- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 24 червня 2017 р.

АНТИКОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД ДЕРЖАВИ УКРАЇНА

Режим внутрішньої окупації - таке визначення дає НВР "Правий сектор" нинішній владі та системі, яка утворилася в державі за роки умовної Незалежності. І це визначення є небезпідставним.
21 травня 1997 року головним чином на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР, а подекуди і в суто парадоксальний спосіб, було засновано певні "органи влади". Насамперед йдеться про ради всіх рівнів. Саме в той день "совєти народних засідатєлєй" офіційно стали радами – юридичними особами приватного права (!?).
Це відбулося попри Конституцію України, яка чітко передбачає ким ці ради мали бути утворені!

Ст. 140 Конституції говорить, що місцеве самоврядування є правом територіальних громад. Ст. 142 говорить, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад. А ст. 143 мовить, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном.
Отже, давайте по черзі розкладемо ці положення Основного Закону держави.
Конституція України первинним органом влади розглядає територіальні громади (не плутати з нинішніми ОТГ), які на той час не ухвалили статути територіальних громад та не набули своїх конституційних прав. Отже не могли утворити свій виконавчий орган, раду тощо.
Конституція передбачає власником національних багатств в межах адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, району в місті, міста) територіальну громаду у складі держави Україна. Але оскільки територіальні громади по суті не набули своїх прав, то і прийняти майно від старих "совєтов" було нікому.
Конституція України передбачає того, що тергромада безпосередньо управляє своїм майном або через той орган, який вона сама утворила - це може бути рада, виконком, комітет тощо. Але ж громад, по суті, не було оформлено відповідно до норм Основного Закону держави.
Перехідні положення Конституції передбачали, що старі ради та їх голови продовжують виконувати свої повноваження до березня 1998 р.
Так само згідно перехідних положень, термін повноважень збіг і в решти органів влади, включно з "Верховною Радою" та "Президентом". Натомість були утворені органи влади як юридичні особи приватного права...
Висновок: максимум, що могли б робити на сьогоднішній день ради, це зберігати наше майно до передачі його територіальним громадам. І то лише в тому випадку, якщо вони не були перереєстровані на юридичні особи приватного права. Але аж ніяк не розпоряджатися ним, а тим більше передавати у власність будь-кому.
Акцентуємо! Жодної з цих вимог Конституції України на той час і донині виконано не було! Тож в Україні шляхом антиконституційного заколоту залишками комуністичної партноменклатури з метою особистого збагачення було повністю захоплено всі гілки влади!
Допоки територіальні громади не набудуть своїх конституційних прав, не утворять органи місцевого самоврядування та всі органи на території, жодних конституційних виборів, в тому числі й виборів до Верховної Ради та на посаду Президента України відбуватись не могло і не може.
В мирній частині України функціонує режим внутрішньої окупації так само, як режим зовнішньої окупації на Кримському півострові та в окремих районах Донеччини і Луганщини. Внутрішня окупація - це не перебільшення у висловлюваннях якихось радикалів, а реалії України! Легітимність влади за цієї системи залежить виключно від підтримки народу України, проте жодної законності це їм не додає.
Суперечність збудованого режиму до Конституції є сутнісно антиконституційним заколотом, злочином. Тільки після подолання заколоту (а це реально зробити тільки методом національної революції!), повернення на законну основу, можливий початок творення нової держави, справедливої і національної. Такою є позиція НВР "Правий сектор"!
Тут немає протиріччя до факту, що наше партійне крило притендує на місця у Верховній Раді. Ми готові піти на таку, образно висловлюючись, "угоду з дияволом" тільки для того, щоб посприяти подоланню антиконституційного заколоту - національній революції. Втім розуміємо, що парламетська боротьба може бути тільки допоміжною, а не головною.
За Українську Самостійну Соборну Державу!

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ