- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятницю, 1 квітня 2016 р.

Територіальна громада – юридична особа публічного права (юридичне обґрунтування)

     Створення та діяльність територіальних громад як юридичних осіб публічного права власності відбувається в межах Конституції України, дійсного українського законодавства та Європейської хартії місцевого самоврядування, яка була ратифікована Верховною Радою України та набула чинності 01.01.1998.

Згідно зі статтею 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону. Згідно зі статтею 317 власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 2, ч. 2 учасником цивільних правовідносин є територіальна громада.
Згідно зі статтею №169 Цивільного кодексу України територіальні громади … можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом; можуть створювати         юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Органи місцевого самоврядування наділені правом лише УПРАВЛЯТИ майном, а не вчиняти юридичні дії
Згідно зі статтею 81 Цивільного кодексу України, юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.
Згідно зі статтею 87 Цивільного кодексу України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються усіма учасниками (засновниками).
Згідно зі ст. 3 Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, збори є правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів(конференції) представників громадян – не менш як двох  третин представників відповідних територіальних утворень.
Таким чином:
А. Якщо можливим є проведення загальних зборів жителів села / міста у кількості 50% + 1, на цих загальних зборах має бути прийнято рішення: про створення громади, про прийняття статуту громади, про обрання керівних органів громади. Статус та тип керівних органів регламентується статутом. Взаємодія з органом місцевого самоврядування регламентується Конституцією України, Хартією про місцеве самоврядування, статутом, іншими актами, що не суперечать Конституції України.
Б. Якщо загальні збори жителів провести неможливо, можна скористатись правом зборів громадських представників. Кожен громадський представник має підписний лист з паспортними даними та підписами жителів, що делегували йому свій голос для вирішення конкретних питань: створення громади, обрання керівних органів громади та прийняття статуту громади (можливо конкретного питання щодо цільового призначення того чи іншого майна громади, тощо). Громадськими представниками можуть в рівній мірі також виступати і депутати місцевих рад.

Чи може сільський чи міський голова заборонити рішення про набуття тергромадою статусу власника?

Ні. Якщо голова чи мер бажають будь-що уникнути контролю своїх рішень, вони, очевидно, будуть протидіяти проведенню зборів чи прийняттю такого рішення, але офіційних повноважень на це у них немає.

 

Як територіальна громада може чимось володіти?

Згідно зі ст. 327 Цивільного Кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Після прийняття Конституції України згідно з 142 статтею усе рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси мали бути передані територіальним громадам.  А держава мала брати участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримувати місцеве самоврядування. Аналогічно за Земельним кодексом і Лісовим кодексом громада мала стати власником комунального майна, лісів і землі.
Проте, починаючи з 1996 року, ані Верховна Рада, ані жодна партія не збиралась встановити конституційний лад та виконати вимоги Конституції.
Рішення з усіх питань діяльності територіальної громади приймаються на загальних зборах простою більшістю. Порядок скликання загальних зборів та регламент проведення зборів визначається в установчих документах (статуті) територіальної громади.
Загальні збори можуть скликатись на вимогу щонайменше 10% учасників.
Громадські представники мають поновлювати свої повноваження (збирати підписи) по кожному обговорюваному питанню.
Територіальна громада може обирати Комітет громадських представників як виконавчий орган, який матиме делеговані повноваження у відповідності зі статутом.
Члени Комітету  обираються на загальних зборах громади.
Комітет громадських представників територіальної громади – це члени громади села або інші особи, які добровільно і на безоплатній основі виявили бажання працювати на благо громади, жертвувати на суспільні потреби  свій час, розум і працю та обрані на загальних зборах громади більшістю голосів. Очолює комітет громадських представників  територіальної громади  Голова територіальної громади або інша обрана особа.
Голова територіальної громади – це сільський чи міський голова. Проте, якщо сільський чи міський голова діє всупереч інтересам територіальної громади і не визнає територіальну громаду як власника і суб’єкта правових відносин, територіальна громада обирає голову, який представляє її інтереси, зокрема у стосунках із сільським чи міським головою.
Головою територіальної громади може бути будь-який громадянин України, обраний загальними зборами територіальної громади.  Голова громади має право обирати собі заступника та секретаря, зокрема із членів комітету громадських представників на його засіданні. В разі необхідності Комітет громадських представників може залучати до роботи експертів потрібної спеціалізації чи фаху.
Територіальній громаді села належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, що є у власності територіальної громади, а також обєкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Право комунальної власності територіальної громади захищаються законом на рівні інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади (ст.21 – Закону про місцеве самоврядування, ст.60 п. 1,2 – Закону про місцеве самоврядування).

В чому полягає господарська діяльність територіальної громади?

Як юридична особа, територіальна громада укладає угоди з підприємствами, фізичними та юридичними особами, котрим може здавати в оренду комунальне майно, що знаходиться у її власності; отримувати благодійну допомогу та залучати її для вирішення проектів у своїх інтересах.

 

Чи потрібно затверджувати статут територіальної громади?

Для юридичних осіб публічного права затвердження статуту не вимагається. Водночас, для початку господарської діяльності вже зараз в умовах серйозного спротиву реєстрація статуту після затвердження сільською, селищною чи міською радою можлива на основі Постанови Кабміну від 27 липня 1998 року №1150 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад» та відповідним Положенням. За цією постановою реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється районними, міськрайонними (у разі утворення) управліннями юстиції за заявою встановленого зразка.
Для реєстрації статуту до  органу,  що здійснює цю реєстрацію, разом із заявою подаються:
1.            статут територіальної громади села, селища, міста;
2.            рішення  представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту;
3.            протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію статуту;
4.            документ про внесення плати за реєстрацію статуту.
Наприклад, сільськими радами затверджені статути територіальних громад сіл Чайківка та Пилиповичі Житомирської області, кількох сіл у Рівненській області. Неправомірно відмовлено в затвердженні статуту територіальній громаді села Руда Прибужанівською сільською радою.
Водночас, не затвердження статуту не є перешкодою у реалізації територіальною громадою свого конституційного права на місцеве самоврядування.
Зазначимо, що реєстрація юридичних осіб – територіальних громад в якості громадських організацій, з видом діяльності державне управління чи прибирання сміття тощо (таких «громад» в Україні зареєстровано кілька десятків) без участі самої громади є порушенням конституційного права громади на місцеве самоврядування.

 

Чи може членом громади бути житель, що не включений у списки виборців?

Так, якщо він доведе, що є жителем чи володіє нерухомістю на конкретній території. Ці питання варто додатково розкрити у статуті.

 

Кому належить ліс та земельні ділянки за межами населеного пункту?

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України територіальні громади реалізують своє право власності на землю безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 9 Лісового кодексу України право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
У відповідності зі статтею 327 Цивільного кодексу у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді; управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальні громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок з комунальної власності у державну здійснюється за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування.
Так. Згідно зі ст. 152, ч. 3 Земельного кодексу України, після створення громади:
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Згідно зі ст. 154 органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження власником належною йому земельною ділянкою.
А власником землі і лісу є територіальна громада згідно з Конституцією України.

 

Чим відрізняється громадський представник від місцевого депутата?

Громадський представник змушений постійно комунікувати з підписантами. Він має повноваження лише по питаннях, прописаних у листі-протоколі. Його повноваження є волатильними. Його статус може бути доповнений чи врегульований статутом територіальної громади.

Немає коментарів:

Дописати коментар

- КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ - Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. -
- Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 19. Конституції України -

НАЙЦІКАВІШЕ В БЛОЗІ