- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятниця, 23 грудня 2016 р.

ДЕКЛАРАЦIЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНIТЕТ УКРАЇНИ (документ)

вiд 16 липня 1990 року N 55-XII (ВВР 1990, N 31, ст.429)

Верховна Рада Української РСР,виражаючи волю народу України,прагнучи створити демократичне суспiльство,виходячи з потреб всебiчного забезпечення прав i свобод людини,шануючи нацiональнi права всіх народiв,дбаючи про повноцiнний полiтичний, економiчний, соцiальний i духовний розвиток народу України,визнаючи необхiднiсть побудови правової держави,маючи на метi утвердити суверенiтет i самоврядування народу України,

П Р О Г О Л О Ш У Є
державний суверен
iтет України як верховенство, самостiйнiсть, повноту i неподiльнiсть влади Республiки в межах її територiї та незалежнiсть i рiвноправнiсть у зовнiшнiх зносинах.

I. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦIЇ
Українська РСР як суверенна нацiональна держава розвивається в iснуючих кордонах на основi здiйснення українською нацiєю свого невiд'ємного права на самовизначення.
Українська РСР здiйснює захист i охорону нацiональної державностi українського народу.
Будь-якi насильницькi дiї проти нацiональної державностi України з боку полiтичних партiй, громадських органiзацiй, iнших угруповань чи окремих осiб переслiдуються за законом.

II. НАРОДОВЛАДДЯ
Громадяни Республiки всiх нацiональностей становлять народ України.
Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республiцi.
Повновладдя народу України реалiзується на основi Конституцiї Республiки як безпосередньо, так i через народних депутатiв, обраних до Верховної i мiсцевих Рад Української РСР.
Вiд iменi всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна полiтична партiя, громадська органiзацiя, iнше угруповання чи окрема особа не можуть виступати вiд iменi всього народу України.

III. ДЕРЖАВНА ВЛАДА
Українська РСР є самостiйною у вирiшеннi будь-яких питань свого державного життя.
Українська РСР забезпечує верховенство Конституцiї та законiв Республiки на своїй територiї.
Державна влада в Республiцi здiйснюється за принципом її розподiлу на законодавчу, виконавчу та судову.
Найвищий нагляд за точним i однаковим виконанням законiв здiйснюється Генеральним прокурором Української РСР, який призначається Верховною Радою Української РСР, вiдповiдальний перед нею i тiльки їй пiдзвiтний.

IV. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Українська РСР має своє громадянство i гарантує кожному громадянину право на збереження громадянства СРСР.
Пiдстави набуття i втрати громадянства Української РСР визначаються Законом Української РСР про громадянство.
Всiм громадянам Української РСР гарантуються права i свободи, якi передбаченi Конституцiєю Української РСР i нормами мiжнародного права, визнаними Українською РСР.
Українська РСР забезпечує рiвнiсть перед законом усiх громадян Республiки незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расової та нацiональної приналежностi, статi, освiти, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, роду i характеру занять, мiсця проживання та iнших обставин.
Українська РСР регулює iммiграцiйнi процеси.
Українська РСР виявляє турботу i вживає заходiв щодо охорони i захисту iнтересiв громадян Української РСР, якi перебувають за межами Республiки.

V. ТЕРИТОРIАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО
Українська РСР здiйснює верховенство на всiй своїй територiї.
Територiя Української РСР в iснуючих кордонах є недоторканою i не може бути змiнена та використана без її згоди.
Українська РСР самостiйно визначає адмiнiстративно-територiальний устрiй Республiки та порядок утворення нацiонально-адмiнiстративних одиниць.

VI. ЕКОНОМIЧНА САМОСТIЙНIСТЬ
Українська РСР самостiйно визначає свiй економiчний статус i закрiплює його в законах.
Народ України має виключне право на володiння, користування i розпорядження нацiональним багатством України.
Земля, її надра, повiтряний простiр, воднi та iншi природнi ресурси, якi знаходяться в межах територiї Української РСР, природнi ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економiчної зони, весь економiчний i науково-технiчний потенцiал, що створений на територiї України, є власнiстю її народу, матерiальною основою суверенiтету Республiки i використовуються з метою забезпечення матерiальних i духовних потреб її громадян.
Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатствi, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах i золотому запасi, яка створена завдяки зусиллям народу Республiки.
Вирiшення питань загальносоюзної власностi (спiльної власностi всiх республiк) здiйснюється на договiрнiй основi мiж республiками - суб'єктами цiєї власностi.
Пiдприємства, установи, органiзацiї та об'єкти iнших держав i їхнiх громадян, мiжнародних органiзацiй можуть розмiщуватись на територiї Української РСР та використовувати природнi ресурси України згiдно з законами Української РСР.
Українська РСР самостiйно створює банкову (включаючи зовнiшньоекономiчний банк), цiнову, фiнансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхiдностi впроваджує свою грошову одиницю.
Вищою кредитною установою Української РСР є нацiональний Банк України, пiдзвiтний Верховнiй Радi Української РСР.
Пiдприємства, установи, органiзацiї та виробничi одиницi, розташованi на територiї Української РСР, вносять плату за використання землi, iнших природних i трудових ресурсiв, вiдрахування вiд валютних надходжень, а також сплачують податки до мiсцевих бюджетiв.
Українська РСР забезпечує захист всiх форм власностi.

VII. ЕКОЛОГIЧНА БЕЗПЕКА
Українська РСР самостiйно встановлює порядок органiзацiї охорони природи на територiї Республiки та порядок використання природних ресурсiв.
Українська РСР має свою нацiональну комiсiю радiацiйного захисту населення.
Українська РСР має право заборонити будiвництво та припинити функцiонування будь-яких пiдприємств, установ, органiзацiй та iнших об'єктiв, якi спричиняють загрозу екологiчнiй безпецi.
Українська РСР дбає про екологiчну безпеку громадян, про генофонд народу, його молодого поколiння.
Українська РСР має право на вiдшкодування збиткiв, заподiяних екологiї України дiями союзних органiв.

VIII. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК
Українська РСР є самостiйною у вирiшеннi питань науки, освiти, культурного i духовного розвитку української нацiї, гарантує всiм нацiональностям, що проживають на територiї Республiки, право їх вiльного нацiонально-культурного розвитку.
Українська РСР забезпечує нацiонально-культурне вiдродження українського народу, його iсторичної свiдомостi i традицiй, нацiонально-етнографiчних особливостей, функцiонування української мови у всiх сферах суспiльного життя.
Українська РСР виявляє пiклування про задоволення нацiонально-культурних, духовних i мовних потреб українцiв, що проживають за межами Республiки.
Нацiональнi, культурнi та iсторичнi цiнностi на територiї Української РСР є виключно власнiстю народу Республiки.
Українська РСР має право на повернення у власнiсть народу України нацiональних, культурних та iсторичних цiнностей, що знаходяться за межами Української РСР.

IХ. ЗОВНIШНЯ I ВНУТРIШНЯ БЕЗПЕКА
Українська РСР має право на власнi Збройнi Сили.
Українська РСР має власнi внутрiшнi вiйська та органи державної безпеки, пiдпорядкованi Верховнiй Радi Української РСР.
Українська РСР визначає порядок проходження вiйськової служби громадянами Республiки.
Громадяни Української РСР проходять дiйсну вiйськову службу, як правило, на територiї Республiки i не можуть використовуватись у вiйськових цiлях за її межами без згоди Верховної Ради Української РСР.
Українська РСР урочисто проголошує про свiй намiр стати в майбутньому постiйно нейтральною державою, яка не бере участi у вiйськових блоках i дотримується трьох неядерних принципiв: не приймати, не виробляти i не набувати ядерної зброї.

X. МIЖНАРОДНI ВIДНОСИНИ
Українська РСР як суб'єкт мiжнародного права здiйснює безпосереднi зносини з iншими державами, укладає з ними договори, обмiнюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у дiяльностi мiжнародних органiзацiй в обсязi, необхiдному для ефективного забезпечення нацiональних iнтересiв Республiки у полiтичнiй, економiчнiй, екологiчнiй, iнформацiйнiй, науковiй, технiчнiй, культурнiй i спортивнiй сферах.
Українська РСР виступає рiвноправним учасником мiжнародного спiлкування, активно сприяє змiцненню загального миру i мiжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесi та європейських структурах.
Українська РСР визнає перевагу загальнолюдських цiнностей над класовими, прiоритет загальновизнаних норм мiжнародного права перед нормами внутрiшньодержавного права.


* * *
Вiдносини Української РСР з iншими радянськими республiками будуються на основi договорiв, укладених на принципах рiвноправностi, взаємоповаги i невтручання у внутрiшнi справи.
Декларацiя є основою для нової Конституцiї, законiв України i визначає позицiї Республiки при укладаннi мiжнародних угод. Принципи Декларацiї про суверенiтет України використовуються для укладання союзного договору.
Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року
м.Київ
N 55-XII

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ