- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 17 грудня 2016 р.

Заява Ради конституційних громад України з приводу чергових виборів у не існуючі в рамках Конституції об’єднані громади

Згідно з нормою ст. 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є український народ, який здійснює владу безпосередньо або через утворені ним органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Натомість сьогодні ми вчергове (!) констатуємо факт узурпації влади так званими представницькими органами, які змінюють територіальний устрій України, визначений Конституцією України, утворюють нові не передбачені нею адміністративно-територіальні одиниці без проведення референдумів чи на основі інших зобов’язуючих рішень самих територіальних громад, що вимагається ст.5 ратифікованої в Україні Європейської хартії місцевого самоврядування, а, отже, без згоди на це основного носія влади – українського народу. Такі дії, без сумніву, отримають відповідну оцінку судових органів влади у близькому майбутньому.
Згідно зі ст. 60 Конституції України ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Тому усі рішення, прийняті органами місцевого самоврядування та органами державної влади всупереч вимогам Конституції, є злочинними, а тому не підлягають обов’язковому виконанню.
Розуміючи, яке майбутнє України передбачено ідеологами таких реформ, ми, громадяни, не маємо морального права брати участь в остаточному знищенні місцевого самоврядування, навіть у такому недосконалому вигляді, яким воно є зараз в Україні.
Без участі у виборчих комісіях, без участі жодного члена громади у виборах, без будь-якої згоди, навіть органу місцевого самоврядування, сьогодні громада може опинитися будь-де, якщо це захочеться групі чергових «реформаторів». Приклад Устерік на Франківщині, що борються за свою самоврядність вже цілий рік, сьогодні знають у цілій Європі.
Дійсно, у сусідній Польщі на початках реформи всупереч Європейській хартії місцевого самоврядування об’єднання можна вважати примусовими. Але сьогодні без референдуму це питання не розглядається. Наслідок – одержавлення місцевого самоврядування. Ще гірший наслідок цього та подібних кроків (наприклад, 62% польських приватизованих підприємств перейшли у руки партійної номенклатури) – 212 місце у світі за рівнем народжуваності, лідерство у Європі за рівнем еміграції, зростаюча динаміка боргів місцевого самоврядування.
Поруч з нами Чехія, де збережено 6250 громад і де місцевий референдум – стабільний захист чеської громади від втрати «смаку до життя» внаслідок примусових укрупнень, які не відіграють жодної важливої ролі у співпраці чеських громад та європейських фондів. Усі чеські громади рівні між собою, незалежно від того, чи у них 2 – 200 чоловік, чи 40.000. Різниться лише обсяг делегованих державою повноважень. Не зробили таких помилок ані Словенія, ані Словаччина.
Тож розуміємо, що те, що робиться в Україні, не є жодною реформою децентралізації на основі хоча б якогось європейського досвіду. Така зневага до народу є лише в одного з наших сусідів – у російської імперії.
Обман рано чи пізно стає очевидним для всіх. Якщо мета реформи витравити українців з їхньої землі (в сумі з нестримною жагою до купівлі олігархами та їхніми не надто моральними «колегами по піратському ремеслу» по цілому світу, то чи варто нехтувати майбутнім своїх нащадків, яким зрештою доведеться в жорстокій боротьбі повертати свою рідну землю.
Як зазначає учасник Варшавського повстання, в’язень НКВД та професор економіки майже з 70–річним стажем Вітольд Кєжун, усі ці процеси є сучасним варіантом неоколоніалізму, втратою в українського чи в польського народів своєї землі, своїх ринків, перспективи розвитку.
Може нарешті почнемо думати своєю головою, відкинемо вбік «телевізійні підручники» щедро оплачуваних політтехнологів і здобудемо власну державу, виконуючи свою Конституцію, шануючи свій народ, не розпродуючи те, що належить нашим дітям – нашу державу, не перетворюючи самоврядування на прикрий спогад для майбутніх поколінь.
Від Львівської області Ігор Гурняк, Роман Олексевич,
від Івано-Франківської області Олександр Вуйцик, Любомир Волосянко
від Дніпропетровської області Світлана Дьякова,
від Кіровоградської області Ігор Степура,
від Одеської області Інна Перун,
від Донецької області Олександр Лук’янов,
від Вінницької області Олександр Коц,
від Закарпатської Області Андрій Гоца,
від Сумської області Наталія Залавська.

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ