Ще торік (матеріал від 19.07.2016 - ред.) Новомосковська районна
організація профспілки працівників АПК, очолювана Володимиром Тимченком,
вважалася найкращою в масштабах усієї України. І найчисельнішою. Та сьогодні
від районного осередку лишилися тільки ріжки та ніжки. Почалися неприємності ще
на початку минулого року, коли відразу з кількох аграрних підприємств Тимченку
надійшли сигнали, що члени первинних осередків дружно перебігають до іншої
профспілки — працівників переробної і харчової промисловості та суміжних
галузей.
УСІМ було очевидно, чиї вуха стирчать
за цим розгромом: наче по команді, знімалися з обліку первинні профспілкові
організації аграрних фірм, підконтрольних обраному напередодні народним
депутатом Вадимові Нестеренку. А оскільки «підконтрольні» в районі чисельно
переважають, то Тимченкові нагадали при цьому, що, згідно з Конституцією, люди
на власний розсуд обирають, у якій профспілці їм перебувати. Проте у Володимира
Кузьмовича є всі підстави стверджувати, що «конституційним правом» у цьому
випадку скористалися не рядові члени профспілки працівників АПК, а їхні
роботодавці.
— Сьогодні уже і районна влада решту
осередків нашої профспілки долучає «добровільно»-силоміць до «суміжників», —
зітхає він.
За короткий час на облік у профспілці
працівників переробної і харчової промисловості стали осередки агрофірм
«Орільська» і «Приорільська», імені Горького, ТОВ «Відродження», «Агроальянс»,
«Украгро» та «Світанок», СТОВ «Злагода», ДП «Мрія», Орільського об’єднаного
елеватора і т.д. А від початку року, як повідала районна газета «Присамарська
нива», «профспілку харчовиків, переробників і суміжників поповнили «первинки»
ТОВ «Вільне» і «Ягідне». А далі — і «районної ради та райдержадміністрації,
Перещепинського професійного ліцею, пожежної команди №1, Губиниського дитячого
дошкільного закладу, Меліоративної селищної, Вільненської, Мар’янівської і
Миколаївської сільських рад, культпрацівники та колективи дитячих садків
Миколаївки і Королівки»...
Хтось скаже, що не перша й не остання
районна організація профспілки АПК розпадається. Не будемо сперечатись, що
нинішній профспілці агропромислового комплексу гріш ціна. Проте в цьому разі
насправді йдеться про долю не стільки профспілки, скільки добре відомого в
минулому Новомосковського району. Рейдерське захоплення профспілкових
осередків, каже Володимир Тимченко, — це заключний акорд «поневолення,
примушування до покори тутешнього люду новоявленому хазяїну».
Він, усе той же Вадим Нестеренко, ще
донедавна палкий прихильник і соратник керівників тутешніх «регіоналів», а нині
народний депутат, обраний від... БПП, «зумів» посадити у крісла нинішню команду
керманичів РДА і райради. Методи її керівництва на всю область оприлюднив
нещодавно Андрій Горб, сільський голова Спаського. Заявив, що голова РДА Павло
Селіхов і заступник Петро Горбенко на нього тисли, щоб погодився довірити
освоювати бюджетні кошти, виділені на ремонт дитячого садка «Білочка», тільки
тій компанії, котру «призначать» вони, а саме ТОВ «Комерційний центр
«Лібертон». Мовляв, якщо візьме іншого підрядника, то ніхто жодної гривні з
обіцяного на ремонт мільйона не дасть…
Горб «збрикнув». Стосовно товариства,
яке йому нав’язували, то воно справді надто підозріле. Зареєстроване у Кривому
Розі, в квартирі житлового будинку, в якій «прописано»... ще аж п’ять
комерційних структур! Засновники та співзасновники — одні й ті самі, тільки
міняються посадами. Виробничих засобів та кадрів за «Лібертоном» — ніяких. А
проте раз у раз виграє тендери на подібні замовлення. В одному селі — на
реконструкцію школи, в іншому — дитсадка, у Кривому Розі — санаторію. Тепер
майже за двісті кілометрів від місця розташування товариство намагається
дотягтись у Спаське…
Андрій Горб довго розмірковував,
кричати «гвалт!» чи змовчати? Його вагання пояснювались інтересами громади:
«нагорі» можуть зірвати фінансування і постраждають односельці, яким не буде
куди прилаштувати дітей. А там і на інші об’єкти норовливому голові можуть не
дати коштів.
— Але я зрозумів, — каже Горб, — що
ніби й нова влада в районі, та шило поміняли на мило. Їй байдуже до народу. У
неї свої інтереси. А я своїм виборцям-односельцям обіцяв, що ніхто не змусить
мене займатися корупційними оборудками та дерибаном народних коштів!
Утім, одразу після Революції гідності у
Новомосковському районі були сили, готові протистояти «феодалізації» аграрного
сектору. Люди хотіли бачити на посаді голови РДА Миколу Селезньова,
багаторічного заступника і директора агрофірми ім. Горького. У 2011-му «за
ефективне та професійне управління передовим підприємством» був номінований на
відзнаку «Керівник року». Тричі обирався депутатом райради. В Адміністрацію
Президента вже було подано документи на його призначення. Але у вирішальний
момент ті папери там раптом… загубились, а знайшлись аж після того, як уже було
призначено до пуття не відомого доти селянам Селіхова і його команду…
Вона, до речі, позиціонувала себе як
патріотична сила, представляла нібито Блок Петра Порошенка. Насправді,
стверджують люди, маскувалась задля збереження для «своїх» комфорту. І тепер
реальна загроза нависла над малим та середнім бізнесом, фермерами, власниками
паїв. Мовляв, дорогу всесильному землевласнику, і баста!
Факт, що звідси витискують здорові
сили, здатні самотужки давати собі раду і району лад. Усі аграрні формування,
крім «підконтрольних», опинились «у становищі поза грою». Згодом їх заходилися
«пресувати». Особливо страждають фермери. Їхній ватажок Анатолій Гайворонський
не боїться голосно заявляти про те, що агрофеодал, як місцеві називають Вадима
Нестеренка, у рамках так званої децентралізації ліпить собі тут вотчину. Торік
фермери Новомосковського району пережили неймовірний стрес. Буквально
напередодні жнив край усіх полів з’явилися таблички з написом, нібито ці землі
— приватна власність якогось ПП «Техносервіс». З грізним застереженням, що на
них і ногою не ступи. І не лише фермерам, а й тим, у кого вони паї орендують,
оскільки тепер ці ниви у 49-річній оренді. Який гвалт зчинився!
— Власники паїв чи не першими
переполошилися, — розповідає Гайворонський. — Адже тим із них, хто колись
передав свої наділи фірмам, що «ходять під Нестеренком», вирватися з липких рук
вдається дуже рідко. І дорогою ціною…
Пан Нестеренко, на той час уже не
заступник голови ОДА «регіонала» О. Вілкула, а нардеп, підозріло швидко
постарався взяти ситуацію у свої руки: пообіцяв знайти управу на тих, хто
дозволив собі земельне свавілля. Тим часом «Техносервіс» благополучно зник у
невідомому напрямку, і сьогодні про нього й не згадують. Районна адміністрація
вдає, буцімто нічого подібного тут і не було. Проте люди живуть у передчутті
нищівного для них земельного «урагану». І схоже, ці передчуття не марні.
Їхню тривогу поділяє й Іван Шибайло з
селища Піщанка. Земляки готові поставити йому бронзове погруддя. За що? За те,
що 292 селянам допоміг усунути, м’яко кажучи, несправедливість, яку допустили
при розпаюванні місцевого радгоспу-КСП. Тоді у списках майбутніх пайовиків
налічувалося 1020 осіб, а земельні наділи отримали лише 707. Тобто 313 чоловік
пошили у дурні. Натомість із «зекономлених» гектарів, яких набралося півтори
тисячі, утнули п’ять липових фермерських господарств на підставних осіб…. І за
цю нечувано зухвалу оборудку, хоч вона й дістала ого-го якого розголосу, досі
винуватців не покарано, не повернуто все в законне русло. Мало не 20 років
поспіль всі ті, хто очолював РДА та райраду, і пальцем не ворухнули, щоби
правда взяла гору. Іван Шибайло, як самодіяльний юрист-адвокат, готував позови
до суду кожному ошуканому, не беручи за це із земляків-клієнтів ні копійки.
Безкорисливо взяв участь уже в 292 судових слуханнях, кожне з яких тривало й по
кілька місяців. І таки домігся, що 292 чоловіка в Піщанці врешті-решт одержали
свої земельні паї. Зараз на підході 293-тя справа. Незаконно безземельні ще 20
односельців…
— При цьому доводиться виводити на
чисту воду фальшиві фермерські господарства, — пояснює Іван Шибайло, — а тут
без допомоги правників і очільників владних органів важко обходитися. Вони ж
упираються, як тільки можуть…
Річ у тому, що «вигадані» ФГ — це
землі, які вже десятки років служать не громаді та скарбниці, а кишеням
районних «божків». Однак спромігся-таки Іван Вікентійович за майже 20 років три
ФГ «ліквідувати» — припинити їхнє підпільне функціонування. Зосталося ще два,
закрити які нізащо не дають.
— Тепер я мов перед стіною, — каже
Шибайло. — Не можу зрозуміти, яку владу фактично привів до «присяги» наш
агрофеодал Нестеренко. В один вузол зв’язані колишні «регіонали» і ті, хто
позиціонує себе прихильниками БПП, — і притоптують район під свого «хазяїна»
немилосердним котком, ніби він уже «децентралізований» на милість цього
чоловіка.
От, по суті, й усе сказано про те, що
тут нині відбувається. І в цьому руслі історія з місцевою організацією
профспілки АПК не така вже й безневинна. Соцпакет, яким зваблюють працівників
аграрної сфери у «нову» для району профспілку харчової і переробної
промисловості та суміжних галузей, — це те саме, що кілограм гречки для
електорату під час виборів. «Записують у буцімто «бідовішу» профспілку, а
насправді — у покірні невільники та раби, які за недоїдки з панського столу
ладні будуть голосувати хоч за чорта лисого», — сказала з цього приводу
авторитетна в районі та рідному селі Михайлівка, де очолювала раду ветеранів,
Надія Кабаненко. І багато хто в районі поділяє таку оцінку ситуації, бо на очах
у люду вибудовують свої воєводства, вотчини, малі князівства — як хочете, так і
називайте — сучасні латифундисти. Окремо взятий Новомосковський район не перший
і, на жаль, не останній, який перемелює псевдодецентралізація.
Дніпропетровська область.
Немає коментарів:
Дописати коментар