закупівлі;

·         джерело фінансування;

·         очікувану вартість закупівлі;

·         орієнтовний початок проведення закупівлі.

               Як здійснювати пошук інформації про закупівлі

Для того, щоб забезпечити прозорість використання публічних коштів в Україні зроблено достатньо. Сьогодні за цією сферою використання бюджетних коштів може слідкувати будь-який журналіст і громадський активіст.

Існує державний веб-портал державних закупівель http://tender.me.gov.ua. – офіційне джерело усієї інформації про держзакупівлі в Україні. Для того, щоб могти ним повноцінно користуватись, потрібно спершу зареєструватися, вказавши свою електронну пошту та пароль. Після цього ви зможете здійснювати пошук закупівель, які вас цікавлять.

Комунальні підприємства, зобов’язані розміщувати звіти про результати проведення закупівель, котрі здійснюються за рахунок власних коштів, якщо вартість предмета закупівлі товарів чи послуг дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві – 300 тисяч гривень), а робіт – 1 мільйон гривень, на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів після укладення договору.

У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару й місце його постачання, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг; найменування та місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з якими укладено договір; ціна одиниці товару, робіт та/або послуг та сума, визначена в договорі; дата укладення договору; строк постачання товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.

Важливо! У цьому році «Вісник державних закупівель» втратить свою функціональність. У 2016-му Україна переходить на електронний вид  державних тендерів. У квітні, згідно до чинного законодавства, на них перейдуть центральні органи влади, у серпні – всі решта.

Моніторинг тендерів (як оголошень і результатів, так і статистики) потрібно буде проводити через сайт ProZorro (prozorro.gov.ua). Розробники порталу обіцяють, що аналітичні можливості системи будуть значно якіснішими, ніж «Вісника державних закупівель».

Як ми вже бачимо, відслідковування процедур державних закупівель комунальними підприємствами можна здійснювати практично не виходячи з дому чи на робочому місці. Таким чином, кожен журналіст зможе відслідкувати що, коли і на яку суму комунальна установа придбала. Це необхідно для того, щоб можна було виявити потенційний зв’язок між учасниками торгів та замовниками. До прикладу, комунальна установа, що проводила тендер, зупинила свій вибір на підприємстві, яке є наближеним до директора комунальної установи або члена конкурсної комісії, що розглядала пропозиції від учасників, міського голови або його заступників, чи будь-якого іншого посадовця. Таким чином, переможець торгів отримує свою відповідну винагороду за рахунок бюджету.

Як це виявити? Це досить просто. Проглянувши результати державної закупівлі на вищенаведених сайтах, можна знайти договір між комунальною установою (замовником) та підприємством, що буде надавати послуги чи продукцію за бюджетні гроші (переможець торгів). У цьому договорі буде чітко вказана назва переможця, його код ЄДРПОУ, юридична адреса, сума надання послуг тощо.

За чинним законодавством України інформація про всіх зареєстрованих, чи навіть тих, що вже припинили свою діяльність, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб (товариства, підприємства тощо) вноситься державним реєстратором на сайт Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua. Без жодної реєстрації тут можна знайти фізичну чи юридичну особу, яка нас цікавить.

Пошук дуже простий та швидкий. Знайшовши юридичну чи фізичну особу, яка нас цікавить, можна одразу ж дізнатись, хто є її засновником та головним бенефіціаром (для юридичних осіб),  адресу, контакти і, найголовніше, діяльність, якою вона займається (КВЕДи).

Як та яку інформацію просити про діяльність комунальних підприємств, установ та організацій

Як ми вже згадували, публічна інформація комунальних підприємств, установ, організацій повинна публікуватись на веб-сайтах або ж надаватись на запит.

До прикладу, місцева рада може зобов’язати усі комунальні підприємства опубліковувати інформацію про їхню основну діяльність, фінансовий стан, статути, керівників цих підприємств шляхом затвердження відповідного рішення. Таке рішення забезпечує швидкий доступ до усієї необхідної інформації для того, аби контролювати наскільки ефективне комунальне підприємство, або ж навпаки збиткове.

Відповідно до частини 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

До прикладу, якщо Ви маєте бажання дізнатись про фінансові розрахунки, договори підряду, субпідряду, статут чи звіт роботи директора КП, а така інформація не оприлюднена на офіційному веб-сайті, ви можете звернутись із запитом до комунальної установи чи безпосередньо до місцевої ради.

Важливо! Саме комунальні підприємства часто відмовляються надавати таку інформацію на запити, пояснюючи, що провадять комерційну діяльність. Тому у відповідях можна неодноразово зустріти відмову в наданні публічної інформації.

Проте Закон України «Про доступ до публічної інформації» каже, що вони все-таки зобов’язані надавати таку інформацію.  Згідно із п. 2 частини 1 ст. 13 розпорядниками інформації визнаються юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів. Зокрема, відповідно до Закону існує тільки три обов’язкові вимоги, при поєднанні яких доступ до інформації справді може обмежуватись:

     - виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

      - розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

     -  шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Але, на жаль, посадовці часто неправильно застосовують ці норми. Через це громадяни, журналісти чи громадські активісти не мають змоги отримати важливу інформацію.

Важливо! Якщо Вам категорично відмовляють у наданні публічної інформації, такі дії також можна оскаржувати. Хорошим методом є подання скарги до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, аргументуючи це тим, що в таких діях є ознаки правопорушення, передбаченого статтею 212–3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

http://imi.org.ua/consult/53523-komunalni-pidpriemstva-ustanovi-ta-organizatsiji.html