ЗНИЩИТИ ОЛІГАРХІВ – ПОБОРОТИ КОРУПЦІЮ – ЗНІВЕЛЮВАТИ СИСТЕМУ – ПРИПИНИТИ ВІЙНУ

Абсолютно реальний алгоритм знищення чотирьох складових одного ланцюга з огляду на черговий переділ ДЕРЖАВНО - НАРОДНОЇ власності нашої країни. Переділ,  замішаний на крові найкращих синів України, який прикривають ширмою інтеграційних «прагнень» народу та війною проти сепаратистів-терористів.

Для початку треба завітати до перших з цього ланцюга (олігархів) з запитанням. про те, кому належить вкрадене ними за роки української незалежності. І вже залежно від відповіді на поставлене питання натирати мотузку милом, або толерантно оформляти їх на «відпочинок» до в’язниці з конфіскацією їх майна  до третього коліна включно.

Під другу складову (корупцію) цього ланцюга треба завчасно звільнити тюрми від тих, хто сидить «за відро картоплі» та пачками саджати всю ту наволоч, яка старанно, наполегливо і системно працювала на зміцнення третьої складової цього ланцюга.

Для повного нівелювання третьої складової (системи) треба прийняти не жорсткі, а жорстокі закони не зважаючи на «воплесоплі» різних там правозахисників-виродженців на кшталт: «а в цивілізованих країнах такого не практикують». Як ми вже змогли пересвідчитися, - рівень корупції має пряму пропорційність національній безпеці та кількості тих, хто в подальшому положить свою душу за розкішне життя небагатьох.

Остання складова даного ланцюга (війна) прямо пропорційна інтеграційним «прагненням» народу України. Імбецило-інтеграторам  варто було б переглянути результати Всеукраїнського  референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року, під час якого 90,32% громадян висловили своє ставлення до будь-яких «союзів».

Більш ніж переконаний, якби сьогодні відбувся подібний плебісцит і третім пунктом (після ЄС та МС??) було: «незалежна, потужна держава!» - результат був би той самий, що і у 91-му.

Сьогодні переломити ситуацію можна за допомогою чинної Конституції України, спираючись на відповідні статті про місцеве самоврядування (коротко):

 Стаття 140.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Стаття 141.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки .

Стаття 142.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, район ів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Стаття 143.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та ку льтурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Стаття 144.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Мовою кухонного діалогу: ВСЕ (заправні станції, супермаркети, офісні та складські приміщення, банки, підприємства, фабрики, заводи та т. і.), що знаходиться на території утвореної та зареєстрованої територіальної громади належить виключно в рівній мірі всім її членам. І - КРАПКА!!!...

Сергій Філіпенко, 8 липня 2014 року